Пенсійне забезпечення – 2017: що змінилось?

Із прийняттям Закону від 06.12.16 р. № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774) починаючи з 01.01.17 р. змінилися правила, за якими здійснюється пенсійне забезпечення громадян. Розглянемо, що саме змінилося й осіб яких категорій це стосується.

Обмеження розміру виплачуваної пенсії та повна заборона її отримання

Основна зміна, що відбулась у пенсійному забезпеченні поточного року, – це надана пенсіонерам деяких категорій можливість працювати та водночас одержувати пенсію. Про це поговоримо далі, а зараз – про збереження дії норм стосовно обмеження розміру одержуваної пенсії (або ж повну заборону одержання одночасно і пенсії, і заробітної плати працюючим пенсіонером).

Отже, у «базовому» нормативно-правовому акті, а саме у ст. 85 Закону від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788) з унесенням до нього змін Законом № 1774 продовжено встановлену ще з 01.04.15 р. (див. Закон від 02.03.15 р. № 213-VІІІ) заборону одержання пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання, якщо особа працюватиме. Це стосується держслужбовців, а також прокурорів, суддів.

Деталізуємо вищевикладене. Особам, які працюють на посадах та на умовах, установлених Законами від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889), від 02.06.16 р. № 1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів» (далі – Закон № 1402), від 14.10.14 р. № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697), призначені пенсії або щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Особливо актуальним є зазначене через те, що згаданим особам виплата зарплати та пенсії здійснюється за рахунок коштів, затверджених у держбюджеті відповідного року.

Тож колишньому, наприклад, держслужбовцеві чи прокуророві необхідно визначитись – звільнитись із посади, що дає право на одержання пенсії держслужбовця чи прокурора та одержувати в повному обсязі призначену йому пенсію, чи залишитись на роботі (причому саме на посаді, що дає право на згадану пенсію), однак пенсію не отримувати взагалі – лише заробіток відповідно до займаної посади.

Ще звернемо увагу: відтепер згідно із Законом № 1774 тимчасове призупинення одночасного одержання призначеної пенсії та заробітку стосується осіб, які є пенсіонерами відповідно до норм уже нового держслужбового законодавства. Раніше припинення пенсійного забезпечення для працюючих стосувалося тих, кому пенсію призначено за Законом від 16.12.93 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 3723).

До речі, аналогічні зміни в цій частині внесено й до ст. 37 Закону № 3723. Щоправда, не змінилися норми щодо поновлення виплати пенсії відповідно до Закону № 1788 після звільнення з вищезгаданої роботи.

Тобто, наприклад, держслужбовцеві, який звільниться з посади, що дає право на держслужбову пенсію, відновлюється виплата призначеної йому пенсії. Практично це виглядає так.

Скажімо, держслужбовцеві, який вирішив припинити трудові стосунки в державному органі та звільнитися з обійманої ним посади, необхідно подати заяву про звільнення до кадрового підрозділу за місцем роботи. Після оформлення наказу чи іншого розпорядчого документа про його звільнення він має взяти копію цього наказу (документа) або зробити виписку із трудової книжки задля підтвердження факту свого звільнення. Далі треба звернутися до відділення Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії, пред‘явити їм згадані документи. Після цього Пенсійним фондом поновлюється виплата призначеної пенсії держслужбовця.

У період роботи на інших посадах чи роботах (тобто не згаданих у вищенаведених законах) особи, як і раніше, можуть одержувати пенсію в обмежених розмірах. Тож якщо призначена пенсія становить понад 150 % прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність (далі – ПМ), то вона виплачуватиметься в розмірі 85 %. Водночас законодавство передбачає, що розмір виплачуваної пенсії не може бути меншим ніж 150 % розміру цього ПМ. Із 01.01.17 р. це 1 870,50 грн. (1 247 грн. x 150 %).

Це означає, що продовжено ще до 31.12.17 р. установлене з 01.04.15 р. обмеження пенсії, яку може отримати працюючий пенсіонер.

