Розрахунок вихідної допомоги в разі звільнення: приклади

Як відомо, розмір вихідної допомоги залежить від середньомісячного заробітку працівника, якого звільняють. Розглянемо на прикладах, як здійснити нарахування такої допомоги

Загальні правила розрахунку

Для визначення суми вихідної допомоги застосовують Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Так, для розрахунку вихідної допомоги середньомісячну зарплату обчислюють виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують звільненню (абзац третій п. 2 Порядку № 100). Тож, у загальному випадку розрахунковим періодом при обчисленні допомоги будуть останні два місяці роботи, що передують місяцю звільнення.

Спочатку розраховують середньоденну зарплату. Визначається вона шляхом ділення нарахованої заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (п. 8 Порядку № 100). Потім середньоденну зарплату помножують на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів знаходять діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці роботи за графіком роботи установи.

Отже, формула для визначення суми вихідної допомоги (ВД) до нарахування матиме такий вигляд: