Новий штатний розпис в умовах дії нового законодавства про держслужбу

Із запровадженням Закону від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889) у держорганах відбуваються серйозні зміни. Зокрема, важливим моментом є подальше збереження за працівниками цих органів статусу держслужбовця, адже дехто з них належатиме вже не до категорії держслужбовців, а до «обслуговуючого» персоналу, а то й узагалі буде скорочений. Що треба зробити для кожного працівника, який позбувається статусу держслужбовця, та в інших випадках, розповімо в цій консультації.

Підготовчі роботи щодо затвердження штатного розпису

Підготовка до затвердження штатного розпису має відбуватись у такій послідовності. Спочатку, як того вимагає ст. 3 Закону № 889, у кожному держоргані визначається, які саме посади й надалі належатимуть до держслужби, а які – виводяться за її межі. Звісно, це рішення приймається керівниками відповідних держорганів з урахуванням покладених на ці органи функцій та повноважень. Важливим у такому разі є врахування обсягу фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі держоргану, оскільки лише в межах цього фонду, як передбачено ст. 51 Бюджетного кодексу, має утримуватися чисельність працівників установ, організацій.

Якщо діяльність працівників не передбачає зазначених у ст. 1 Закону № 889 повноважень, то вони виконують функції з обслуговування (п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону № 889).

Підґрунтям для вирішення, чи залишиться працівник надалі держслужбовцем, чи належатиме до тих, на кого покладаються функції обслуговування, слугують критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування (див. постанову КМУ від 06.04.16 р. № 271, далі – Постанова № 271). Такі посади вводяться до штатного розпису для забезпечення належних умов функціонування держоргану, виходячи зі змісту і характеру виконуваної цим органом роботи.

Ще звертаємо увагу на таке. Визначити належність посади (до держслужби чи до «обслуговуючого» персоналу) допоможуть посадові обов‘язки, наведені в посадових інструкціях кожного працівника держоргану. Саме вони мають відображати завдання та обов’язки за кожною штатною посадою. Якщо є потреба, кадрові служби невідкладно організовують доопрацювання цих посадових інструкцій. Із зміненими посадовими інструкціями ознайомлюють працівників, яких вони стосуються.

Переліки «обслуговуючих» посад подавались до Нацдержслужби чи до її відповідних територіальних підрозділів (залежно від юрисдикції держорганів) згідно з п. 4 ст. 3 Закону № 889. Погодити їх необхідно було не пізніше ніж до 01.06.16 р. (п. 2 Постанови № 271).

Після отримання погоджених переліків необхідно сформувати новий штатний розпис на 2016 рік з урахуванням вищезгаданих нормативно-правових актів. Адже лише на підставі ухваленого в установленому порядку штатного розпису бухгалтерія має змогу нараховувати заробітну плату працівникам.

Тож уже на стадії підготовки переліку «обслуговуючих» посад працівники кадрових служб відповідного держоргану одночасно мали готувати також проекти локальних документів щодо оформлення подальшої роботи працівників цього держоргану, включаючи проект штатного розпису.

А тепер розглянемо деякі питання, що виникають на практиці після запровадження з 01.05.16 р. Закону № 889.

Ситуація 1
Спеціаліст держоргану позбувся статусу держслужбовця, оскільки його посаду віднесено до посад працівників, на яких покладено функції з обслуговування. Як бути, якщо обсяг заробітку працівника через це зменшився?

Звернемося до роз’яснення Нацдержслужби, розміщеного на сайті цього держоргану. Після запровадження Закону № 889, дійсно, може мати місце неоднозначна ситуація. Ідеться, зокрема, про те, що деякими працівниками і раніше, в умовах дії попереднього Закону від 16.12.93 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 3723), у робочий час виконувалися функції з обслуговування, а повноваження їх як держслужбовців були зовсім незначними. У такому разі Нацдержслужба радить діяти так.

Якщо до посадових обов’язків працівника одночасно належать функції, визначені ч. 1 ст. 1 Закону № 889 (тобто функції держслужбовця), та функції з обслуговування, при визначенні статусу посади необхідно враховувати, які з них є основними, тобто виконанню яких завдань присвячена більша частина робочого часу працівника.

