Доплата за ненормований робочий день: чи включати до мінімальної зарплати?

На сьогодні бухгалтерським службам додалося роботи, пов’язаної з розрахунком заробітної плати працівникам у зв’язку із суттєвими змінами трудового законодавства з 01.01.17 р. Розглянемо, що таке доплата за ненормований робочий день, як та за яких підстав вона встановлюється, чи слід її включати до розрахунку мінімального гарантованого розміру оплати праці.

Поняття ненормованого робочого дня

Чинним законодавством досі не визначено такого поняття, як ненормований робочий день. Тобто не містить його визначення ні КЗпП, ні Закон від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), що слугують базовою основою для визначення умов та розмірів оплати праці всіх найманих працівників, причому незалежно від форми власності – чи то йдеться про госпрозрахункову діяльність, чи про установи та організації, фінансування яких здійснюється з державного або місцевого бюджетів.

Водночас пояснення цього терміна містять Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці та соцполітики від 10.10.97 р. № 7. Отже, цей документ визнає, що ненормованим робочим днем є особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається понаднормовою). Міра праці в такому разі визначається не лише тривалістю робочого часу, але й колом обов‘язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Тому маємо відштовхуватись саме від цього наданого визначення, оскільки зазначені Рекомендації є єдиним нормативно-правовим актом з цього питання, причому виданим офіційним «трудовим законодавцем» – Мінсоцполітики.

У ст. 76 КЗпП передбачено надання працівникам щорічних додаткових відпусток, зокрема за особливий характер праці. Логічно, що конкретизацію підстав та тривалості такого виду відпустки зафіксовано в Законі від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки». А саме в п. 2 ч. 1 ст. 8 цього Закону передбачено надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам з ненормованим робочим днем.