Наприклад, держслужбовець чи суддя, яким пенсію призначено на умовах та в розмірах, установлених Законами № 889 та № 1402 відповідно, залишать роботу на посадах, що дає право на таку пенсію (щомісячне довічне грошове утримання). Якщо вони вирішать працювати на іншій посаді (не держслужбовця чи судді, а, наприклад, на посаді патронатної служби – консультант чи помічник заступника керівника держоргану, або ж на посаді з числа працівників обслуговуючого персоналу), то вони мають право отримувати крім свого заробітку за посадою ще й пенсію держслужбовця (судді). Звісно, розмір цієї пенсії обмежується 85 % від призначеної пенсії, якщо пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) особи перевищує 150 % ПМ (з 01.01.17 р. це 1 870,50 грн.).

Оновлена згідно із Законом № 1774 редакція ст. 85 Закону № 1788 передбачає виплату пенсії без урахування одержуваної зарплати (доходу) починаючи з 01.01.18 р.

Обмеження розміру виплачуваної пенсії та неможливість одночасного отримання і призначеної пенсії, і заробітної плати повною мірою стосується осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону від 20.09.01 р. № 2728-ІІІ «Про дипломатичну службу» (далі – Закон № 2728). Річ у тім, що згідно зі ст. 29 цього Закону працівник дипломатичної служби користується всіма правами, визначеними законодавством про держслужбу, тобто таким особам пенсія призначається на засадах, установлених для держслужбовців.

Отже, у період роботи на посаді дипломата пенсія, призначена відповідно до законодавства, не виплачується. Вищезгадана норма діятиме до 31.12.17 р.

Звернемо увагу: у Законі № 2728 не йдеться лише про пенсії держслужбовців. Тож якщо дипломату призначено пенсію не за спеціальним законом, а на загальних засадах, то й тоді в період його роботи на дипломатичній посаді пенсія йому не виплачуватиметься.

Нагадуємо: відповідно до ст. 90 Закону № 889 держслужбовцям пенсія призначається на загальних засадах, тобто згідно із Законом від 09.07.03 р. № 1058-ІV «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

Максимальний та мінімальний розмір пенсії

Законодавством визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком установлюється в розмірі ПМ для осіб, які втратили працездатність (ст. 28 Закону № 1058).

За ст. 8 Закону від 21.12.16 р. № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон № 1801) розмір цього ПМ становить: з 01.01.17 р. – 1 247 грн.; з 01.05.17 р. – 1 312 грн.; з 01.12.17 р. – 1 373 грн.

Це означає, що мінімальна пенсія протягом поточного року буде такою самою, як і розмір ПМ для вищезгаданих осіб.

Як бачимо, у січні поточного року розмір мінімальної пенсії залишився на тому самому рівні, що й у грудні 2016 року, оскільки відповідно до Закону від 25.12.15 р. № 928-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон № 28) розмір цього ПМ з 01.12.16 р. становив також 1 247 грн.

Протягом 2017 року в міру зростання згаданого ПМ, а саме з 01.05.17 р. та з 01.12.17 р., збільшуватиметься відповідно розмір мінімальної пенсії.

Важливою є також норма, підтверджена Законом № 1774, стосовно максимального розміру пенсії, яку може отримувати особа. Тож, як і минулого року (див. Закон від 24.12.15 р. № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), пенсія з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не може перевищувати 10 740 грн. Таке обмеження діятиме до 31.12.17 р.

Довідково. Виходячи з норм п. 3 ст. 27 Закону № 1058 максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 ПМ для осіб, які втратили працездатність. Якщо б не застосовувався вищенаведений механізм обмеження, то пенсія могла б виплачуватись у таких розмірах:

• у період з 01.01.17 р. до 30.04.17 р. – 12 470 грн.;
• з 01.05.17 р. до 30.11.17 р. – 13 120 грн.;
• з 01.12.17 р. до 31.12.17 р. – 13 730 грн.

Вплив зміни розміру ПМ на пенсійні виплати

Зміна розміру ПМ ураховуватиметься під час перерахунку передбачених законодавством різних видів пенсійних виплат, підвищень та надбавок.

