Претензії учасника щодо закупівельного процесу розглядається лише замовником
07.07.2017 1464 0 1
Як відомо, у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, установлену в абзацах другому та третьому ч. 1 ст. 2 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий ч. 1 ст. 2 Закону № 922).
Водночас допорогові торги в системі ProZorro здійснюються відповідно до Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.16 р. № 35 (далі – Порядок № 35).
Не секрет, що не всі замовники із захватом сприйняли та сприймають ідею здійснення допорогових закупівель в електронному вигляді через систему ProZorro, оскільки це потребує певного часу, сума закупівлі часто невелика, а потребу в тих чи інших товарах, послугах або роботах треба забезпечити швидко. Тож багато замовників лише з огляду на існування рішень вищого органу їх контролю проводили та проводять допорогові закупівлі через цю систему.
Якщо користувач електронної системи закупівель ProZorro виявить порушення щодо проведення замовником допорогової закупівлі, то він може звернутися до замовника із вимогою про усунення порушення в процесі проведення такої закупівлі (далі – Вимога) через відповідну електронну форму.
Зауважимо, що вся інформація щодо процесу звернення є доступною всім користувачам з усіх авторизованих електронних майданчиків, а також на веб-порталі Уповноваженого органу.
Ще донедавна, якщо відповідь на Вимогу не задовольняла ініціатора такого звернення або ж замовник не відповідав на неї, Вимога автоматично набувала статусу «звернення» й направлялася на розгляд до Комісії з розгляду звернень (далі – Комісія).
Комісія, яку було створено Transparency International Україна та Міжнародним фондом «Відродження», складалася з п‘яти фахівців і функціонувала як колегіальний орган з рекомендаційними повноваженнями. Замовник на підставі рішення Комісії міг залишити своє попереднє рішення без змін, а міг і переглянути його або ж скасувати закупівлю. Водночас юридичної відповідальності за невиконання рішень Комісії не передбачалося. Тож деякі замовники ігнорували рішення Комісії та завершували «допороги» в системі ProZorro на власний розсуд.
Напевне, нині більшість із таких замовників зрадіє, оскільки Комісія припинила свої повноваження. У зв’язку з цим, а також з огляду на певні функціональні зміни в системі ДП «Прозорро», яке є правонаступником ДП «Зовнішторгвидав України», видало наказ від 20.06.17 р. № 49 (далі – Наказ № 49), яким унесло зміни до Порядку № 35. Зміни стосуються механізму роботи в системі щодо усунення порушень під час проведення допорогових закупівель, а саме: подання вимог учасниками про усунення порушення в процесі проведення закупівлі, належного їх оформлення та розгляду замовником. Наказ № 49 розміщено на офіційному веб-сайті ДП «Прозорро» в рубриці «Новини».
У чому ж полягають зміни щодо оскарження «допорогів»? Принциповим нововведенням є те, що в «допорогах» тепер немає стороннього арбітра, а будь-які невдоволення учасника закупівельним процесом нині розглядає сам замовник – як щодо порушень, виявлених учасником у період уточнень, так і щодо рішень замовника стосовно закупівлі.
Зауважимо, що Вимога на рішення щодо кваліфікації може бути подана протягом двох робочих днів. Цікаво, що відтепер для проведення повторної оцінки достатньо факту подання вимоги, після чого замовник може скасувати своє рішення щодо відповідного учасника. Але ми б радили замовнику не поспішати. Адже для скасування рішення щодо кваліфікації учасника не може бути достатнім лише наявності самого факту подання Вимоги – мають бути підстави для такого скасування, тобто наявність порушень при прийнятті замовником рішення щодо кваліфікації, Вимогу щодо якого надано, або встановлення нововиявлених обставин за учасником, зокрема подання ним недостовірної інформації тощо. Адже «відхилений» учасник так само може подати Вимогу до замовника на рішення про його дискваліфікацію. Тому, щоб у замовника не було «круговороту» вимог, радимо зважено приймати кожне рішення.
Що ж до правил оформлення Вимоги, то вони не змінилися. Також не змінилася процедура розгляду замовником Вимоги. Зокрема, замовник має розглянути Вимогу протягом трьох календарних днів та оприлюднити відповідь на неї. До того ж за результатами розгляду Вимоги замовник не просто відповідає учаснику в ProZorro, а й ухвалює та оприлюднює рішення щодо неї. Зауважимо, що таке рішення має бути обґрунтованим. У разі задоволення Вимоги, залежно від причин звернення та підстав для задоволення замовник уносить відповідні зміни до умов закупівлі або ж переглядає своє рішення про дискваліфікацію та/або рішення про визначення переможця. В оновленому Порядку № 35 залишилось незмінним положення про те, що перегляд рішень замовника можливий лише в період до підписання договору.
Також залишилось незмінним положення щодо оцінки ініціатором вимоги наданої відповіді замовником. Однак змінився вид такої оцінки та строк. Так, після розміщення відповіді замовником у ProZorro Вимога набуває статусу «розглянуто замовником», а ініціатор Вимоги протягом трьох календарних днів (раніше було – двох календарних днів) оцінює відповідь «вимога задоволена»/«вимога не задоволена» (раніше було «задовільно»/«незадовільно»).
Зверніть увагу: як раніше, так і зараз розгляд Вимоги не зупиняє процесу проведення закупівлі.
Ось у такій «куценькій» редакції тепер п. 14 «Усунення порушення» Порядку № 35. Тож на цьому й завершується оскарження «допорогів». Звісно, учасник може скористатися своїм правом на звернення за судовим захистом. Але чи буде це так дієво, зважаючи на тривалий судовий процес, та ефективно в кожному конкретному випадку має прогнозувати кожен учасник самостійно. Також за наявності підстав, як раніше, так і нині, учасник може звертатися за захистом до правоохоронців.
Водночас, як ми зауважували спочатку, під час проведення допорогових закупівель замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених ч. 1 ст. 3 Закону № 922, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Варто задатися питанням, коли замовнику легше буде довести контролерам дотримання ним зазначених вище принципів публічних закупівель: у разі проведення «допорогів» через ProZorro чи в разі укладання «прямого» договору та оприлюднення звіту? Вважаємо, що все ж таки в першому випадку це буде простіше, зокрема з огляду на застосування аукціону для торгів та надання можливості участі в торгах усім зацікавленим особам.
Крім того, незважаючи на те що Комісію ліквідували, а Наказом № 49 внесено відповідні зміни до Наказу № 35, рекомендуємо замовникам не зловживати відсутністю органу оскарження на допорогових закупівлях, а, натомість, забезпечувати недискримінацію потенційних учасників, об’єктивно та неупереджено оцінювати їхні пропозиції та не порушувати вимог чинного законодавства.
Коментарі до матеріалу