Класифікатор професій та звітність із ЄСВ

Після внесення наказом Мінфіну від 15.05.18 р. № 511 змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.15 р. № 435 (далі – Порядок № 435), виникає багато запитань щодо заповнення таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку (далі – Звіт із ЄСВ). Розглянемо детально деякі з них.

Після внесення змін до Порядку № 435 таблиця 5 Звіту з ЄСВ подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду:

• було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім ЦПД, укладеного з фізособою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) із застрахованою особою;
• було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце;
• особу було переведено на іншу посаду або роботу у того самого страхувальника;
• особа вперше вступила на військову службу або закінчила проходження військової служби (із виключенням зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо)) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби;
• особі надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (у т. ч. особам із числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу);
• особі надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• особі надано відпустку для догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку.

Щодо інших видів відпусток, які не перелічено вище, то вони в таблиці 5 Звіту з ЄСВ не наводяться.

Слід пам’ятати: якщо за даними страхувальника протягом звітного періоду не було зафіксовано фактів укладання та розірвання трудових угод або ЦПД, зміни посади, строків проходження військової служби або надання відповідної відпустки, таблиця 5 додатку 4 до Порядку № 435 (із змінами, внесеними наказом Мінфіну 15.05.18 р. № 511) не формується та не надається.

Виконання робіт чи надання послуг за договорами цивільно-правового характеру не тягне за собою виникнення трудових відносин між замовником (підприємством) та особою, яка їх виконує (надає). Трудова книжка на таку особу не заводиться та не ведеться, тому й записи про надання послуг або виконання робіт до неї не вносяться.

Отже, реквізити 12 «Професійна назва роботи», 13 «Код ЗКППТР», 14 «Код класифікатора професій», 15 «Посада» у разі укладення ЦПД із фізособою про надання послуг або виконання робіт заповнювати не потрібно.

Ці нові реквізити варто розглянути більш детально:

• реквізит 12 «Професійна назва роботи» – зазначається професійна назва роботи згідно із Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 30.11.17 р. № 1744 (далі – КП);
• реквізит 13 «Код 3КППТР» – проставляється код Загальносоюзного класифікатора професій, посад і тарифних розрядів (ЗКППТР). Шукайте код у другій графі КП. Зверніть увагу: якщо в КП не передбачено код ЗКППТР, то реквізит 13 заповнювати не потрібно;
• реквізит 14 «Код Класифікатора професій» – це код із першої графи КП.
• реквізит 15 «Посада» – найменування посади, на яку прийнято працівника. Найменування посади має відповідати запису в трудовій книжці.

Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються відповідно до найменування професій і посад, зазначених у КП, та згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.

Хибні найменування посад (професій)

Хибні найменування посад (професій) можна умовно поділити на такі групи.

Побутові назви професій (посад) – ніяк не стосуються нормативної бази, містять суто «розмовні» терміни професійної діяльності, що подекуди застосовуються як найменування професії (посади) для внесення до трудових книжок, наприклад «ветлікар», «комбайнер», професії з «русизмами» (у записах українською мовою) тощо.

«Жіночі» назви професій – містять гендерну професійну ознаку, що також порушує методологію професійної класифікації, наприклад «телятниця», «робоча». Слід зауважити, що згідно з КП усі професійні назви робіт визначаються лише в чоловічому роді. Такий підхід має суто технічний характер і традиційно використовується класифікаторами професій багатьох країн. Винятком є лише декілька професій, яким притаманне використання лише в жіночому роді, зокрема «швачка», «нянька», «покоївка», «сестра-господиня», «економка», «друкарка». Таку редакцію назв професій було офіційно визначено Інститутом української мови НАН України й застосовано у КП. Надання ж гендерної ознаки іншим наявним у КП професійним назвам робіт (наприклад, «завідувачка лабораторії», «секретарка керівника», «паспортистка») є неправильним, до того ж не лише у штатних розписах, трудових договорах, трудових книжках та інших офіційних документах, а й у рекламі.

Подвійні назви професій (посад) – це назви професій, виписані через дефіс.

Бажання окремих роботодавців та кадровиків зафіксувати у трудовій книжці працівника суміщення посад у завданнях та обов’язках конкретного працівника (якщо він фактично виконує, наприклад, роботи продавця та вантажника) призводить до появи таких професійних назв робіт, як-от: «тесляр-бетоняр», «продавець-вантажник», «касир-бухгалтер» тощо.

