Забезпечення функціонування системи військового обліку громадян

Облік буває не лише бухгалтерський, фінансовий, кадровий тощо. Розглянемо, як здійснюється облік такої особливої категорії громадян, як військовослужбовці, що є нормативним підґрунтям для цього обліку, категорії осіб, до яких він застосовується, а також деякі практичні аспекти його ведення.

Нормативно-правове підґрунтя

Розглянемо, якими нормативно-правовими документами передбачено здійснення роботи з організації та ведення військового обліку громадян.

У ст. 14, 15, 16 Закону від 06.12.91 р. № 1932-ХІІ «Про оборону України» визначено функції та повноваження місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі – ОМС), а також установ та організацій у сфері оборони.

 «Оборонні» завдання встановлено також ст. 17, 18 Закону від 21.10.93 р. № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, серед завдань місцевих держадміністрацій є здійснення:

• військового обліку і підготовки громадян до військової служби, включаючи допризовну підготовку молоді, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, забезпечення їх призову та строкову військову службу, навчальні (перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації, а також бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час із наданням звітності з питань бронювання;
• заходів із мобілізаційної підготовки та проведення мобілізації, включаючи контроль стану мобілізаційної готовності установ, що належать тергромадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

Стосовно виконкомів сільських, селищних, міських рад, то вони мають забезпечувати, зокрема: приписку громадян до призовних дільниць; військовий облік військовозобов’язаних і призовників; призов на військову службу та направлення громадян на збори, бронювання, а також оповіщення та прибуття громадян, залучених до мобілізаційних обов’язків, тощо.

Зауважимо, що як місцеві держадміністрації, так і ОМС повинні надавати військкоматам відомості про реєстрацію, ліквідацію установ, що належать до сфери їх управління.

У свою чергу, посадові особи установ мають забезпечити ведення персонального військового обліку військовозобов’язаних і призовників, призов на службу, збори, а також створювати працівникам належні умови для виконання ними військового обов’язку.

Щодо громадян, то їх конституційним обов’язком є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави. Виконання військового обов’язку полягає у проходженні військової служби чоловіками, придатними до служби за станом здоров’я та віком, а жінками – згідно з відповідною фаховою підготовкою. Важливим є проходження ними служби у військовому резерві та виконання обов’язку в запасі.

Урядове рішення щодо військового обліку

На підставі згаданих законодавчих норм постановою КМУ від 07.12.16 р. № 921 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі – Порядок № 921).

Протягом багатьох років застосовувався Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою КМУ від 09.06.94 р. № 377. З набуттям чинності Порядку № 921 кардинально змінено засади здійснення такого обліку з детальною конкретизацією цього процесу. Звісно ж, раніше затверджений Порядок утратив чинність.

Насамперед Порядком № 921 установлено, що військовий облік є складовою мобілізаційної підготовки держави. Простіше кажучи, облік полягає у фіксації, накопиченні та аналізі військово-облікових даних призовників і військовозобов’язаних, відображенні відповідних даних у документах згідно з установленими цим Порядком формами.

І це ще не все. Порядок № 921 передбачає здійснення дієвого контролю за дотриманням призовниками та військовозобов’язаними правил військового обліку, що містяться в додатку 1 до Порядку № 921. «Знамено контролю» несе Генштаб ЗСУ, на який також покладено функції загального керівництва щодо здійснення військового обліку державними органами, ОМС та установами.

Особи, щодо яких здійснюється облік

Порядок № 921 розмежовує засади, за якими провадиться облік призовників, і окремо – засади військовозобов’язаних.

Документальною підставою для обліку, насамперед, є паспорт громадянина України і такі військово-облікові документи:

• для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення.

Брати на облік як призовників мають громадян віком від 18 до 27 років, які:

• не приписані до призовних дільниць та не перебувають у запасі ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки (далі – СЗР);
• приписані до призовних дільниць;
• прибули з інших місцевостей або з-за кордону на нове місце проживання;
• набули громадянство України та підлягають приписці до призовних дільниць.

