Сумісництво та суміщення: як рахувати «мінімалку»

Розрахунок заробітної плати працівників завжди був копіткою працею. У поточному році через кардинальні зміни трудового законодавства слід уважно стежити за виплатою гарантованого мінімального заробітку. Розглянемо, як на сьогодні діяти економічним та кадровим службам, здійснюючи розрахунки із працівниками, оформленими на роботу за сумісництвом, та з тими, хто працює за суміщенням посад.

Суміщення професій (посад)

Виходячи з норм ст. 21 КЗпП, укладаючи трудовий договір, що є фактично угодою між працівником та установою, працівник зобов‘язується виконувати визначений цією угодою обсяг робіт. Конкретизація кола виконуваних обов‘язків має міститись у посадовій інструкції за кожною посадою, передбаченою штатним розписом установи. Роботодавець, укладаючи трудовий договір, бере на себе зобов‘язання виплачувати працівникові заробітну плату із забезпеченням визначених колективним договором установи умов праці. Звісно ж, в угоді фіксуються належні працівникові згідно із трудовим законодавством розміри та умови праці.

Водночас працівник крім виконання за основною роботою завдань, покладених на нього згідно з укладеним трудовим договором, вправі виконувати в тій самій установі додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов‘язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи (ст. 105 КЗпП). У такому разі йому здійснюється доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов‘язків тимчасово відсутнього працівника згідно з умовами, передбаченими в колективному договорі.

Крім КЗпП дотепер є чинними декілька «радянських» нормативних документів. Зокрема, як зазначено в листі Мінсоцполітики від 25.03.10 р. № 319/13/84-10, можна застосовувати в частині, що стосується визначення поняття «суміщення професій (посад)», такі документи, що регулюють згадані питання:

• постанова Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» (далі – Постанова № 1145);
• Інструкція щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)», затверджена Держкомпраці СРСР, Мінфіном СРСР, ВЦРПС від 14.05.82 р. № 53-ВЛ (далі – Інструкція № 53).

Згідно з Інструкцією № 53 суміщенням професій (посад) є виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою.

Зверніть увагу! Таку роботу в деяких варіантах перекладу (з російської мови) зазначених документів названо як «поєднання професій (посад)». Цю термінологію застосовано, наприклад, у листі департаменту правового забезпечення Мінсоцполітики від 29.04.13 р. № 61/06/186-13 при наданні роз‘яснення щодо визначення обов‘язків за посадою бухгалтера. Однак коректним є застосування встановленої в ст. 105 КЗпП термінології – суміщення професій (посад) та виконання обов‘язків тимчасово відсутнього працівника.

Щодо доплат за виконання обов‘язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, то вони встановлюються згідно з умовами та порядком, визначеними постановою КМУ від 30.08.02 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова № 1298), та галузевими наказами відповідних міністерств. Доплата встановлюється в розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою.

Знаємо, що згадані види робіт допускаються в одній установі, закладі за згодою працівника протягом установленої тривалості робочого часу, якщо це економічно виправдано та не призводить до погіршення роботи за основною посадою. Передумовою для цього є наявність у штатному розписі вакантної посади. За відсутності вакантної посади суміщення неможливе.

Виконання працівником роботи на умовах суміщення оформлюється наказом роботодавця – зазвичай керівника закладу освіти, культури, охорони здоров‘я тощо. У наказі визначається суміщена посада, умови виконання роботи за цією посадою та розмір доплати до посадового окладу (тарифної ставки). Бажано також установити, на який саме строк установлюється зазначена доплата.

Хочемо запобігти таким діям роботодавця, як видання наказу про суміщення за іншою професією (посадою), якщо за цією іншою професією (посадою) установлено вимоги, яких працівник не зможе дотримуватись із об’єктивних причин. Наприклад, робітникові з обслуговування прибудинкових територій геріатричного пансіонату доручається в межах його робочого часу виконувати роботу садівника. Однак хоча обидві посади є посадами робітників, які виконують малокваліфіковані роботи, кваліфікаційні вимоги до цих посад різні, і може статися так, що роботу садівника працівник не виконуватиме з належною якістю.

Також видається ризикованим доручати кухареві 3-го кваліфікаційного розряду додаткову роботу за посадою кухаря 5-го кваліфікаційного розряду.

Звернімо увагу, що рішення щодо конкретного розміру доплати керівник приймає залежно від складності, характеру та обсягу виконуваної роботи. Залежить розмір доплати й від того, скільки витрачатиметься працівником основного робочого часу на її виконання. Керівник вправі визначитись також щодо встановлення доплати декільком працівникам у розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою в межах економії за посадовим окладом (ставкою заробітної плати) відсутнього працівника.

