Урегульовано порядок розміщення власних надходжень в установах держбанків

З метою забезпечення реалізації вимог ч. 9 ст. 13, ч. 2 та 8 ст. 43, п. 25 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу (далі – БК) постановою КМУ від 02.09.15 р. № 719 затверджено Порядок розміщення на поточних рахунках в банках державного сектора та використання власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, та здійснення контролю за використанням власних надходжень (далі – Порядок № 719). Нагадаємо, про виконання яких норм БК ідеться.

У ч. 9 ст. 13 БК визначено норми стосовно розміщення на поточних рахунках у банках державного сектора власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури (далі – заклади, установи), отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти (далі – власні надходження), у порядку, установленому КМУ. При цьому не слід ототожнювати ці норми із нормами, визначеними в цих самих складових БК, проте ними надано право ВНЗ та профтехучилищам розміщувати на депозитах тимчасово вільні бюджетні кошти, отримані за надання платних послуг. Порядок розміщення коштів на депозит урегульовано постановою КМУ від 26.08.15 р. № 657 (далі – Постанова № 657).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 БК обслуговування Казначейством закладів, установ (далі – установа) у частині зазначених власних надходжень здійснюється в порядку, затвердженому КМУ.

За нормами ч. 8 ст. 43 БК видатки спеціального фонду установ, що проводяться за рахунок таких власних надходжень бюджетних установ, здійснюються в порядку, затвердженому КМУ.

У п. 25 розд. VI «Прикінцевих та перехідних положень» БК визначено, що контроль за використанням бюджетних коштів щодо зазначених видів власних надходжень також здійснюється в порядку, затвердженому КМУ.

З огляду на наведене вище Порядок № 719 застосовується установами і визначає:

• процедури розміщення в установах державних банків установами власних надходжень;
• процедури здійснення установами видатків спеціального фонду із рахунків, відкритих в установах державних банків;
• особливості ведення бухгалтерського обліку виконання бюджету, складення та подання фінансової і бюджетної звітності про такі кошти;
• процедури здійснення контролю за використанням власних надходжень установ.

У Порядку № 719 наводиться термін «установа банку державного сектора». Критерії щодо банку застосовуються аналогічні тим, які визначено Постановою № 657.

Умови розміщення на поточних рахунках у банках власних надходжень визначено в п. 3 Порядку № 719, основними з яких є:

• рішення установи щодо розміщення на наступний бюджетний період таких власних надходжень в органі Казначейства або в банку;
• наявність в установі кошторису (плану використання бюджетних коштів), затвердженого в установленому порядку;
• відсутність на початок бюджетного періоду кредиторської заборгованості із заробітної плати, ЄСВ, стипендій, забезпечення продуктами харчування, придбання медикаментів, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії за загальним фондом та за аналогічними напрямами використання коштів спеціального фонду установи;
• плата за послуги з обслуговування коштів у банку здійснюється з відповідного поточного рахунка установи, відкритого в банку.

Слід наголосити, що рішення щодо обслуговування коштів у держбанку установою приймається щороку окремо за кожною бюджетною програмою і кожним видом надходжень. Таке рішення підлягає погодженню з головним розпорядником коштів до 25 грудня року, що передує плановому, і протягом такого періоду не змінюється.

Порядком визначено особливості розміщення власних надходжень на поточних рахунках у банках комунальними ВНЗ та закладами культури. Крім дотримання вищевказаних вимог щодо прийняття рішення установою має бути прийняте відповідне рішення місцевою радою під час затвердження місцевого бюджету на наступний бюджетний період. Таке рішення приймається не пізніше 25 грудня року, що передує плановому, і протягом такого періоду не змінюється. Якщо відповідний бюджет на початок бюджетного періоду має заборгованість за позиками, отриманими на покриття тимчасових касових розривів, або за середньостроковими позиками, отриманими з єдиного казначейського рахунка, або заборгованість за коштами, розміщеними на вкладних (депозитних) рахунках у банках, то установа втрачає право на розміщення на поточних рахунках у банках власних надходжень до кінця такого бюджетного періоду незалежно від наявності погодження органу місцевого самоврядування. Звертаємо увагу, що ця норма ґрунтується на вимогах ст. 78 БК.

З ініціативою щодо розміщення на поточних рахунках у банку власних надходжень установа звертається до банку шляхом надсилання заявки-пропозиції, зміст якої викладено в п. 4 Порядку № 719. Зокрема, у цьому документі має бути вказано граничний строк прийняття банком відповідного рішення – не більш як п’ять робочих днів із дня відправлення заявки-пропозиції.

Крім того, заявка містить вимоги щодо розміщення коштів, основними з яких є:

• прийняття банком до виконання платіжних доручень установи в межах фактичного залишку на відповідному поточному рахунку;
• заборони списання відповідно до договору банком коштів із поточних рахунків установи.

У разі якщо банк відмовляється від укладення договору банківського обслуговування, установа має право визначити інший банк за вже поданими пропозиціями, розглянувши їх повторно протягом трьох робочих днів (п. 5 Порядку № 719).