У ст. 1 Закону № 889 чітко зазначено, що держслужбовцем є той, хто виконує встановлені для посади держслужби повноваження, безпосередньо пов‘язані з виконанням завдань і функцій держоргану.

Тож у проекті штатного розпису, що діятиме в умовах дії Закону № 889, зазначаються нові посади держслужби, а окремими розділами – посади працівників, що виконуватимуть функції з обслуговування, функції патронату. Звісно, при цьому зазначаються нові розміри посадових окладів, визначені на підставі прийнятих Кабміном рішень, зокрема:

• постанови КМУ від 06.04.16 р. № 268 «Про умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, у 2016 році» (далі – Умови № 268);
• постанови КМУ від 06.04.16 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (далі – Постанова № 292);
• постанови КМУ від 05.05.16 р. № 323 «Про умови оплати праці працівників патронатних служб у державних органах».

У наведеній ситуації важливо врахувати застереження, що міститься в п. 7 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889. За тими посадами працівників, які на день набуття чинності цього Закону не є посадами держслужби, затверджені Кабміном умови оплати праці не можуть передбачати зменшення розміру заробітної плати.

Щоб не відбулося зниження розміру заробітку вищезгаданих працівників, Умови № 268 надали право керівникові держслужби встановлювати надбавки, доплати, а також стимулювати працівників шляхом їх преміювання. Використовують на цю мету фонд преміювання, утворений у розмірі 20 % загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.

Є можливість «обслуговуючим» працівникам отримати і матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу для оздоровлення – кожну в розмірі до одного посадового окладу працівника.

Додамо, що відтепер законодавство для жодної категорії працівників держорганів (включаючи «обслуговуючих») не передбачає збереження зарплати (без премії), яка виплачувалась за попередньою посадою, на час роботи на займаній посаді.

Ситуація 2
Як бути, якщо штатний розпис затверджено 28.05.16 р., а працівник не був ознайомлений заздалегідь із істотними змінами умов праці, зокрема з найменуванням посади (наприклад, замість посади «головний спеціаліст» зараз він працюватиме на посаді «провідний спеціаліст»)? Як правильно оформити такі новації, якщо, приміром, він не погодиться надалі працювати в держоргані?

Ситуацію в такому разі слід вирішувати так. Знаємо, що Закон № 889 набув чинності з 01.05.16 р. Це не означає, що прямо з цієї дати повинні бути готовими всі розпорядчі документи стосовно подальшої роботи працівників певних держорганів. Адже складанню штатного розпису (у нашій ситуації його ухвалено 28.05.16 р.) передувала підготовча робота із затвердження переліку посад працівників, що виконуватимуть функції з обслуговування. І лише після цього з’явилась можливість затвердити штатний розпис з урахуванням згаданого переліку.

Як зазначалось у попередньому розділі, заробітну плату працівників держорганів (незалежно від того, залишаються вони й надалі держслужбовцями чи позбуваються такого статусу) починаючи з 01.05.16 р. слід нараховувати виходячи із затверджених в оновленому штатному розписі найменувань посад та розмірів посадових окладів. Звертаємо увагу: це не стосується працівників, які відмовились далі працювати та звільняються.

Стосовно посади головного спеціаліста, яка в новому штатному розписі вже буде посадою провідного спеціаліста, то документальне оформлення відбувається так. Працівник, який раніше обіймав посаду головного спеціаліста, письмово повідомляється про такі зміни. Зазвичай це оформлюється наказом керівника або іншим документом.

У разі якщо працівник приймає рішення продовжувати роботу за зміненою посадою, він ставить підпис під таким локальним документом. Тоді кадрові служби надають копію згаданого наказу до бухгалтерії, і зарплата нараховуватиметься (з 01.05.16 р.) йому вже за посадою провідного спеціаліста.