Стосовно військовозобов’язаних, то такому обліку підлягають особи, які:

• придатні за станом здоров’я до проходження військової служби та які не досягли граничного віку перебування в запасі ЗСУ;
• звільнені з військової служби в запас ЗСУ, СБУ, СЗР;
• припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення її проходження чи достроково, як це передбачено Законом від 12.12.91 р № 1975-ХІІ «Про альтернативну (невійськову) службу»;
• звільнені зі служби з Нацполіції, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби, ДФС;
• набули громадянство України та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;
• прибули з інших місцевостей або з-за кордону на нове місце проживання;
• як військовозобов’язані виключені з військового обліку ЗСУ, СБУ, СЗР;
• як призовники звільнені від призову на строкову службу (ст. 18 Закону від 25.03.92 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу»);
• досягли граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників.

На військовий облік військовозобов’язаних беруть також жінок, які мають споріднений з відповідними військово-обліковими спеціальностями фах, за умови їх придатності до проходження такої служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом. Спеціальність жінки-фахівця обов’язково має відповідати Переліку спеціальностей, затвердженому постановою КМУ від 14.10.94 р. № 711.

Порядком № 921 визначено також категорії осіб, які не підлягають взяттю на військовий облік призовників. Це стосується, зокрема, тих, які вибули в іншу місцевість, за межі держави строком більш ніж на 3 місяці, взяті на облік як військовозобов’язані, мають військове звання офіцерського складу, припинили альтернативну службу.

Не беруться на облік військовозобов’язаних особи, які прийняті на військову службу за контрактом, вибули за межі країни на строк більш як 3 місяці, вибули до інших країн на постійне місце проживання та в інших випадках згідно з рішенням Міноборони.

Додамо, що облік військовозобов’язаних поділяється на загальний та спеціальний.

Практичне застосування Порядку № 921 виконкомами рад

Оскільки основну роботу з ведення військового обліку фактично виконують виконкоми сільських, селищних, міських рад, у Порядку № 921 детально розписано, що саме здійснюється цими ОМС.

Насамперед перевіряється дійсність та належність військово-облікових документів призовників і військовозобов’язаних їх власникам. Не зайвим буде впевнитись у наявності відміток про взяття на облік громадянина в районному чи міському військкоматі, а також у своєчасності прибуття особи у виконком.

Відтак посадовець ОМС оформлює картку первинного обліку, зразок якої наведено в додатку 8 до Порядку № 921. За відсутності певних даних цього обліку їх з’ясовують під час особистої бесіди із призовником чи військовозобов’язаним.

Зберігати ці картки у виконкомах слід із дотриманням алфавітного порядку та за такими групами обліку: офіцерський склад; рядовий, сержантський та старшинський; призовники; військовозобов’язані-жінки; зняті з військового обліку особи. Не забуваймо виокремити в кожній із цих груп тих військовиків, які мають на руках мобілізаційні розпорядження (далі – моброзпорядження).

Зміна облікових даних

Життєві обставини громадян періодично змінюються, тому для забезпечення ведення об’єктивного військового обліку необхідно відстежувати зміни облікових даних, насамперед – зміну місця проживання особи або ж прибуття особи до виконкому з моброзпорядженням. Звісно, ініціатива має надходити від осіб, щодо яких передбачено ведення такого обліку. Кожна зміна фіксується в картці первинного обліку, у тому числі й стосовно відмітки військкомату у військовому квитку про вилучення в особи моброзпорядження.

Звертаємо увагу: згідно з п. 29 Порядку № 921 картки первинного обліку осіб, знятих (виключених) з військового обліку, передбачено зберігати до виповнення їм 65 років. А потім картки знищуються згідно із складеним актом.

Звіряння облікових даних

Знаємо, що військовий облік здійснюється щодо осіб, з якими укладено трудові договори, а також щодо осіб, які навчаються в закладах освіти.

