Категорії учасників АТО

В антитерористичній операції (далі – АТО) на території Донбасу брали і беруть участь як військовослужбовці, так і цивільні особи – працівники різних підприємств, установ, організацій, які забезпечували проведення АТО поза зоною безпосередніх бойових зіткнень.

Протягом 2015–2016 років до Закону від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі – Закон № 3551), що встановлював правовий статус учасників Великої Вітчизняної війни та учасників бойових дій на території держави Афганістан, були внесені зміни, якими дія Закону № 3551 поширена на учасників АТО та членів їх сімей. Ці особи поділено на такі категорії:

1) учасники бойових дій (п. 19, 20 ст. 6 Закону № 3551). Наприклад, до цієї категорії відносяться особи, які брали безпосередню участь в АТО, перебуваючи в районах АТО в період її проведення, у тому числі:

• військовослужбовці (резервісти, військовозо­бов’язані) Збройних сил України (далі – ВСУ);
• особи, які перебували у складі добровольчих формувань – за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу ВСУ, МВС, Нацгвардії та інших створених згідно із законодавством військових формувань і правоохоронних органів;

2) інваліди війни (п. 11, 12, 13 ст. 7 Закону № 3551). До таких відносять, у тому числі осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час особистої участі в АТО, забезпечення її проведення, які перебували безпосередньо в районах АТО в період її проведення:

• військовослужбовців (резервістів, військовозо­бов’язаних) ВСУ;
• працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;
• осіб, які перебували в складі добровольчих формувань, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу ВСУ, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших створених згідно із законами України військових формувань і правоохоронних органів;
• осіб, які перебували в складі добровольчих формувань, не включених у подальшому до складу ВСУ, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших створених згідно із законами України військових формувань і правоохоронних органів, але що виконували завдання АТО у взаємодії із зазначеними військовими формуваннями та правоохоронними органами;

3) учасники війни (п. 13 ст. 9 Закону № 3551). Такими є працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали особисту участь у забезпеченні проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення в порядку, установленому законодавством;

4) особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (п. 1 ст. 10 Закону № 3551). До цієї категорії, в тому числі, віднесено членів сімей загиблих (зниклих безвісти), які померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, які були отримані в районах АТО в період її проведення під час особистої участі в АТО, забезпечення проведення АТО:

• військовослужбовців (резервістів, військовозо­бов’язаних) ВСУ;
• працівників підприємств, установ, організацій;
• осіб, які перебували в складі добровольчих формувань, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу ВСУ, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших створених згідно із законодавством військових формувань і правоохоронних органів;
• осіб, які перебували в складі добровольчих формувань, не включених у подальшому до складу ВСУ, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших створених згідно із законодавством військових формувань і правоохоронних органів, але виконувавших завдання АТО у взаємодії із зазначеними військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Діюче законодавство передбачає для учасників АТО ряд соціальних гарантій і пільг, як у період їх участі в АТО, так і після їх повернення до мирного життя. Про це слід знати як роботодавцям (підприємствам і підприємцям), у яких трудяться наймані працівники – учасники АТО, так і учасникам АТО – підприємцям.