Утворення розширених (подвійних) назв посад (професій) через дефіс не передбачено, крім тих, які внесено до КП. Наприклад, об’єднання таких двох назв професій, як «манікюрник-педикюрник», не відповідає положенням КП (див. лист Мінпраці та соцполітики від 20.01.07 р. № 10/13/116-07).

Водночас Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників передбачено, що в разі виконання працівником робіт, що належать до різних посад (професій), трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, яку визнано основною. Основною вважають посаду з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами (див. також лист Мінсоцполітики від 18.03.16 р. № 106/13/116-16).

Що робити, якщо посада не відповідає КП? Звісно, виправляти!

Передусім слід пам’ятати, що назву професії та розділу КП, до якого вона належить, слід визначати, виходячи з функціональних обов’язків працівника (викладених у посадовій інструкції). Якщо в КП немає чіткої назви посади, то треба скористатися додатком В до нього.

Професійні назви робіт, наведені в КП, рекомендовано застосовувати для утворення нових назв професій та посад у зв’язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій. На підприємствах, в установах та організаціях записи про роботу вносять в установленому порядку до трудових книжок працівників відповідно до професійних назв робіт, зазначених у покажчику професійних назв робіт за кодами професій та абетковому покажчику професійних назв робіт. Від назв, зазначених у цих показчиках, можуть утворюватися похідні назви професій (професійних назв робіт, посад) доданням похідних слів (провідний, головний, молодший, заступник, змінний, гірничий, третій та ін.), наведених у додатку В.

У додатку В «Похідні слова до професій (професійних назв робіт)» до КП визначено, що похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, усунення дублювання, збереження коду новоутвореної професії.

Відповідно до положень примітки 2 додатка В до КП назви професій можуть бути розширені за потребою користувача термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності, за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено в КП чи відповідних законодавчо-правових актах.

Наприклад, від професійної назви роботи з додатка А «головний бухгалтер» (код 1231) за допомогою похідного слова з додатка В «заступник» можна утворити похідну назву професії «заступник головного бухгалтера» з тим самим кодом 1231. Крім того, відповідно до примітки 2 до додатка В можна розширити назви професій термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладу, якщо інше не передбачено КП чи іншими нормативно-правовими актами. У результаті утворену нами вище професійну назву роботи «заступник головного бухгалтера», код 1231, можна розширити словами-уточненнями, наприклад «з витрат» або «з доходів». Водночас код залишиться тим самим – 1231.

Проте, якщо бухгалтер суміщає свої обов’язки з обов’язками касира, неправильно поєднувати такі назви професій в одну (бухгалтер-касир). Адже в КП є і бухгалтер (код 3433), і касир («на підприємстві, в установі, організації») (код 4211).

Окремі професійні назви робіт у КП зазначено з використанням дужок. Відповідно до прийнятої структури КП у дужках може визначатися:

• складова професійної назви роботи, наприклад «керівник (головний лікар, генеральний директор, директор, головний державний санітарний лікар, начальник, завідувач)». Вам потрібно обрати щось одне, тобто конкретну організаційну форму вашого закладу. Водночас у штатному розписі (трудовій книжці) зазначають уже конкретне місце роботи, наприклад «головний лікар»;
• вид економічної діяльності або напрям використання професійної назви роботи, наприклад «лаборант (освіта)» або «лаборант (медицина)». Код для кожної посади буде різний, тому варто обрати посаду, що відповідає галузі, до якої належить ваша установа. Вважаємо, що не обов’язково зазначати вид економічної діяльності, а ліпше написати просто – «лаборант»;
• споріднена (однотипна) професійна назва роботи, яка може застосовуватися окремо в межах цієї класифікаційної групи, наприклад «молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця тощо)». Тобто можна не зважати на назву посади, записану в дужках, відкинути її та у штатному розписі (трудовій книжці) зазначити посаду «молодша медична сестра». А можна дужки розкрити й вибрати із слів одне, яке найліпше розкриває характер роботи працівника. Отже, професію «молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.)» (код 5132) можна записати як (див. лист Мінсоцполітики від 18.06.12 р. № 197/13/133-12): «молодша медична сестра» (код 5132), або «санітарка» (код 5132), або «санітарка-прибиральниця», або «санітарка-буфетниця», або «санітарка-ванниця», або «санітарка-супровідниця», або «санітарка-нянька» тощо. Водночас код буде той самий – 5132.

