Сплата ПДВ через електронні рахунки: особливості обліку

Із цієї консультації ви дізнаєтеся: про облік розрахунків з бюджетом із ПДВ шляхом застосування електронних рахунків, відкритих бюджетним установам у Казначействі.

Загальні положення

Основними нормативними актами, що регулюють питання електронного адміністрування ПДВ, є:

• Податковий кодекс;
• Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569 (далі – Порядок № 569). Наразі цей документ застосовується в редакції постанови КМУ від 30.12.15 р. № 1177.

Відповідно до названих документів рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА) відкриваються автоматично в Казначействі. Ця вимога поширюється й на розпорядників бюджетних коштів, які згідно із законодавством є платниками ПДВ у частині операцій за власними надходженнями.

Електронні рахунки відкриваються на підставі реєстру платників податку, який автоматично формується ДФС та надсилається Казначейству після присвоєння установі індивідуального податкового номера платника ПДВ. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого рахунка (у т. ч. додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 13 Порядку № 569).

Бюджетні установи самостійно зараховують на електронні рахунки кошти з відповідних рахунків, а Казначейство на підставі реєстрів платників ПДВ в автоматичному режимі перераховує із цих рахунків суми ПДВ виключно до бюджету.

З огляду на те що електронний рахунок відкрито на ім’я бюджетної установи, рух коштів за цим рахунком обов’язково має узагальнюватися на відповідних рахунках бухобліку та відображатися в облікових регістрах синтетичного та аналітичного обліку і звітності.

Підстави та порядок здійснення перерахувань ПДВ

А тепер з’ясуємо, як організувати роботу бюджетній установі, щоб забезпечити перерахування коштів на рахунок платника у СЕА.

Бюджетна установа здійснює свою діяльність за кошторисом і незалежно від того, як вона веде бухгалтерський облік (самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією), складає індивідуальні кошториси. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ затверджено постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228 (далі – Порядок № 228).

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу (далі – БК) та Порядку № 228 кошторис визначено основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період установлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. До кошторисів обов’язково додаються детальні розрахунки (п. 22 Порядку № 228).

Розпорядники бюджетних коштів, які є платниками ПДВ, повинні затвердити в кошторисах обсяг асигнувань для проведення розрахунків із бюджетом. Такі асигнування можуть затверджуватися за спеціальним фондом кошторису і бути складовою витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи – ст. 13 БК).

Асигнування мають бути передбачені за такими КЕКВ (пп. 2.2.8.1, 2.2.8.2, п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.12 р. № 333):

• 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм» – у наукових установах відповідно до нормативно-правових актів;
• 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» – у ВНЗ відповідно до нормативно-правових актів;
• 2800 «Інші поточні видатки» – у розпорядників бюджетних коштів інших галузей, що сплачують податки та збори, обов’язкові платежі до бюджетів відповідно до законодавства.

Перерахування коштів на рахунок платника у СЕА розпорядники бюджетних коштів здійснюють зі спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих на їх ім’я в органах Казначейства, згідно із Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.12 р. № 1407, та Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим наказом Мінфіну від 23.08.12 р. № 938.

Відображення операції з перерахування ПДВ в обліку та звітності

Бухгалтерський облік. Відповідно до законодавства всі господарські операції бюджетної установи мають бути відображені в бухобліку на підставі первинних документів.

Для обліку операцій на електронному рахунку ПДВ та розрахунків із бюджетом необхідно використовувати такі субрахунки, передбачені Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Мінфіну від 26.06.13 р. № 611 (далі – План рахунків):

• 328 «Інші рахунки в казначействі», на якому узагальнюються кошти, що надходять на ім’я установи і не відображаються на субрахунках 321–327;
• 641 «Розрахунки за податками і зборами в бюджет», на якому обліковуються розрахунки установи з бюджетом із податків і платежів.

Для забезпечення прозорого відображення в обліку розрахунків за податками і зборами до бюджету в частині ПДВ бюджетні установи можуть ввести нові аналітичні субрахунки другого рівня до субрахунка 641, а саме:

• 641/1 – для накопичення інформації за розрахунками з ПДВ за рахунок спецфонду кошторису;
• 641/2 – для накопичення інформації за розрахунками з ПДВ, що проводяться з електронного рахунка бюджетної установи в СЕА.

Такі повноваження бюджетним установам надано п. 2 Плану рахунків, і вони є складовою облікової політики бюджетної установи, яка має врахувати галузеві особливості діяльності та містити єдині підходи у межах головного розпорядника бюджетних коштів (п. 3, 4 розд. І Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектора, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11).

Принагідно нагадаємо, що питання облікової політики бухгалтерського обліку суб’єктів державного сектора регулюються:

• Законом від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
• Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженим постановою КМУ від 26.01.11 р. № 59;
• НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.10 р. № 1629.

Якщо бюджетна установа приймає рішення про запровадження нових субрахунків, то їй необхідно навести цю інформацію в розпорядчому документі про облікову політику. Типова кореспонденція субрахунків для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, наведена в додатку 2 до Плану рахунків, також не містить бухгалтерських проведень щодо руху коштів на рахунку установи в СЕА. І цьому є пояснення – згаданий додаток містить найбільш поширені операції, які здійснюються бюджетними установами.

Тому для відображення в бухобліку перерахування коштів на рахунок платника у СЕА та сплати ПДВ до бюджету рекомендуємо бюджетним установам робити такі проведення:

Фінзвітність. Згідно із Порядком складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженим наказом Мінфіну від 24.01.12 р. № 44, розпорядники бюджетних коштів відображають результат проведених господарських операції у формі № 1 «Баланс».

Зокрема, у розд. ІІ «Оборотні активи» активу Балансу в рядку 270 «Інші рахунки в казначействі» наводяться залишки за субрахунком 328. Наявний залишок грошових коштів на рахунку бюджетної установи з електронного адміністрування ПДВ свідчить про те, що установа не сплатила до бюджету платежі. Отже, у розд. I «Власний капітал» пасиву Балансу в рядку 423 «Розрахунки із податків і зборів» має бути наведена інформація за незавершеними розрахунками з бюджетом, тобто залишки на звітну дату за субрахунками 641/1 та 642/2.

Кредиторська заборгованість розпорядників відображається:

• за субрахунком 641/1 – у формі № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами»;
• за субрахунком 641/2 – у Довідці про дебіторську та кредиторську заборгованість за операціями, які не відображаються у формі № 7д, № 7м.

Висновки

Головні бухгалтери бюджетних установ мають забезпечити відображення в бухгалтерському обліку всіх проведених розрахунків із бюджетом із ПДВ через СЕА та складання достовірної звітності.