Оскарження результатів перевірок, що стосуються ЄСВ

Якщо ви не згодні з донарахуваннями, які були здійснені контролюючими органами в ході перевірки, у вас є право оскаржити рішення, винесені за її результатами. Перевірки, що стосуються порядку нарахування та сплати ЄСВ, уповноважені проводити органи ДФС. Є два способи оскарження таких рішень: в адміністративному та судовому порядку. Як ними скористатися, ви дізнаєтеся із цієї консультації.

Як повинні бути оформлені результати перевірок

Отже, перевірку завершено, і ви не згодні з висновками перевіряючих щодо порушень, допущених у сфері ЄСВ. Які документи ви повинні отримати, щоб їх оскаржити?

Якщо контролюючі органи в ході перевірки виявили порушення, то за її результатами складається акт, на підставі якого виноситься вимога про сплату боргу (недоїмки) у сумі донарахованого ЄСВ і рішення про застосування штрафних санкцій і нарахування пені. Саме ці документи (вимоги та рішення), а не акт перевірки, ви будете оскаржувати. Урахуйте, що згідно із ч. 14 ст. 25 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) прийняте рішення повинне бути направлене платнику податків протягом трьох робочих днів із дня його винесення.

Правила оформлення таких вимог і рішень установлено розділами VI і VII Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449. Форми вимог наведено в додатках 6–7, а рішень (залежно від виду порушення) – у додатках 11–18 до цієї Інструкції.

Пам’ятайте, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ і рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчими документами. А це означає, що коли протягом 10 календарних днів (далі – к. д.) ви не сплатите нараховані вам суми або не оскаржите рішення, то рішення буде передане до Державної виконавчої служби для примусового стягнення з вас цієї суми згідно із Законом від 21.04.99 р. № 606-XIV.

Зверніть увагу: починаючи з 2016 року строк сплати донарахованих сум змінився – раніше Законом № 2464 був установлений строк 10 робочих днів.

Також слід знати, що у випадку оскарження винесеного рішення (вимоги) передбачені строки сплати донарахованих сум призупиняються (ч. 14 ст. 25 Закону № 2464).

Оскарження в адміністративному порядку

Процедура оскарження рішень, пов’язаних з ЄСВ, регулюється Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.15 р. № 1124 (далі – Порядок № 1124).

Куди подавати скарги. Скарга подається до вищого органу ДФС. Зазвичай це відповідне головне управління області м. Києва. Одночасно з поданням скарги необхідно повідомити територіальний орган ДФС, що виніс вимогу або рішення про оскарження останнього. Зручніше за все це зробити, направивши туди копію скарги.

Якщо результати розгляду скарги вас не задовольняють, можете подати повторну скаргу – тепер уже до ДФС. У цьому випадку також доведеться повідомити територіальний орган ДФС про подання повторної скарги.

Строки оскарження. Для подання як первинної, так і повторної скарги в платника податків є 10 к. д., які обчислюються із дня, що настає за днем отримання ним вимоги або рішення, а при поданні повторної скарги – із дня, що настає за днем отримання відповіді на первинну скаргу. Ці строки визначені п. 3 розд. ІІ та п. 1 розд. ІІІ Порядку № 1124.

Щоб мати докази дати отримання відповідного документа від контролюючого органу (від неї ведеться відлік 10-денного строку), рекомендуємо зберігати поштовий конверт, у якому він був отриманий, а також робити копії повідомлень про вручення, на яких ви розписуєтеся. У цьому випадку дату можна визначити за поштовим штемпелем.

Рішення повинне бути прийняте органом ДФС протягом 30 к. д., що настають за днем подання скарги, і направлене платнику податків поштою з повідомленням про вручення або вручене під підпис. Зверніть увагу: якщо у встановлений строк рішення щодо вашої скарги не прийнято, уважається, що скарга повністю задоволена на користь платника податків (п. 1 розд. IV Порядку № 1124).

Зміст скарги. У скарзі повинні бути зазначені такі відомості (п. 5 розд. 1 Порядку № 1124):

• повне найменування юрособи, код ЄДРПОУ, П. І. Б. посадової особи, яка подала скаргу; П. І. Б. громадянина або фізособи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
• найменування контролюючого органу, що виніс оскаржувану вимогу або рішення, дата та номер такої вимоги або рішення;
• суть розглянутого питання, прохання або вимога (з обґрунтуванням причин незгоди з винесеним рішенням і підкріпленням своїх заперечень нормами законодавства);
• інформація про оскарження вимоги або рішення в суді.

Особа, яка подає скаргу, має право бути присутньою при її розгляді. Це бажання слід відобразити в скарзі (п. 3 розд. V Порядку № 1124).

Скарга повинна бути підписана керівником підприємства (або уповноваженою на це посадовою особою), фізособою-підприємцем, а також скріплена печаткою (при наявності). Якщо скарга в інтересах скаржника подається його представником, то до неї треба додати документ, що засвідчує повноваження останнього (довіреність).

До скарги додаються документи, що підтверджують неправильність винесених органом ДФС вимог або рішень, а саме:

• акт перевірки;
• оскаржувані вимоги та рішення;
• зауваження та пояснення, якщо вони були подані платником податків під час перевірки та прийняття рішення;
• інші документи (розрахунки), на підставі яких була визначена сума ЄСВ, застосований штраф, нарахована пеня.

Рекомендуємо додавати до скарги засвідчені копії, а не оригінали документів.