Працівникам, які обіймають керівні посади (керівники бюджетних установ, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники), зазначені види доплат не встановлюються.

Практично додаткова робота виконується завдяки ущільненню працівником свого робочого часу під час виконання функцій, визначених за його основною роботою. Причому виконується робота в межах обсягу робочого часу, установленого працівникові під час укладення з ним трудового договору (40 год. на тиждень, а деяким категоріям працівників – працівникам закладів освіти, охорони здоров‘я, соціального захисту тощо – меншої тривалості).

Чим відрізняються зазначені види робіт?

Суміщення професій (посад) – це виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).

Розширення зони обслуговування та збільшення обсягу виконуваних робіт – це виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією й тією самою професією або посадою.

Виконання обов‘язків тимчасово відсутнього працівника – це заміна працівника, відсутнього у зв‘язку із хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли за ним відповідно до законодавства зберігається робоче місце або посада.

Ще додамо, що виходячи з вимог ст. 32 КЗпП, через зміни в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці в разі продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці, включаючи встановлення суміщення професій (або про його скасування) працівника слід повідомити у строк не пізніше ніж за 2 місяці.

Трудове законодавство передбачає два варіанти встановлення суміщення професій (посад) з виплатою відповідних доплат, а саме:

• погодження цього питання із працівником з урахуванням норм ст. 21 та 105 КЗпП, Постанови № 1145 та Інструкції № 53;
• зміна істотних умов праці за ініціативою роботодавця згідно з нормами ч. 3 ст. 32 КЗпП (тобто повідомлення працівника заздалегідь, за 2 місяці до змін). У такому разі з тим працівником, який не погодився надалі працювати в нових умовах (суміщувати професію, посаду), трудовий договір припиняється згідно з п. 6 ст. 36 КЗпП. Ідеться про звільнення працівника в разі його відмови від продовження роботи у зв‘язку зі зміною істотних умов праці.

Особливістю встановлення та виплати доплати за суміщення професій (посад) є те, що вона встановлюється працівникові (або декільком працівникам одночасно) незалежно від виплати їм інших надбавок та доплат.

Наприклад, молодшій медсестрі поліклініки (3-й тарифний розряд, посадовий оклад з 01.01.17 р. – 1 888 грн.) установлено надбавку за високі досягнення в праці в розмірі 40 % її посадового окладу (755,20 грн.). З виданням наказу керівника поліклініки про здійснення нею суміщення за посадою кастелянки (1-й тарифний розряд, посадовий оклад з 01.01.17 р. – 1 600 грн.) без звільнення від її основної роботи як медсестри їй установлюється доплата в розмірі 50 % її посадового окладу молодшої медсестри (944 грн.). Загалом їй нараховується заробітна плата в розмірі 3 587,20 грн. (1 888,00 грн. + 755,20 грн. + 944,00 грн.).

Якщо працівником відпрацьовано неповний місяць, доплата за суміщення професій (посад) нараховується згідно з установленим керівником розміром у відсотках до місячної тарифної ставки або окладу за основною роботою пропорційно до відпрацьованого часу.

Зберігаються за працівником-сумісником, який виконує свою основну роботу в повному обсязі, і пільги, що йому належать за його зайнятість на роботах зі шкідливими умовами праці. Це, зокрема, може бути додаткова відпустка, скорочений робочий день тощо – причому незалежно від того, чи установлено такі пільги за суміщуваною професією (посадою).

Нагадаємо, що з набуттям чинності з 01.01.17 р. Закону від 06.12.16 р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774) змінено засади визначення мінімальної заробітної плати (далі – МЗП). Тепер до МЗП входить не лише посадовий оклад, а й установлені згідно з чинними нормативно-правовими актами стимулюючі виплати – доплати, надбавки, премії тощо.

Як ми вже повідомляли (див. «Соціальні гарантії держави на 2017 рік затверджено», «Відповідальність за трудові правопорушення»), згідно із Законом № 1774 Закон від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) доповнено ст. 31, яка передбачає, що при обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров‘я, за роботу в нічний та надурочний час, роз‘їзний характер роботи, премії до святкових і ювілейних дат.

Розмір МЗП з 01.01.17 р. становить 3 200 грн. на місяць (ст. 7 Закону від 21.12.16 р. № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).

