Чи обов'язковою є виплата соціально-побутової допомоги держслужбовцям?

Наприкінці року в бюджетній установі з’явилася реальна можливість для збільшення обсягу виплат із зарплати. Тому є намір використати кошти на надання соціально-побутової допомоги. Чи всі держслужбовці можуть на неї розраховувати?

У розд. VІ Закону від 10.12.16 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889) визначено складові заробітної плати держслужбовців, а саме: посадовий оклад, надбавка за ранг держслужбовця, надбавка за вислугу років, виплати за додаткове навантаження, премії. Як бачимо, до цих складових не належить виплата будь-якої допомоги.

Якщо йдеться про соціально-побутове забезпечення, то окремою нормою (ст. 54 Закону № 889) передбачено можливість надання держслужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Умови її надання передбачено в Порядку, затвердженому постановою КМУ від 08.08.16 р. № 500 (далі – Порядок № 500).

Щоб отримати таку допомогу, держслужбовець має звернутися до керівника держслужби установи, в якій він працює, з особистою заявою. Хоча Порядок № 500 не деталізує процедури оформлення документів, практика показує, що доцільно зазначити в цій заяві конкретні обставини, які, на думку держслужбовця, потребують вирішення. Підстави для такого звернення в кожного свої, однак зазначити про них у заяві треба. Наприклад: працівникові надано путівку до санаторно-курортного закладу для реабілітації після травми; дитина вперше йде до школи і для неї потрібно придбати шкільний одяг, взуття, шкільне приладдя; молодий держслужбовець нещодавно взяв шлюб і для перших сімейних побутових придбань йому потрібні кошти.