Фінансовий контроль за цільовим і ефективним використанням коштів місцевих бюджетів є важливим елементом попередження правопорушень у діяльності бюджетних установ. У процесі децентралізації органи місцевого самоврядування отримали додаткові фінансові ресурси та нові можливості. Між тим, бюджетне законодавство вимагає від них забезпечення прозорості та ефективності бюджетного процесу. Як і ким здійснюється сьогодні фінансовий контроль у цій сфері, розповімо у статті.
Відповідно до ст. 19 Бюджетного кодексу контроль за дотриманням бюджетного законодавства та аудит здійснюються на всіх стадіях бюджетного процесу. Їх метою є:
Державний фінансовий контроль поділяється на:
Державний фінансовий контроль здійснюється від імені держави спеціально створеними органами, діяльність яких визначається нормативно-правовими актами та іншими документами. На сьогодні такими органами є:
Механізмами здійснення зовнішнього державного фінансового контролю на місцевому рівні є аудит, інспектування (у формі ревізій), перевірки та моніторинг закупівель.
! Внутрішній контроль і внутрішній аудит на місцевому рівні здійснюють розпорядники бюджетних коштів.
Під час аудиту на місцевому рівні Рахунковою палатою перевіряються такі питання:
Рахунковою палатою може проводитися фінансовий аудит та аудит ефективності. Під фінансовим аудитом розуміється перевірка, аналіз та оцінювання правильності ведення, повноти обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, зокрема:
Аудит ефективності передбачає встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо:
Підставою для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю Рахунковою палатою є план роботи, який розміщується на її офіційному сайті, а для позапланових заходів – відповідне рішення Рахункової палати.
За результатами аудиту складається звіт, складовими частинами якого є акт, висновки та рекомендації (пропозиції). Зауваження до звіту можуть бути надані у 5-денний строк після обговорення проєкту звіту члену Рахункової палати, який їх розглядає та складає довідку про результати розгляду. Зауваження й довідка додаються до звіту та є його невіддільними частинами. У місячний строк об’єкт контролю інформує про результати розгляду рішення та заплановані й ужиті заходи.
До основних повноважень Держаудитслужби належить здійснення контролю за:
Держаудитслужба проводить такі заходи державного фінансового контролю.
Складається з перевірки та аналізу:
Державний фінансовий аудит місцевого бюджету спрямований на проведення аналізу та перевірки:
Загальна тривалість проведення аудиту місцевих бюджетів Держаудитслужбою – не більш як 90 робочих днів. За його результатами складається звіт, проєкт якого надається для ознайомлення не пізніше ніж за один робочий день до завершення строку проведення аудиту, визначеного в направленні на його проведення, а зауваження та коментарі до нього в письмовій формі можуть надаватися протягом 10 робочих днів із дня отримання проєкту звіту.
! З метою інформування громадськості звіт за результатами проведення аудиту розміщується на офіційному вебсайті Держаудитслужби.
Це документальна і фактична перевірка певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної бюджетної установи, яка має забезпечувати:
Слід зазначити, що ревізія місцевого бюджету є формою контролю за виконанням функцій із складання й виконання місцевого бюджету, яка полягає в одночасному проведенні ревізій дотримання законодавства місцевими фінорганами, органами Держказначейства та учасниками бюджетного процесу, що здійснюють управління коштами відповідного місцевого бюджету чи комунальним майном та/або їх використовують.
Загальна тривалість проведення ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів (далі – р. д.) для планової і 15 р. д. – для позапланової. За результатами ревізії складається акт ревізії, який:
У разі якщо в повернутому акті є примітка про заперечення (зауваження) до нього, установа не пізніше ніж протягом 5 р. д. складає їх та надає до Держаудитслужби. Держаудитслужба надає письмовий висновок на заперечення в строк не пізніше ніж 15 р. д. після їх отримання.
! На підставі актів ревізій та інших матеріалів, оформлених за результатами контрольних заходів, формується зведена довідка.
Це документальний та фактичний аналіз дотримання установами законодавства про закупівлі. Загальна тривалість проведення перевірки закупівель – у межах 20 р. д. Проте:
Перевірка закупівель може проводитися як під час проведення державного фінансового аудиту, так і під час інспектування (ревізії).
! За результатами перевірки складається акт перевірки, який підписує керівник замовника, голова тендерного комітету, головний бухгалтер або інші вповноважені особи та посадова особа Держаудитслужби.
Передбачає аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Загальна тривалість проведення моніторингу закупівель не повинна перевищувати 15 р. д. із дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель. Моніторинг здійснюється за місцем розташування органу державного фінансового контролю.
! За результатами моніторингу складається висновок, який оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом 3 р. д. із дня його складання.
У разі незгоди замовника з висновком він має право оскаржити його в судовому порядку протягом 10 днів із дня його оприлюднення.
Цей вид контролю складається із трьох базових складових:
Розпорядники бюджетних коштів в особі керівників бюджетних установ, організацій:
Головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють внутрішній контроль за:
Керівник установи організовує та забезпечує здійснення внутрішнього контролю відповідно до основних засад та актів законодавства, що регулюють питання планування діяльності установи, бюджетного процесу, управління бюджетними коштами та іншими ресурсами, організації та ведення бухобліку, складення та подання звітності, надання адміністративних послуг, здійснення контрольно-наглядових функцій, проведення правової роботи, роботи з персоналом, діяльності із запобігання та виявлення корупції тощо.
Внутрішній контроль – це комплекс заходів, що проводяться керівником установи для забезпечення:
Внутрішній контроль слід розуміти не як окрему подію чи обставину, а як цілісний процес, що здійснюється керівництвом та працівниками установи. Керівник установи є відповідальним та підзвітним за:
Керівник установи звітує про ефективність та результативність діяльності установи, досягнення визначеної мети (місії), стратегічних та інших цілей, у тому числі про здійснення внутрішнього контролю. Крім того, він забезпечує чіткий розподіл обов’язків, повноважень та відповідальності між своїми заступниками, керівниками нижчого рівня та працівниками установи.
Для забезпечення організації та здійснення внутрішнього контролю в установі потрібно:
Під внутрішнім аудитом розуміється діяльність, спрямована на:
Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівнику.
Об’єктом внутрішнього аудиту є:
Підрозділами внутрішнього аудиту здійснюються такі види аудиту (див. таблицю).
Вид аудиту |
Що перевіряє |
Фінансовий аудит |
Оцінювання діяльності установи щодо: – законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності; – правильності ведення бухгалтерського обліку |
Аудит ефективності |
Оцінювання діяльності установи щодо: – ефективності функціонування системи внутрішнього контролю; – ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних та річних планах; – ефективності планування і виконання бюджетних програм та результатів їх виконання; – якості надання адміністративних послуг та виконання контрольно-наглядових функцій, завдань, визначених актами законодавства; – ризиків, які негативно впливають на виконання функцій і завдань установи |
Аудит відповідності |
Оцінювання діяльності установи щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів із питань стану |
Строки проведення:
Підставою для проведення аудиту є:
За результатами аудиту складається аудиторський звіт, який містить відомості:
До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо вдосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.