Важливо пам‘ятати, що всі види додаткової роботи, яка доручається працівникові (суміщення, збільшення обсягу виконуваних робіт, тимчасова заміна відсутнього співробітника), мають виконуватись лише в межах основного робочого часу. З цього й випливає однозначний висновок: вищезгадані доплати входять до розрахунку мінімального заробітку працівника – 3 200 грн.

Сумісництво

Питання щодо роботи за сумісництвом регулюються нормами постанови КМУ від 03.04.93 р. № 245 (далі – Постанова № 245).

Виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час в тій самій або іншій установі є сумісництвом. Так установлено в Положенні про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженому спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.93 р. № 43 (далі – Наказ № 43, Положення № 43).

Постанова № 245 та Положення № 43 передбачають можливість запровадження керівником установи за погодженням із профспілковим органом обмежень на сумісництво. Воно може стосуватись лише працівників, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, оскільки така робота може негативно позначитися на стані здоров‘я працівників. Обмежується робота за сумісництвом й осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

У п. 2 Постанови № 245 передбачено, що за сумісництвом можна працювати протягом не більш як 4 год. на день і повного робочого дня у вихідний день, причому за місяць тривалість такої роботи не може перевищувати половини місячної норми робочого часу. Запис до трудової книжки здійснюється роботодавцем лише тоді, якщо того забажає сам сумісник.

Згідно з Постановою № 245 та Положенням № 43 не мають права працювати за сумісництвом керівники установ, їх заступники, а також керівники структурних підрозділів та їх заступники.

Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.

Звертаємо увагу, що Наказом № 43 затверджено також Перелік робіт, які не є сумісництвом. Зокрема, до сумісництва не належить: технічна, медична, бухгалтерська експертиза з разовою оплатою праці; педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 год. на рік; виконання обов‘язків, за які установлено доплату до окладу (ставки).

Оформлення на роботу провадиться з обов‘яз­ковим пред‘явленням працівником роботодавцю паспорта, а за потреби – і документа про відповідну освіту, якщо робота потребуватиме від працівника спеціальних знань. Запис до трудової книжки здійснюється роботодавцем лише тоді, коли того забажає сам сумісник.

Роботодавець має визначитись, яка саме робота для працівника є основною, а яка – сумісництвом. Так, у разі звільнення з основної роботи працівника, який працює за сумісництвом, робота за сумісництвом може стати основним місцем його роботи. Основною слід вважати ту посаду, за якою працівником виконується найбільший порівняно з іншими посадами обсяг робіт.

Важливо пам‘ятати: оскільки із працівником-сумісником укладається окремий трудовий договір, облік робочого часу та нарахування заробітної плати має здійснюватись за кожним трудовим договором окремо.

З цього випливає таке. Працівникові, оформленому на роботу за сумісництвом, розрахунок розміру заробітку здійснюється окремо за кожною обійманою ним посадою – чи то на повну ставку, чи на 0,5 ставки, чи 0,25 тощо. У такому разі з 01.01.17 р. йому гарантується державою мінімальний заробіток пропорційно до відпрацьованого ним часу.

Наприклад, учителю гімназії І категорії встановлено 11-й тарифний розряд, тобто його посадовий оклад з 01.01.17 р. становить 3 152 грн. Також його оформлено як сумісника на 0,5 посади асистента вчителя школи з інклюзивним навчанням за 9-м тарифним розрядом, посадовий оклад – 2 768 грн. Якщо йому не встановлено стимулюючих виплат (доплат, надбавок, премії), заробіток його має нараховуватись так:

• за основною посадою вчителя гімназії:

3 152 грн. (посадовий оклад) +
+ 48 грн. (доплата до МЗП) = 3 200 грн.;

• за посадою за сумісництвом:

1 384 грн. (посадовий оклад за 0,5 посади) +
+ 216 грн. (доплата до МЗП пропорційно
до відпрацьованого часу) = 1 600 грн.

Загалом його заробіток становитиме 4 800 грн.

В умовах дії нових законодавчих норм щодо визначення гарантованого мінімального заробітку роботодавцеві слід ретельно відслідковувати коректність оформлення трудових договорів із працівниками, щоб уникнути порушень стосовно включення чи невключення до МЗП певних складових заробітку. Так, доплата працівникові на роботі за суміщенням професій (посад) або виконання обов‘язків тимчасово відсутнього працівника входить до МЗП. Працівникові-суміснику гарантований мінімальний заробіток слід розраховувати за кожною посадою окремо, пропорційно до відпрацьованого ним робочого часу.

Нижче наведемо зразки заяв працівників та наказів керівників щодо оформлення суміщення професій (посад) та роботи за сумісництвом.