Чи оплачувати листок непрацездатності в разі тривалої відсутності працівника на роботі з нез’ясованих причин?

Практична ситуація

Працівник тривалий час не з’являється на роботу з нез’ясованих причин, але в кабінет ПФУ на нього надійшов листок непрацездатності. Чи підлягає оплаті такий лікарняний?

Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено в ст. 16 Закону від 23.09.1999 № 1105-ХIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105). Серед них немає такої підстави для відмови, як відсутність на роботі з нез’ясованих причин.

Проте згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 1105 право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи, і виникає це право з настанням страхового випадку в період роботи.

Застрахованою вважається фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов&;язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Таке визначення наведено в пп. 3 п. 1 ст. 1 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов&;язкове державне соціальне страхування».

Як бачимо, лікарняний оплачується лише застрахованим особам і якщо страховий випадок настав у період роботи.

Роз’яснення щодо подібної до нашої ситуації міститься в листі ПФУ від 30.03.2023 № 12195-15368/У-03/8-2800/23, де, зокрема, зазначено, що працівник набуває статусу застрахованої особи та право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за умови, що в місяці настання страхового випадку роботодавець сплатить за нього єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в строки та розмірах, визначених законодавством.

Тому, на думку ПФУ, працівник, який не з’являється на роботі та за якого роботодавець не сплачував ЄСВ, втрачає статус застрахованої особи. Відповідно, у разі тимчасової непрацездатності в цей період особа не має права на допомогу по тимчасовій непрацездатності за кошти ПФУ.

Виходить, що працівник втрачає статус застрахованої особи, навіть якщо його тривала відсутність була наслідком ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин.

Отже, оскільки в наведеній ситуації працівник втратив статус застрахованої особи в місяці настання страхового випадку, його лікарняний не підлягає оплаті.