Також хотілося б детальніше зупинитися на проблемах, які можуть виникнути у працівника кадрової служби під час виправлення помилок у відповідних наказах та записах до трудових книжок працівників. Насамперед, у робітників підприємств виникають труднощі з оформленням пільгових пенсій через недбалість або пряме ігнорування кадровиками положень КП. Наразі нововведення у Звіті з ЄСВ безпосередньо вимагають виправляти такі порушення.

У КП назва посади будується послідовно: спочатку іменник, потім прикметник («сестра медична», «технік зубний» тощо). Міняти місцями в назві посади іменник та прикметник (наприклад, «медична сестра» або «зубний технік») не можна! Посада має бути записана і в штатному розписі, і в трудовій книжці так, як у КП. Інакше працівник матиме проблеми під час оформлення пільгової пенсії.

Проте має місце й перестановка, зроблена через законодавчу недбалість. Наприклад, у КП є посада «педагог соціальний» (код 2340). Однак у профільних освітянських документах така посада значиться як «соціальний педагог». У такому разі у штатному розписі (трудовій книжці) ліпше вказувати назву посади відповідно до нормативних актів, на підставі яких працівник має право на певні пільги (пільгова пенсія, додаткова відпустка тощо).

Як виправити помилку в назві посади?

У разі якщо підприємство виявило невідповідність КП деяких найменувань посад, то з метою впорядкування потрібно:

1. Видати наказ про перейменування посади з метою приведення її назви у відповідність до КП.

2. Увести зміни до штатного розпису підприємства.

3. Змінити назву посади в посадовій інструкції працівника.

4. Занести відповідний запис про перейменування посади до трудової книжки працівника.

Також дані про зміну назви посади слід увести й до типової форми № П-2 «Особова картка працівника» (затверджена наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656).

У разі зміни назви посади потрібно пам’ятати про вимоги законодавства. Насамперед, відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП зміна найменування посад працівників розцінюється як зміна істотних умов праці. Зазвичай назва посади (професії) працівника є підставою для застосування до нього норм чинного законодавства, що дають право на скорочений робочий день, додаткову відпустку, пільгове пенсійне забезпечення, отримання доплат і надбавок до посадового окладу (тарифної ставки), а також норм, що визначають наявність істотних змін умов праці під час переведення на іншу роботу тощо. Як відомо, про такі зміни працівники мають бути попереджені роботодавцем не пізніше ніж за два місяці.

Зважаючи на вищезазначене, у разі зміни назви посади працівника, навіть якщо коло його посадових обов’язків не змінюється, роботодавцю було б доцільно убезпечити себе, ознайомивши працівника під підпис із майбутніми змінами у строк, визначений ч. 3 ст. 32 КЗпП. Проте можна піти легшим шляхом. Для цього треба просто попросити працівника написати заяву із бажанням привести назву його посади у відповідність до КП. У такому разі чекати встановлені два місяці не доведеться.

Проте якщо назва посади лише уточнюється (базова назва залишається або змінюється код підкласу тощо) і це не тягне за собою змін істотних умов праці (зміну окладу, тарифного розряду тощо), то формально необов’язково дотримуватися двомісячного строку попередження про такі зміни.

Інша річ, якщо йдеться про значні зміни у назві посади – повна заміна слів, унаслідок чого посада звучить «по-новому» (наприклад, «адміністративний помічник» змінюється на «секретар адміністративний»). У такому разі краще підготувати наказ про зміну істотних умов праці з відповідною процедурою.

Отже, реквізит 15 «Посада» таблиці 5 Звіту з ЄСВ заповнюється відповідно до даних трудової книжки та може повністю збігатися з реквізитом 12 «Професійна назва роботи», яка береться з КП.

Імовірно, найменш зрозумілою (особливо для недосвідчених працівників) є реквізит 13 «Код ЗКППТР». ЗКППТР – це попередник сучасного вітчизняного Класифікатора професій, нормативний акт СРСР, повна назва якого в перекладі звучить так: «Загальносоюзний класифікатор. Професії робочих, посади службовців та тарифні розряди». Зрозуміло, що в ньому левову частку становлять назви професій та посад, що сформувались у 1960–1980-х роках. Тож професії, які з’явилися в КП із 90-х років, коду ЗКППТР не мають.