Зокрема, підлягатимуть перерахунку такі виплати

а) мінімальні розміри пенсії:

• по інвалідності для учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ст. 54 Закону від 28.02.91 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», далі – Закон № 796; постанова КМУ від 23.11.11 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
• шахтарям (ст. 27 Закону № 1058, ст. 7 та 8 Закону від 02.09.08 р. № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці»);

б) надбавки:

• громадянам, які мають статус Почесного донора України (ст. 13 Закону від 23.06.95 р. № 239/95-ВР «Про донорство крові та її компонентів»);
• на утриманців (ст. 16 Закону від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»);

в) пенсійні виплати, передбачені Законом від 01.06.2000 р. № 1767-ІІІ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (ст. 5, 6 Закону). Так, із дати встановлення нового розміру ПМ матерям, які народили 5 і більше дітей та виховали їх до 6-річного віку, провадиться перерахунок пенсії за особливі заслуги.

Через зміну розміру ПМ перераховуватимуться також мінімальні пенсії, призначені учасникам бойових дій, інвалідам війни та тим, хто отримав інвалідність під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, за умови встановлення зв‘язку інвалідності із Чорнобильською катастрофою. Зміняться підвищення до пенсії ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань.

Хто має право на одержання пенсії без обмежень

У п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774 установлено, до яких осіб та за яких умов обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання не застосовується.

Отже, протягом особливого періоду можуть отримувати ці виплати, навіть якщо їх розмір більше ніж 10 740 грн., такі категорії осіб:

• які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони, Головному управлінні розвідки Міноборони, МВС, Нацполіції, Апараті Ради нацбезпеки і оборони, Держспецтранспорту, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбі, Управлінні держохорони, Державній пенітенціарній службі, ДСНС, Держспецзв‘язку, Нацгвардії, органах військової прокуратури.
  Звернемо увагу: протягом 2016 року тим, хто проходив військову службу чи перебував на посадах у Нацполіції, навіть протягом особливого періоду пенсія виплачувалась в обмеженому законодавством розмірі. Із 01.01.17 р. пенсіонери-поліцейські можуть отримувати призначену їм пенсію сповна;
• беруть участь в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об‘єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об‘єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

За визначенням ст. 1 Закону від 06.12.91 р. № 1932-ХІІ «Про оборону України» особливим є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, оголошення та проведення часткової мобілізації відбулося згідно з Указом Президента від 17.03.14 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Також згадане обмеження не стосується пенсій/щомісячного довічного грошового утримання, призначених прокурорським працівникам та суддям на період виконання цими особами повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції.

Звісно, після закінчення особливого періоду призначена пенсія/щомісячне довічне грошове утримання має виплачуватися на умовах, визначених для осіб, що не належать до вищеназваних.

Це означає, що, наприклад, військовослужбовцеві, який служить на посаді в апараті Міноборони, із завершенням цього періоду пенсія виплачуватиметься з урахуванням установленого законодавством обмеження її розміру. Або ж судді після закінчення його повноважень як члена Вищої ради юстиції щомісячне довічне грошове утримання має виплачуватися також в обмеженому розмірі.

Якщо пенсія перевищує 10 ПМ (12 470 грн.), то вона підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %, а також з неї утримується військовий збір – 1,5 %. Таке оподаткування не торкнеться учасників бойових дій у період Другої світової війни, інвалідів війни та осіб, на яких поширюється дія ст. 10 Закону від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551).

Особливості виплати пенсії науковцям

Розмір призначеної та одержуваної наукової пенсії залежить від таких чинників: коли пенсію призначено; у якій саме установі працює пенсіонер; яку посаду він обіймає. Це передбачено оновленими відповідно до Закону № 1774 нормами Закону від 26.11.15 р. № 848-VІІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі – Закон № 848).

Так, згідно зі ст. 37 Закону № 848, якщо наукову пенсію призначено до 01.10.11 р. (до набрання чинності Закону від 08.07.11 р. № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі – Закон № 3668) і пенсіонер обіймає визначені Законом № 889 посади держслужби або працює на посаді прокурора (Закон № 1697), народного депутата (Закон від 17.11.92 р. № 2790-ХІІ «Про статус народного депутата України», далі – Закон № 2790), судді (Закон № 1402), то така пенсія йому має виплачуватися лише в розмірі, обчисленому на загальних засадах згідно із Законом № 1058.

Якщо ж особа, яка отримує наукову пенсію, продовжує працювати на науковій посаді, то крім заробітку вона має право отримувати 85 % призначеного розміру пенсії, але не менше 150 % ПМ.