Відкриття та закриття поточних рахунків установи здійснюється банком відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492. Розрахунково-касове обслуговування банком здійснюється відповідно до договору.

Після прийняття рішення про обслуговування власних надходжень у банку та відкриття в ньому поточних рахунків відповідні спеціальні реєстраційні рахунки установи, відкриті в органі Казначейства, не закриваються. Залишки бюджетних коштів, які утворилися на кінець бюджетного періоду, що передує переходу на банківську форму обслуговування, залишаються на єдиному казначейському рахунку і за рішенням установи використовуються в наступному бюджетному періоді.

Для розміщення власних надходжень на поточному рахунку в банку установа подає до органу Казначейства такі документи (п. 6 Порядку № 719):

• рішення установи, прийняте в установленому порядку, щодо розміщення власних надходжень на поточних рахунках у банку, погодження відповідного головного розпорядника бюджетних коштів, а для комунальних ВНЗ та закладів культури – також рішення місцевої ради;
• копію кошторису (плану використання бюджетних коштів), затвердженого в установленому по­рядку;
• копію договору, завірену банком, у якому обов’язково зазначаються реквізити відповідних спеціальних реєстраційних рахунків установи для обліку власних надходжень, отриманих установою як плата за послуги, що надаються згідно з основною діяльністю, або благодійні внески, або гранти, в органі Казначейства.

У подальшому установа зобов’язана:

• не пізніше ніж протягом двох робочих днів із дати внесення будь-яких змін до договору з банком, а також у разі розірвання укладеного договору або укладення додаткового договору надати копію відповідного договору, завірену банком, органу Казначейства та головному розпоряднику бюджетних коштів;
• протягом трьох робочих днів після відкриття (закриття) поточних рахунків у листі (довільної форми) повідомляти головного розпорядника бюджетних коштів та орган Казначейства про дату відкриття (закриття) відповідних поточних рахунків (у розрізі груп власних надходжень). Зазначена інформація повинна мати відмітку банку про підтвердження викладеної інформації.

У п. 7 Порядку № 719 визначено порядок проходження власних надходжень у разі їх банківського обслуговування.

Протягом операційного дня кошти акумулюються на відповідному спеціальному реєстраційному рахунку установи, відкритому в органі Казначейства. На підставі платіжного доручення, наданого установою, де зазначено суму власних надходжень на певну дату, орган Казначейства перераховує кошти в повному обсязі на відповідний поточний рахунок установи, відкритий у банку. Ця операція здійснюється не пізніше закінчення операційного дня, що настає за датою подання платіжного доручення до органу Казначейства.

Операції з повернення платникам коштів, помилково або надміру зарахованих на відповідні спеціальні реєстраційні рахунки, здійснюються на підставі платіжного доручення установи в межах надходжень на зазначені рахунки. Тобто такий порядок діє й сьогодні. У разі недостатності або відсутності відповідних коштів для здійснення повернення установа перераховує платіжним дорученням необхідну суму з відповідних рахунків, відкритих у банку, на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органі Казначейства.

Залишки коштів, що утворилися на кінець бюджетного періоду на поточних рахунках у банках, зберігаються на них та використовуються відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 57 БК (здійснення видатків у наступному бюджетному періоді відповідно до кошторисів).

Якщо установою прийнято рішення розміщувати в наступному бюджетному періоді власні надходження в органі Казначейства, то перерахування коштів із поточних рахунків, відкритих у банках, на відповідні спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органі Казначейства, здійснюється не пізніше ніж протягом останнього робочого дня поточного бюджетного періоду. Після цього поточні рахунки в банках закриваються.

Порядком визначено умови витрачання власних надходжень, які розміщуються в банку, якщо до початку нового бюджетного періоду закон про Держбюджет не набере чинності. У таких випадках установи на підставі тимчасового кошторису (тимчасового плану використання бюджетних коштів), затвердженого в установленому порядку, здійснюють видатки з поточних рахунків, відкритих у банках, лише на бюджетні програми, бюджетні призначення щодо яких установлені законом про Держбюджет на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті закону про Держбюджет на наступний бюджетний період, поданому КМУ до Верховної Ради, за якими повністю зберігаються цільові обмеження. Аналогічний порядок на сьогодні діє при здійсненні видатків із спеціальних реєстраційних рахунків установи.

У разі якщо законом про Держбюджет на відповідний бюджетний період не встановлено бюджетних призначень за бюджетною програмою, що діяла в попередньому бюджетному періоді, залишки коштів на поточних рахунках у банках, отримані установою в попередньому бюджетному періоді, перераховуються до загального фонду держбюджету.