Якщо розмір заробітку (без премії) держслужбовців порівняно з тим, який вони мали до 01.05.16 р., стане меншим унаслідок установлення нових умов оплати праці, керівник має змогу прийняти рішення про виплату окремим держслужбовцям різниці втраченого ними заробітку. Таке право застосовується лише в разі продовження їх роботи на займаній посаді (ч. 14 розд. XI Закону № 889).

Водночас з метою збереження для держслужбовців (включаючи провідного спеціаліста) раніше виплачуваних обсягів заробітку (без премії) керівник у межах економії фонду оплати праці може встановити додаткові стимулюючі виплати у вигляді надбавок. Так передбачено Положенням про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженим постановою КМУ від 06.04.16 р. № 289 (далі – Положення № 289). Пойменовані в цьому Положенні надбавки можуть бути встановлені та виплачуватись у період не пізніше ніж до 01.05.18 р. (останній абзац ч. 14 розд. XI Закону № 889).

Отже, щодо зміни умов оплати праці працівник згідно зі ст. 103 КЗпП, ст. 29 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» та ст. 43 Закону № 889 має бути обов’язково попереджений роботодавцем (зокрема, керівником держслужби) не пізніш як за два місяці до їх запровадження.

Починаючи із дня попередження (з 28.05.16 р.) працівник може продовжувати працювати протягом двох місяців.

Застерігаємо: лише протягом цих двох місяців (і ні на день пізніше) від цього головного спеціаліста доцільно одержати в письмовій формі згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці або відмову працювати на новій посаді (провідного спеціаліста). Це не виключає можливість зміни ним свого рішення.

Нагадаємо: норми ч. 3 ст. 32 та ч. 1 ст. 49² КЗпП вимагають, щоб роботодавець попередив працівника про зміну істотних умов праці (зокрема, назви посади) не пізніше ніж за два місяці. Тому слід пам’ятати, що дата запровадження штатного розпису в новій редакції (у частині виведення з нього певних посад) має бути такою, щоб попередити про зміни працівника саме за два місяці. Аналогічне застереження містить і ст. 43 Закону № 889.

Якщо працівника не влаштовує пониження за посадою, він подає заяву про звільнення. Тоді кадрова служба у зв‘язку з незгодою працівника далі продовжувати роботу в держоргані фіксує (датою буде 28.05.16 р.) такі обставини і від цього часу протягом двох місяців (до 28.07.16 р.) працівник може продовжувати працювати та одержувати в цей період свій заробіток у раніше встановлених розмірах.

Звертаємо увагу: заробітна плата як у період із 01.05.16 р. до 27.05.16 р., так і протягом двох місяців збереження раніше встановленого заробітку (тобто до 28.07.16 р.) нараховується за нормами, які діяли до набуття чинності Закону № 889.

Тобто в наведеній ситуації працівникові, який має намір звільнитися, виплачується заробітна плата згідно з постановою КМУ від 09.03.06 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Постанова № 268).

До цього збереженого заробітку входитимуть встановлені для відповідного працівника: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, інші надбавки (за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений») та доплати (за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності), а також за наявності фонду оплати праці може виплачуватись надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі до 50 % (в окремо визначених випадках – до 100 %) посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг держслужбовця, премія.

Отже, підсумовуючи викладене, ситуація може розвиватися за двома сценаріями:

1. Працівник погодився далі працювати за «пониженою» посадою, і тоді заробіток йому уже з 01.05.16 р. виплачуватиметься відповідно до займаної ним посади провідного спеціаліста за нормами Постанови № 292.

2. Працівник не погодився далі працювати за «пониженою» посадою. У такому разі до 27.05.16 р., а саме до моменту одержання ним повідомлення із пропозицією обіймати іншу посаду, йому виплачується заробіток за Постановою № 268.

Після того як він не погодиться далі працювати за посадою, він вправі подати заяву про звільнення:

• за п. 4 ст. 36 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи працівника);
• за п. 6 ст. 36 КЗпП (відмова від продовження роботи у зв‘язку зі зміною істотних умов праці).

Погоджено з Аллою Литвин,
заступником директора
Департаменту заробітної плати та умов праці –
начальником відділу державного регулювання
заробітної плати в бюджетній сфері
Міністерства соціальної політики України