Чи можна застосувати переговорну процедуру, якщо торги скасовано лише за одним із лотів?

Бюджетна установа проводить дві процедури «відкриті торги» із закупівлі інформаційних послуг, кожна з яких складається із трьох лотів. За одним із лотів у кожному з тендерів, які замовник проводив один за одним, тобто почергово, торги було скасовано. Чи може замовник у такому разі застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922)?

Питання застосування переговорної процедури закупівлі в разі проведення попередньо відкритих торгів за лотами ускладнюється нинішнім формулюванням п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, яке відрізняється від попереднього формулювання такої підстави в Законі від 10.04.14 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель».

Так, як передбачено п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, як виняток, у разі якщо замовником було двічі скасовано тендер через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Визначення терміна «тендер» наведено в п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону № 922: тендер (торги) – це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно із процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

У разі подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій замовник скасовує торги. Торги можуть бути скасовані і частково (за лотом) (ч. 1 ст. 31 Закону № 922).

Замовник визначає предмет закупівлі відповідно до положень Закону № 922 та згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.16 р. № 454 (далі – Порядок № 454).

Так, відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Порядку № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з п. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 та на основі Національного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.15 р. № 1749 (далі – ДК 021:2015), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Водночас згідно з абзацом четвертим п. 1 розд. ІІ Порядку № 454 замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр ДК 021:2015, а також за обсягом, номенклатурою та місцем постачання товарів, виконання робіт або надання послуг.

Тож вбачається, що в нашій ситуації, у разі проведення тендеру за трьома лотами, предмет закупівлі інформаційних послуг буде визначатися та складатися із двох визначень:

• за четвертим знаком ДК 021:2015;
• за ще одним показником ДК 021:2015 (наприклад, за п’ятою цифрою) або за обсягом, або за місцем надання послуг.

А в разі проведення переговорної процедури закупівлі за тим одним із трьох лотів, який двічі «не зіграв» у попередніх торгах, предмет закупівлі інформаційних послуг визначатиметься та складатиметься з одного визначення, а саме: за четвертим знаком ДК 021:2015.

Отже, у нашій ситуації формулювання предмета закупівлі в переговорній процедурі закупівлі відрізнятиметься від того, що було попередньо в «лотованих» двох тендерах.

Тому в разі скасування лише одного із трьох лотів не вбачається, що повною мірою буде дотримано умови, установлені в п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922 щодо однакового формулювання предмета закупівлі.

Разом з тим, якщо б за обома відкритими торгами було скасовано, наприклад, два із трьох лотів, а відтак проведено переговорну процедуру закупівлі з поділом на ті два лоти, які були в попередніх двох відкритих торгах, то вважаємо, що формулювання предмета закупівлі не відрізнялося б у таких процедурах закупівель. А отже, були б наявні підстави для застосування переговорної процедури закупівлі за п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922. Звісно, за умови дотримання замовником також інших вимог, передбачених цією нормою.