При обслуговуванні коштів через банки органи Казначейства не здійснюють попереднього контролю за використанням бюджетних коштів установ. Незважаючи на це, не варто забувати про дотримання установами норм бюджетного законодавства. Зокрема, вони повинні:

• забезпечувати виконання бюджету за видатками за процедурою, передбаченою ст. 46 БК, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетний процес;
• дотримуватися вимог законодавства щодо раціонального, ефективного і цільового використання коштів, першочергового забезпечення фінансовими ресурсами видатків, аналогічних захищеним видаткам, визначеним ст. 55 БК, недопущення утворення заборгованості, взяття бюджетних зобов’язань виключно в межах наявних фінансових ресурсів, інших вимог, що встановлені БК для бюджетних установ;
• разом із банками забезпечувати проведення процедур та здійснення повноважень, визначених Законом від 10.04.14 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель». Банку під час оплати за договором про закупівлю товарів, робіт або послуг разом із розрахунковим документом надаються документи щодо державних закупівель.

Погашення кредиторської заборгованості, яка виникла під час виконання спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень у частині коштів, що обслуговуються на поточних рахунках у банках, здійснюється виключно із зазначених рахунків;

Відсотки на залишок коштів на поточному рахунку, відкритому в банку, перераховуються банком на спеціальний реєстраційний рахунок, відкритий установі в органі Казначейства для зарахування коштів підгрупи 3 другої групи власних надходжень, визначених ст. 13 БК.

Зміни до спеціального фонду кошторису протягом бюджетного періоду вносяться на підставі довідок про надходження на відповідні реєстраційні рахунки, наданих в установленому порядку органами Казначейства, та довідок про зміни до кошторису установи (плану використання бюджетних коштів), що затверджуються в тому самому порядку, що й кошториси (плани використання бюджетних коштів), без унесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету (п. 8 Порядку № 719).

Зазначені зміни до спеціального фонду кошторису (плану використання бюджетних коштів) уносяться на підставі розрахунків із відповідним обґрунтуванням у разі виникнення потреби у збільшенні (скороченні, перерозподілі) надходжень та/або видатків, а також використанні залишків бюджетних коштів на початок бюджетного періоду, що утворилися на відповідному поточному рахунку, відкритому в банку.

Установи подають копії складених відповідно до вимог цього пункту та затверджених протягом звітного періоду довідок про внесення змін до кошторисів (планів використання бюджетних коштів) органам Казначейства не пізніше ніж протягом останнього робочого дня звітного місяця.

Установи та органи Казначейства ведуть облік таких змін і відображають у звітності про виконання бюджету планові показники за спеціальним фондом з урахуванням унесених змін до кошторисів (планів використання бюджетних коштів).

Проведення та відображення операцій у натуральній формі здійснюється установою через відповідний спеціальний реєстраційний рахунок, відкритий в органі Казначейства. Для відображення таких операцій розпорядники бюджетних коштів не пізніше останнього робочого дня місяця складають та подають до органів Казначейства Довідку про надходження в натуральній формі (додаток 34 до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.12 р. № 1407, та/або додаток 22 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.12 р. № 938).

Власні надходження використовуються установами відповідно до ст. 13 і 51 БК, а ВНЗ державної та комунальної форми власності також з урахуванням ст. 70 Закону від 01.07.14 р. № 1556-VII «Про вищу освіту» та згідно з індивідуальним кошторисом (планом використання бюджетних коштів) з урахуванням унесених змін. Кошториси складаються та затверджуються відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228 (п. 10 Порядку № 719).

Як визначено п. 9 Порядку № 719, установи ведуть в установленому порядку бухгалтерський облік коштів, що обслуговуються в банках, відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів щодо бухгалтерського обліку.

Протягом трьох робочих днів місяця, що настає за звітним, вони подають до органу Казначейства інформацію за операціями, проведеними в іноземній валюті, з надходження та використання власних надходжень у порядку та за формами, затвердженими Мінфіном. Наразі форми ще не затверд­жено.

Місячна, квартальна і річна фінансова та бюджетна звітність у частині коштів, що обслуговуються в банках, складається у визначеному законодавством порядку.

Відповідальність установ та здійснення контролю за використанням власних надходжень визначено в п. 11–13 Порядку № 719.

Так, у п. 11 визначено відповідальність, що покладається на установу, зокрема за правильність оформлення, достовірність інформації в розрахункових, планових та платіжних документах, а також законність та достовірність здійснення операцій за власними надходженнями.

Головний розпорядник бюджетних коштів у разі порушень установою вимог бюджетного законодавства, Порядку № 719 має право прийняти рішення щодо заборони розміщувати власні надходження на поточних рахунках, відкритих у банках. У такому разі установа у строк, що не перевищує п’ять робочих днів із дати оформлення такого рішення головним розпорядником бюджетних коштів, зобов’язана повернути кошти на спеціальний реєстраційний рахунок, відкритий в органі Казначейства, та закрити поточні рахунки в банку. Про вжиті заходи установа повідомляє головного розпорядника коштів та орган Казначейства (п. 12 Порядку № 719).

Контроль за використанням установами власних надходжень здійснюють в межах повноважень, визначених законодавством, Держфінінспекція, головні розпорядники бюджетних коштів, інші центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та утворені ними органи (п. 13 Порядку № 719).

І на остаток звертаємо увагу, що МОН, Мінкультури, інші органи виконавчої влади, НАНУ та національні галузеві академії наук до 1 листопада поточного року мають прийняти та привести власні нормативно-правові акти у відповідність до коментованої Постанови.