Пенсійна реформа: особливості призначення пенсій

Зі статті ви дізнаєтеся: про порядок призначення пенсій за віком, за яких умов особа матиме право на пенсію та на який розмір може сподіватися.

Розмір пенсії залежить від страхового стажу особи та (ще важливіше) від заробітку (доходу), який вона отримувала протягом своєї трудової діяльності.

Скільки страхового стажу потрібно мати

Законом від 03.10.17 р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон № 2148) змінено норми ст. 26 Закону від 09.07.03 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) та визначено нові умови виходу на пенсію за віком починаючи з 01.01.18 р.

Нагадаємо, що до 31.12.17 р. право на призначення такої пенсії особи мали після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

У разі відсутності необхідного страхового стажу (гр. 2 таблиці) з 01.01.18 р. пенсію за віком призначать після досягнення 63-річного віку та наявності страхового стажу, наведеного у графі 3 таблиці.

А з 01.01.19 р. у разі відсутності страхового стажу, передбаченого у графах 2 та 3 таблиці, право на призначення пенсії за віком особи матимуть після досягнення віку 65 років та за наявності страхового стажу, наведеного у графі 4 таблиці.

Страховий стаж, необхідний для виходу на пенсію за віком

Водночас передбачено, що з 01.01.18 р. в разі відсутності необхідного страхового стажу на дату досягнення віку пенсія за віком може бути призначена після набуття особою необхідного страхового стажу.

Тобто наявність необхідного страхового стажу визначається на дату досягнення особою відповідного віку.

Як обчислити страховий стаж

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачувалися страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

Починаючи із січня 2004 року страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а до 01.01.04 р. – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону № 1058 (на підставі трудової книжки, довідок, тощо).

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, починаючи із січня 2004 зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо ж сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з МЗП, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням ПФУ, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з МЗП, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою

ТП = С_в : В,

де            ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
                С_в – сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з МЗП;
                В – мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Розрахунок розміру пенсії

Розмір пенсії залежить від страхового стажу особи та (ще важливіше) від розміру заробітку (доходу), який вона отримувала протягом своєї трудової діяльності та з якого були сплачено внески до ПФУ. Формулу розрахунку пенсії наведено у ст. 27 Закону № 1058.

Пенсія за віком визначається як добуток коефіцієнта страхового стажу особи на осучаснений заробіток для обчислення пенсії.

Коефіцієнт страхового стажу (К_с) визначається за формулою, наведеною у ст. 25 Закону № 1058:

де            С_м – сума місяців страхового стажу;
                В_с – визначена відповідно до Закону № 1058 величина оцінки одного року страхового стажу (%).

Для призначення пенсії за зверненнями, що надходять до органів ПФУ починаючи із січня 2018 року, величина оцінки одного року страхового стажу становить 1 %.

Наприклад, страховий стаж особи – 29 років 2 місяці. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року стажу 1 % дорівнюватиме 0,29167 [(29 х 12 + 2 х 1) : 1 200].

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 р. за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про зарплату первинними документами для обчислення пенсії також може враховуватися зарплата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30.06.2000 р. незалежно від перерв.

Якщо ж страховий стаж особи після 01.07.2000 р. менший ніж 60 місяців, то крім заробітку за даними системи персоніфікованого обліку для обчислення пенсії обов’язково враховується зарплата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30.06.2000 р. незалежно від перерв на підставі довідки підприємства чи архівної установи.

Приклад
Чоловік, який народився 6 квітня 1958 року, маючи 30 років страхового стажу (після липня 2000 року весь час працював) звернеться за призначенням пенсії у квітні 2018 року. Розмір його пенсії визначатиметься виходячи із заробітку, визначеного за 17 років 9 місяців, або за 213 місяців. Припустимо, що заробіток, з якого сплачувалися страхові внески, удвічі перевищував показник середньої зарплати по країні, тобто коефіцієнт його заробітку – 2.

Формулу визначення середнього коефіцієнта заробітку наведено в ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 (розраховується шляхом порівняння щомісячного заробітку особи із щомісячною середньою зарплатою в Україні за кожний місяць у періоді, за який визначається заробіток, та є результатом ділення суми цих коефіцієнтів заробітку на кількість місяців у періоді).

З 01.01.18 р. до 31.12.18 р. для призначення пенсії застосовуватиметься середня зарплата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016–2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 %. Значення цього показника буде обчислено та оприлюднено в лютому–березні 2018 року.

Припустимо, що цей показник за 2016–2017 роки дорівнюватиме 5 270 грн.

30-річний страховий стаж дозволяє чоловікові в нашій ситуації вийти на пенсію за віком у 2018 році (потрібно мати 25 років). Коефіцієнт його страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року стажу 1 % становитиме 0,30000 (30 х 12 : 1 200).

Обчислюємо розмір пенсії:

5 270 грн. х 2 х 0,30 = 3 162 грн.

Отже, розмір пенсії чоловіка, середній заробіток якого вдвічі перевищував середню зарплату по країні, приблизно становитиме 3 162 грн.

Який мінімальний розмір пенсії

Отже, розмір пенсії кожної особи визначається індивідуально з урахуванням її страхового стажу, заробітку та часу виходу на пенсію.

Водночас ст. 28 Закону № 1058 визначено умови для встановлення мінімального розміру пенсії за віком.

Так, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а в жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму (далі – ПМ) для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 Закону № 1058, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Винятком є шахтарі, для яких мінімальний розмір пенсії за наявності не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок підземного стажу встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 % його зарплати, визначеної відповідно до ст. 40 Закону № 1058, але не менш як три розміри ПМ, установленого для осіб, які втратили працездатність.

З 01.01.18 р. для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, установлюється в розмірі 40 % МЗП, визначеної законом про держбюджет на відповідний рік, але не менше ПМ для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено вище, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з ПМ, установленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Слід зазначити, що для пенсій, призначених після 01.01.18 р., мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений вище, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначено державну соціальну допомогу залежно від сукупного доходу сім’ї.

Згідно з п. 4 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148 пенсії та державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною), перераховані з 1 жовтня 2017 року відповідно до цього Закону, а також ті, що призначатимуться після цієї дати, установлюються в розмірі, не меншому за розмір ПМ для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.17 р. Законом від 21.12.16 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», а в разі збільшення після 01.12.17 р. ПМ для осіб, які втратили працездатність, – за розмір ПМ для осіб, які втратили працездатність, установлений законом.