Забезпечення виконання договору: правові аспекти

Акценти статті:

• яким чином замовник може оформити надання учасником забезпечення виконання договору;
• який вид забезпечення краще вимагати та як це правильно передбачити в тендерній документації;
• як правильно повернути учаснику.

Положеннями ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу (далі – ЦК) передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 546 ЦК договором або законом можуть бути встановлені iншi види забезпечення виконання зобов’язання. Тож, як бачимо, загальнi норми щодо забезпечення виконання зобов’язань не обмежують замовника в установленнi якогось конкретного виду забезпечення виконання договору.

За термінологією, визначеною п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону від 25.12.15 р. № 922-VII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), забезпечення виконання договору про закупівлю – це надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником за договором про закупівлю.

Зауважимо, що, на вiдмiну від забезпечення тендерних пропозицій, яке замовник може вимагати від учасників виключно у вигляді гарантії, забезпечення виконання договору може бути не лише у вигляді гарантії, а й, зокрема, у вигляді депозиту, застави тощо. Тобто Закон № 922 як спеціальний законодавчий акт у сфері публічних закупівель, так як i ЦК, не містить обмежень щодо виду такого забезпечення. Тож далі проаналізуємо, який із зазначених вище видiв забезпечення найбільш прийнятний для замовників у сфері публічних закупівель.

Депозит