Інша річ, якщо науковець набув права на пенсію після пенсійної реформи, тобто після 01.10.11 р. Якщо він надалі працюватиме на посаді, що дає право на одержання наукової пенсії за Законом № 848, чи на посаді держслужбовця, прокурора, народного депутата, судді, то позбавляється права на одержання своєї пенсії. У такому разі йому належить до виплати пенсія, обчислена на загальних засадах.

Окрім вищевикладеного, до 31.12.17 р. пенсіоне­рам-науковцям, у разі якщо вони працюють на інших посадах (тобто не наукових, не держслужбових, не прокурорських, не суддівських, а також не на посадах народних депутатів), призначена після 01.10.11 р. наукова пенсія виплачується в скороченому розмірі, а саме 85 % від призначеної. При цьому виплачувана пенсія не може бути меншою ніж 150 % ПМ. Після того як вони звільняться з роботи, поновиться виплата пенсії в повному розмірі. Звертаємо увагу, що йдеться про тих наукових та науково-педагогічних працівників, яким пенсію призначено після 01.10.11 р.

Усі ці новації не стосуються: інвалідів І та ІІ груп; інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій; членів сімей військовослужбовців Міноборони, органів внутрішніх справ, державної безпеки колишнього СРСР, які загинули або померли через контузії, поранення, каліцтва тощо під час захисту Батьківщини, участі в антитерористичних операціях тощо. Про пенсії цим категоріям осіб – далі.

Пенсії військовослужбовцям

А тепер про те, як унесені до законодавства зміни вплинули на порядок виплати пенсії військо­викам.

Насамперед наголошуємо: «недоторканою» залишається пенсія осіб тих категорій, що пойменовані в п. 1 ст. 10 Закону № 3551. Вони можуть одержувати призначену пенсію в повному обсязі.

Згадана норма Закону № 3551 поширюється, зокрема, на:

• сім‘ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини;
• сім‘ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в АТО;
• сім‘ї добровольців, які забезпечували проведення АТО (у т. ч. волонтери) та загинули (пропали безвісти), померли через поранення, контузії чи каліцтва;
• сім‘ї військовослужбовців (резервістів, військо­возобов‘язаних) та працівників ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтранспорту, військових прокурорів, а також працівників МВС, Управління держохорони, Держспецзв‘язку, ДНС, Державної пенітенціарної служби, інших військових формувань, які перебували безпосередньо в районах АТО та загинули (пропали безвісти) або померли.

Законом № 3551 визначено, що до членів сімей загиблих військовослужбовців чи тих, які пропали безвісти, належать: утриманці загиблого; батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім‘ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Наголошуємо: вищезгадані категорії осіб вправі водночас працювати на посадах держслужби, судді, прокурора та одержувати призначену їм пенсію/щомісячне довічне грошове утримання в повному обсязі.

Усі вищезазначені позиції діяли й протягом 2016 року, а зараз Законом № 1774 підтверджено їх чинність також у 2017 році.

Окрім того, з унесенням Законом № 1774 змін до ст. 54 Закону від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262) таку преференцію запроваджено ще й для інших категорій осіб.

Вона стосуватиметься відтепер тих, на кого поширюється дія Закону від 24.03.98 р. № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (далі – Закон № 203).

Зокрема, згідно зі ст. 5 Закону № 203 ідеться про:

• громадян України, які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах МВС, Нацполіції, податкової міліції, пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі, органах цивільного захисту, Держспецзв‘язку 25 і більше років і звільнені в запас або у відставку;
• інвалідів І та ІІ груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, зокрема через їх участь в АТО, та інші категорії осіб.

Тож особи, зазначені в Законі № 203, можуть звертатися до органів Пенсійного фонду за місцем одержання пенсії задля її отримання в пов­ному розмірі.

Як бачимо, коло осіб, які мають право на одержання пенсії в повному розмірі, навіть якщо вони працюють на спеціальних посадах, розширено.

Ще додамо: після внесення змін до ст. 63 Закону № 2262 змінився порядок здійснення перерахунку пенсій військовикам. Відтепер він провадитиметься у зв‘язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а умови, порядок та розміри процедури перерахунку має затвердити Кабмін.

Максимальний розмір пенсії звільнених з війсь­кової служби осіб до 31.12.17 р. не може перевищувати 10 740 грн. (оновлена згідно із Законом № 1774 ст. 43 Закону № 2262).

