Як забезпечити приймальну комісію ВНЗ досвідченими кадрами?

У цей час у вищих навчальних закладах (далі – ВНЗ) усіх рівнів акредитації триває робота приймальних комісій. Як діяти керівникові ВНЗ, щоб у повному обсязі була забезпечена робота зазначених комісій і водночас штатні працівники ВНЗ протягом літа повноцінно відпочили?

Як передбачено ст. 38 Закону від 01.07.14 р. № 1556-VІІ «Про вищу освіту» (далі – За-кон № 1556), такий робочий орган, як приймальна комісія, створюється у ВНЗ задля вирішення поточних питань його діяльності.

Насамперед зазначимо, що згідно з п. 1.1 Примірного положення про приймальну комісію вищого навчального закладу України, затвердженого наказом МОН від 09.01.13 р. № 12 (далі – Положення № 12), строк її повноважень становить 1 рік. Положення передбачає, що до кінця січня кожного року (тобто до 31.01.15 р.) керівник ВНЗ своїм наказом мав затвердити склад приймальної комісії. Ідеться про список допущених до роботи науково-педагогічних (педагогічних) працівників та навчально-допоміжного персоналу закладу, які забезпечуватимуть діяльність комісії та її підрозділів.

Щоб здійснити функції та завдання приймальної комісії, у її складі утворюються такі підрозділи: предметні екзаменаційні комісії; комісії для проведення співбесід; фахові атестаційні комісії; у разі потреби – відбіркова комісія. Наказ про склад цих підрозділів приймальної комісії видається до 1 березня.

Додамо, що Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2015 році затверджено наказом МОН від 15.10.14 р. № 1172 (далі – Умови № 1172). Так, прийом заяв та документів від вступників розпочинається 10 липня, а закінчується 1 серпня (розд. V Умов № 1172). Щодо правил прийому до певного ВНЗ, то вони затверджуються вченою радою закладу, і в них, зокрема, зазначається порядок роботи приймальної комісії (дні тижня та години).

Тепер конкретизуємо інформацію стосовно функцій та повноважень штатних працівників ВНЗ.

Отже, робочий час науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників складається з часу для виконання навчальної, методичної, наукової, дослідницької, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших трудових обов‘язків (ст. 56 Закону № 1556). Норма цієї самої статті забороняє залучення зазначених категорій працівників без їх згоди до роботи, не передбаченої трудовим договором.

На сьогодні згідно з Нормами часу, затвердженими наказом МОН від 07.08.02 р. № 450, при плануванні й обліку навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників до часу такої роботи включається, зокрема, і час для проведення:

• співбесіди із вступниками (0,25 год. кожному членові комісії на 1 вступника);
• вступних екзаменів до ВНЗ (від 0,25 год. на одного слухача, вступника або від 1 год. до 4 год. – для проведення екзамену на групу слухачів, вступників);
• екзаменаційних консультацій до вступних екзаменів.

Згідно з роз’ясненням МОН від 13.03.15 р. № 1/9-126 «Щодо особливостей організації освітнього процесу та формування навчальних планів у 2015/2016 навчальному році» до навчального навантаження викладачів, окрім навчальних занять, зараховуються, серед іншого, передекзаменаційні консультації, проведення вступного та підсумкового контролю в усіх формах, інша робота науково-педагогічних працівників, спрямована на забезпечення освітнього процесу за діючими навчальними планами та програмами. Тут же МОН звертає увагу, що є неприпустимим, коли навантаження цієї категорії працівників складається виключно з аудиторних занять.

Зауважимо: на сьогодні кваліфікаційні характеристики для освітян, затверджені наказом МОН від 01.06.13 р. № 665, утратили чинність (наказ МОН від 17.10.14 р. № 1183). Хоча, правду сказати, наприклад, за посадою викладача ВНЗ та й за іншими посадами (включаючи керівні) і не було конкретизовано коло завдань та обов’язків. Лише зазначено, що ними проводиться навчальна та навчально-методична робота з усіх видів навчальних занять, забезпечується виконання навчальних планів і програм. Участь у роботі приймальної комісії цими характеристиками не передбачалась.

У свою чергу, за Типовими правилами внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів, затвердженими наказом МОН від 20.12.93 р. № 455 (далі – Правила № 455), педпрацівники в межах робочого дня здійснюють навчально-методичні роботи відповідно до посади, навчального плану. Також у п. 25 Правил № 455 передбачено: під час канікул, що не збігаються із черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педпрацівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу не більше обсягу їх навантаження до канікул. Графік відпусток погоджується із профспілковим комітетом і складається на кожний рік (п. 27 Правил № 455).

Таким чином, із тими педпрацівниками, у яких період відпустки за графіком не припадає на час їх роботи у приймальній комісії ВНЗ, питань не виникає. Лише звернемо увагу: час їх роботи у приймальній комісії, функції та повноваження на цей час обов‘язково зазначаються в наказі керівника закладу.

Розглянемо, як діяти керівникові ВНЗ, якщо відпустка працівника якраз припадає на той період, коли він має залучатися до роботи у приймальній комісії. У такому разі можна поділити відпустку на частини або ж перенести її на інший строк. Однак це слід робити виключно за згодою самого працівника.

Згідно зі ст. 10 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) працівникам навчальних закладів щорічні відпустки надаються в повному обсязі у період літніх канікул. Як відомо, тривалість зазначеної відпустки для категорій педпрацівників становить 56 календарних днів (постанова КМУ від 14.04.97 р. № 346).

На практиці найоптимальнішим варіантом виходу із зазначеної ситуації є поділ щорічної відпустки працівникові, який згідно із наказом керівника визначений членом приймальної комісії, на частини. При цьому основна безперервна її частина має бути тривалістю не менше ніж 14 календарних днів. У будь-якому разі за нормами ст. 12 Зако-ну № 504 це здійснюється на прохання працівника, тобто він звертається із заявою із зазначенням у ній причин такого поділу своєї відпустки, і тоді це оформлюється наказом роботодавця.

Оскільки норми ст. 12 Закону № 504 передбачають ще й можливість відкликання із щорічної відпустки, то працівникові, який уже її фактично отримав та, можливо, відпочиває, може надійти пропозиція про відкликання з відпустки. Таке відкликання можливе лише за згодою працівника, оскільки кожна працююча особа має право на відпочинок. 

Звертаємо увагу на норми трудового законодавства, які забороняють ненадання відпусток працівникові протягом більш ніж двох років: це тягне за собою застосування до роботодавця серйозних санкцій. Водночас є необхідність виходити з особливостей функціонування закладів освіти та врахувати таке.

Оскільки приймальна комісія ВНЗ фактично працює в цей же період (у літні місяці), працівникові, який входить до складу приймальної комісії, треба буде звернутись із заявою до свого керівника стосовно перенесення на інший період щорічної відпустки. За ст. 11 Закону № 504 умовами для такого перенесення є письмова згода працівника та погодження із первинною профспілкою, а крім того – частина відпустки тривалістю не менш як 24 календарних днів має бути використана протягом поточного робочого року.

При такому вирішенні питання не постраждають інтереси ні роботодавця, ні самого працівника. А керівнику ВНЗ (а якщо йдеться про самого керівника ВНЗ, то органу вищого рівня чи засновнику закладу) залишається лише видати наказ про перенесення відпустки працівника, включеного до складу приймальної комісії, на новий термін.