Скарга направляється поштою (бажано з повідомленням про вручення та описом вкладення) або подається до контролюючого органу особисто або через представника. Якщо ви використовуєте перший варіант, то датою подання скарги вважається дата її передачі на пошту (п. 3 розд. ІІ Порядку № 1124). Тому зберігайте поштові квитанції та отримані повідомлення про вручення поштових відправлень.

У будь-який момент оскарження ви можете його припинити, скориставшись своїм правом на судове оскарження. Про своє рішення ви також повинні повідомити територіальний орган ДФС, чиє рішення оскаржуєте. Правом на судове оскарження можна також скористатися після завершення процедури адміністративного оскарження (після винесення рішення ДФС). Як правильно оскаржити рішення в суді, розглянемо нижче.

Оскарження в судовому порядку

Правила судового оскарження рішень і вимог, винесених ДФС відносно нарахування та сплати ЄСВ, регламентуються Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС).

Строки оскарження. Такі строки встановлено ст. 99 КАС. За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-місячний строк, якщо інше не передбачене законодавством. Цей строк обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів.

Якщо ви первісно оскаржили рішення ДФС в адміністративному порядку, то відносно судового оскарження буде діяти строк, визначений ч. 4 ст. 99 КАС. Дана норма говорить: якщо законом передбачена можливість досудового порядку розв’язання спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється із дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги. Тобто в цьому випадку позов необхідно подати до суду протягом місяця з моменту отримання відповіді на скаргу.

Для звернення до суду щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлена вимога про стягнення коштів, установлюється місячний строк ч. 5 ст. 99 КАС. Оскільки в нашій консультації йдеться саме про такі рішення, звернутися до суду з позовом слід протягом місяця з моменту отримання рішення або вимоги органу ДФС.

Куди подається позов. Адміністративний позов про оскарження рішення органу державної влади необхідно подавати до окружного адміністративного суду за місцем знаходження позивача або за місцем знаходження відповідача – на розсуд позивача (ч. 2 ст. 19 КАС). Усі адреси, реквізити та контактні телефони адмінсудів можна знайти на офіційному сайті Судової влади України.

Судовий збір. До подання позову до суду потрібно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному відповідно до ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI.

Розмір судового збору при поданні позову до адміністративного суду залежить від того, хто подає позов – юридична чи фізична особа, а також від характеру позовних вимог – майновий чи немайновий позов. При визначенні розміру збору використовується поняття мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), розмір якої береться станом на 1 січня року, у якому подається позов (див. таблицю).

Розміри судового збору при поданні позову до адміністративного суду

Зауважимо, що позови про оскарження вимог і рішень про застосування штрафів і нарахування пені останнім часом судова практика відносить до категорії майнових (це було зазначено Пленумом ВАСУ в постанові Пленуму ВАСУ від 05.02.16 р. № 2).

Зміст позову. Адміністративний позов складається у формі позовної заяви і повинен містити (ч. 1 ст. 106 КАС):

• найменування адмінсуду, до якого подається позовна заява;
• ім’я (найменування) позивача, його поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти (при наявності);
• ім’я (найменування) відповідача, посада та місце служби посадової або службової особи, поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти (за умови, що вона відома позивачу);
• суть позовних вимог відповідно до ч. 4, 5 ст. 105 КАС;
• обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
• клопотання (при необхідності), наприклад про звільнення від сплати судового збору, про призначення судової експертизи, про витребування доказів, про виклик свідків і т. п.;
• перелік документів та інших матеріалів, які додаються до позову.

Позов підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання (ч. 4 ст. 106 КАС). Разом із позовною заявою подаються:

• його копія та копії всіх доданих до нього документів у кількості, що дорівнює кількості відповідачів і третіх осіб (ч. 3 ст. 106 КАС);
• копія документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала позов (для керівника – це наказ про його призначення, довідка органів статистики або витяг з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань);
• засвідчені копії акта перевірки, оскаржуваного рішення, інших документів, які спростовують правомірність оскаржуваного рішення. Оригінали документів необхідно мати при собі в ході слухання справи;
• платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору.

Оскарження судових рішень. Якщо ви не згодні з рішенням суду першої інстанції, то можете оскаржити його в апеляційному та касаційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом 10 к. д. із дня його оголошення, а якщо оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення або рішення прийнято в порядку письмового виробництва, то протягом 10 к. д. із дня отримання копії постанови (ч. 2 ст. 186 КАС).

Судом касаційної інстанції є Вищий адміністративний суд України. Касаційна скарга може бути подана протягом 20 к. д. після набуття чинності рішення суду апеляційної інстанції, а якщо оголошувалися тільки вступна та резолютивна частини рішення – протягом 20 к. д. після складання рішення в повному обсязі (ч. 2 ст. 212 КАС).

У деяких випадках, прямо передбачених КАС, судове рішення може бути оскаржене у Верховному Суді України (гл. 3 КАС).

Висновки

Результати перевірок, проведених контролюючими органами в частині ЄСВ, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Оскаржувати слід вимоги про сплату боргу (недоїмки) у сумі донарахованого ЄСВ і рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Оскарження в адміністративному порядку передбачає подання скарги до вищої інстанції контролюючого органу.

Судове оскарження здійснюється в адміністративних судах.

Який спосіб оскарження брати – вирішувати вам. У цій консультації ми розкрили основні моменти, які слід знати для кожного зі способів.