Фактично провадиться звіряння з даними, що містяться в особових картках призовників та військовозобов’язаних, з будинковими книгами (даними реєстраційного обліку), іншими документами з питань реєстрації місця проживання фізосіб, а також з фактичним проживанням (перебуванням) осіб шляхом подвірного обходу. Принагідно відповідальним за військовий облік посадовцем ради перевіряється наявність у осіб та стан їхніх військово-облікових документів.

Виявлені під час звіряння зміни надсилаються виконкомами до районного (міського) військкомату у вигляді повідомлення.

Також необхідно внести зафіксовані результати звіряння до журналу обліку, що ведеться ОМС. Важливим є дотримання встановленого графіка звіряння. Цей графік ухвалюється розпорядженням місцевого органу виконавчої влади, і дотримуватись зазначених у ньому строків має особа, відповідальна за ведення військового обліку.

У п. 32 Порядку № 921 передбачено, що відповідальні за військовий облік особи відряджаються до комісаріатів для проведення звіряння даних карток первинного обліку з обліковими документами, що зберігаються у відповідних військкоматах.

Якщо отримано розпорядження військкомату щодо оповіщення призовників та військовозобов’язаних про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), то стосовно осіб, зазначених у такому розпорядженні, виконкоми мають діяти так:

• відібрати картки первинного обліку;
• здійснити оповіщення за місцем проживання під їх особистий підпис;
• письмово повідомити військкомати про результати оповіщення;
• проконтролювати прибуття осіб за викликом комісаріату;
• звернутися до Нацполіції щодо громадян, які ухиляються від військового обов’язку, для їх розшуку, затримання та доставки.

Важливо, що роботодавець в особі керівника держоргану, ОМС чи установи зобов’язаний видати наказ про оповіщення призовників та військовозобов’язаних про їх виклик на призовну дільницю чи пункт попереднього збору. Цей наказ доводиться до відома осіб, яких він стосується, адже керівники особисто відповідальні за своєчасну явку до цих місць своїх підопічних. Якщо ж працівник або особа, яка навчається в закладі освіти, не виконали цього наказу, тобто фактично не з’явилися за викликом військкоматів, то керівник має письмово повідомити про таку ситуацію відповідний комісаріат.

Звертаємо увагу: витрати на бланки облікових документів, штампи і канцелярське приладдя, відрядження та надання транспортних послуг, пов’язані із забезпеченням оповіщення, згідно з Порядком № 921 передбачається провадити за рахунок коштів місцевих бюджетів. Тому не забуваймо відображати в кошторисах видатки на зазначену мету.

Документальна фіксація даних обліку

Копітка робота з обліку та зберігання документації, включаючи документи військового обліку, має виконуватись із дотриманням правил діловодства. На сьогодні це питання впорядковано Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженою постановою КМУ від 17.01.18 р. № 55 (набула чинності з 07.03.18 р., далі – Постанова № 55, Інструкція № 55), а також Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою цією Постановою.

На базі цих норм державні органи влади мають затвердити власні документи, якими регулюватимуться питання щодо здійснення діловодства. Крім того, міністерствам та відомствам, місцевим держорганам до 07.06.18 р. необхідно забезпечити також приведення у відповідність до Постанови № 55 інструкцій з діловодства для установ, що належать до сфери їх управління.

У свою чергу, оскільки згідно з п. 7 Постанови № 55 ОМС рекомендовано привести у відповідність з цією Постановою власні інструкції з діловодства, необхідно врегулювати своїми владними рішеннями документи, за якими визначатимуться правила діловодства в цих структурах.

Алгоритм дій держорганів, ОМС та установ щодо ведення персонального обліку військовиків досить детально викладено в п. 37–44 Порядку № 921.

Звернімо лише увагу, що за загальними правилами ведення такого персонального обліку передбачено провадити за типовою формою первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника», затвердженою спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656. Дані щодо військового обліку відображаються в розд. ІІ цієї форми.

Стосовно держслужбовців, які перебувають у штатах центральних та місцевих держорганів, інших держорганів, то для їх обліку слід застосовувати форму первинного обліку «Особова картка державного службовця», затверджену наказом Нацдержслужби від 05.08.16 р. № 156. Зокрема, у п. 14 відображаються дані про військовий облік.