Новації стосовно безперервного профрозвитку медпрацівників

Насамперед наголосимо, що відповідно до ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров‘я (уведені в дію постановою Верховної Ради від 19.11.92 р. № 2801-ХІІ) медичною та фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту та відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

В умовах запровадженої Стратегії розвитку медичної освіти в Україні, затвердженої розпорядженням КМУ від 27.02.19 р. № 95-р (далі – Стратегія № 95-р), передбачається подальший розвиток медичної освіти, зокрема з використанням світових надбань та найкращих практик, і, нарешті, – досягнення її конкурентоспроможності. Це дозволятиме підвищувати якість медичного обслуговування населення, адже для медпрацівників основними цінностями мають бути життя та здоров‘я пацієнтів.

Не секрет, що рівень престижності професії лікаря зараз знижується, тож випускники закладів вищої освіти (далі – ЗВО) мігрують або ж працюють не за фахом.

Стратегія № 95-р передбачає розроблення нормативно-правових актів стосовно впровадження системи безперервного професійного розвитку (далі – БПР) згідно з Положенням про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров‘я, затвердженим постановою КМУ від 28.03.18 р. № 302 (далі – Положення № 302).

Тож доповнено новою позицією підрозділ «МОЗ» розд. 4 «Заходи у галузі освіти» Переліку позашкільних навчальних закладів та заходів із позашкільної роботи з дітьми, а також закладів та заходів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 17.08.02 р. № 1133. Це означає, що відтепер МОЗ має не лише забезпечувати студентів медзакладів підручниками та посібниками, а й забезпечити БПР працівників сфери охорони здоров‘я.

Оскільки згідно з постановою КМУ від 21.08.19 р. № 798 (набула чинності з 30.08.19 р., далі – Постанова № 798) унесено зміни, зокрема, й до згаданого Переліку, виходить, що МОЗ необхідно ухвалити власне рішення стосовно впорядкування згаданого питання.