Чи складати новий додаток до річного плану закупівель на залишок коштів за договорами, укладеними до 01.08.16 р.?

Бюджетна установа за додатком до річного плану закупівель за «паперовими» торгами уклала частину договорів ще до 01.08.16 р. На сьогодні такі договори виконано ще не в повному обсязі і, можливо, до деяких із них необхідно буде внести зміни. Чи поширюється на такі договори норми Закону від 25.12.15 р. № 922-VII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), зокрема з питань унесення до них змін? І чи повинен замовник – бюджетна установа складати та заповнювати в системі ProZorro новий додаток до річного плану закупівель на залишок коштів за укладеними до 01.08.16 р. договорами, якщо цей залишок використовуватиметься замовником до кінця цього року, наприклад на інші закупівлі? А якщо потрібно, то як це правильно оформити?

Для відповіді на запитання потрібен комплексний підхід та аналіз законодавства.

Насамперед розглянемо, чи поширюються норми Закону № 922 на «старі» договори, які замовник-бюджетник уклав до 01.08.16 р.

Так, за загальним правилом уважається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу (далі – ЦК) акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність. Згідно із ч. 2 ст. 4 ЦК актами цивільного законодавства є також і закони України.

Звертаючись до судової практики, зауважимо, що в рішенні Конституційного суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Нагадаємо, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 922 передбачено, що процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Інших положень щодо поширення цього Закону на правовідносини, які виникли до набуття його чинності, він не містить. Зокрема немає в Законі № 922 положень про те, що його дія поширюється на договори про закупівлю, укладені замовниками чи то до 01.04.12 р., коли цей Закон вступив у дію для центральних органів виконавчої влади та «монополістiв», чи то до 01.08.16 р., коли Закон вступив у дію для всіх інших замовників-бюджетникiв.

Отже, доходимо висновку, що Закон № 922 не поширюється ні на «допорогові», ні на «післяпорогові» договори, якщо вони були укладені до моменту вступу в дію цього Закону і якщо сторони не вносять зміни до таких договорів.

Далі проаналізуємо питання, чи повинен замовник керуватися Законом № 922 у разі внесення ним змін до «допорогових» договорів.

Так, ч. 1 ст. 5 ЦК передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли із дня набрання ними чинності. При цьому згідно зі ст. 11 ЦК цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Таким чином, якщо сторони згідно з договором додатковою угодою вносять до нього зміни, наприклад після 01.08.16 р., то до правовідносин, які визначаються додатковими угодами, варто застосовувати законодавство, чинне на момент укладення такої угоди.

Зауважимо, що складовою такого чинного законодавства є й Закон № 922. При цьому норми ст. 36 Закону № 922 щодо внесення змін до істотних умов договору поширюються лише на «післяпорогові» закупівлі. Разом із тим, як передбачено абзацом четвертим ч. 1 ст. 2 Закону № 922, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, установлену в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом.

Для замовників – бюджетних установ передбачено такі вартісні пороги (про що згадується вище): вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт – 1,5 млн грн.

Принципи здійснення закупівель законодавець передбачив у ч. 1 ст. 3 Закону № 922, а саме:

• добросовісна конкуренція серед учасників;
• максимальна економія та ефективність;
• відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
• недискримінація учасників;
• об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
• запобігання корупційним діям і зловживанням.

Отже, з огляду на те, що додаткові угоди про внесення змін до «старих» «допорогових» договорів замовниками укладаються після 01.08.16 р., згідно з положеннями ЦК до цих правовідносин застосовують чинне законодавство (складовою якого є й Закон № 922), радимо замовникам зважати на принципи здійснення закупівель, передбачені в Законі № 922, зокрема на принцип економії та ефективності закупівель.

Що ж до того, як діяти замовнику, якщо за укладеними ним до 01.08.16 р. «допороговими» договорами залишаються невикористані кошти, та чи потрібно планувати такі суми в новому додатку в разі нових закупівель до кінця цього року, слід звернути увагу на таке.

Насамперед зауважимо: якщо зараз замовник здійснює нові закупівлі (за іншими предметами закупівель) на залишок коштів від укладених попередньо договорів, то Закон № 922 на такі правовідносини поширюється.

Варто зазначити, що Закон № 922 прямо не встановлює, які саме закупівлі замовник має зазначати в додатку. Так, ч. 1 ст. 4 Закону № 922 передбачено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому в Законі також установлено, що річний план і додаток до нього, а також зміни до плану й додатка, які вносяться замовником, мають бути оприлюднені ним на веб-порталі Уповноваженого органу.

Відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.16 р. № 490 (далі – Наказ № 490), яким затверджено форму річного плану закупівель для оприлюднення, додаток до річного плану закупівель (далі – додаток) складається за формою річного плану закупівель. Додаток складається замовником у разі, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує вартісних меж сум, коли необхідно вже проводити процедури закупівель.

Отже, якщо в замовника залишились зекономлені кошти за «допороговими» договорами й виникла потреба провести закупівлі за іншими предметами закупівель, ніж передбачені в таких договорах, то ці нові закупівлі планують спочатку в додатку до річного плану закупівель, а потім уже або укладають «прямі» договори, або здійснюють відбір контрагента через систему ProZorro.

Не варто забувати про оприлюднення додатка в системі ProZorro протягом 5 календарних днів із дня його затвердження. Тобто перед оприлюдненням додатка замовник має його затвердити. Таке затвердження може здійснити від імені замовника особа, відповідальна за «допорогові» закупівлі або ж відповідна комісія з «допорогів», залежно від того, як замовник організував діяльність із проведення «допорогів» та прописав це в локальному внутрішньому нормативному акті (наказі).

Зверніть увагу: ЦК передбачено, що перебіг строку починається із дня, що настає після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Тому для правильного розрахунку замовником строку оприлюднення додатка день його затвердження не включають у 5-денний строк, а починають відлік із дня, що настає після дня затвердження такого додатка.