Особливості виплати пенсії посадовцям органів місцевого самоврядування

Як уже зазначалося вище, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання особам, які обіймають посади держслужби, а також тим, хто працює на посадах прокурорів та суддів, не виплачуються.

Із цього правила є винятки.

Починаючи з 01.01.17 р. згідно із Законом № 1774 мають право поновити одержання призначеної пенсії деякі пенсіонери.

Сподіваємось, приємною новиною для посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також обраних на виборні посади осіб є встановлена для них Законом № 1774 преференція в частині можливості отримання призначеної пенсії (щоправда, у дещо нижчому, ніж вона призначена, розмірі). Тобто починаючи з 01.01.17 р. знято встановлену раніше заборону отримання призначеної пенсії тим посадовцям місцевих рад та їх виконавчих органів, які працюють на посадах, що дають право на одержання спеціальної пенсії (ст. 21 Закону від 07.06.01 р. № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Відтепер у цих осіб є можливість отримувати 85 % призначеного розміру пенсії (якщо розмір цієї виплати перевищує 150 % ПМ, тобто з 01.01.17 р. – 1 870,50 грн.). Тобто обмеження не застосовується до пенсії в розмірі нижче, ніж 150 % ПМ.

Також мають змогу одержувати пенсію в обсязі 85 % призначеного розміру такі категорії осіб:

• службовці Нацбанку (ст. 64 Закону від 20.05.99 р. № 679-ХІV «Про Національний банк України»);
• судові експерти (ст. 18 Закону від 25.02.94 р. № 4038-ХІІ «Про судову експертизу»);
• помічники-консультанти народного депутата України (ст. 1.1 Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради від 13.10.95 р. № 379/95-ВР);

Ще є така норма, установлена Законом № 1774.

Згідно зі ст. 58 Закону № 796 призначені відповідно до цього Закону пенсії не виплачуватимуться вже аж до 31.12.17 р. (було – до 01.12.16 р.). Норма стосується осіб, які обійматимуть посади держслужби або ж працюватимуть на посадах прокурорів та суддів.

У разі роботи чорнобильців на інших посадах у них залишилось право на отримання призначеної пенсії в розмірі 85 %, але не менше 150 % ПМ.

Повний обсяг пенсії без урахування одержуваного доходу постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи особи зможуть отримувати починаючи з 01.01.18 р.

Крім того, з унесенням змін до ст. 67 Закону № 796 максимальна пенсія, яку можуть отримати чорнобильці, до 31.12.18 р., як і для інших громадян, становить 10 740 грн.

Подання документів до Пенсійного фонду

Для отримання пенсії/щомісячного довічного грошового утримання без установленого обмеження необхідно подати до органу Пенсійного фонду підтвердні документи із зазначенням у них місця служби (роботи), інакше преференція до пойменованих вище осіб не застосовуватиметься. Це стосується й випадків, коли особа бере участь в АТО або ж служить на державному кордоні тощо.

Також наголосимо: аби уникнути непорозумінь стосовно визначення статусу особи (тобто працюючий він пенсіонер чи непрацюючий), необхідно оформити це належним чином в органах Пенсійного фонду. Тоді працівники Пенсійного фонду згідно з матеріалами пенсійної справи, а також даними персоніфікованого обліку ухвалюватимуть, зокрема, рішення щодо виплати пенсії в розмірі 85 % від призначеної суми або ж визначаться з виплатою пенсії в повному обсязі. Головне, щоб пенсіонер подав підтвердні документи вчасно.

Нагадаємо: згідно з п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.05 р. № 22-1, документами, що підтверджують факт, що особа не працює, є:

• трудова книжка;
• індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку. Форма, за якою вони надаються, міститься в додатку 1 (за потреби – у додатку 3) до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов‘язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.14 р. № 10-1;
• відомості про відсутність інформації про держреєстрацію фізичної особи – підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.

У разі працевлаштування після призначення пенсії необхідно повідомити орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування, вид зайнятості (тобто укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи-підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви.

У разі звільнення про це (а саме про дату звільнення) також слід повідомити орган Пенсійного фонду. Таке повідомлення здійснюється шляхом подання особою заяви із копією трудової книжки, де міститься запис про звільнення, або ж копією цивільно-правового договору (якщо такий було укладено).