Курсові різниці: окремі аспекти обліку доходів і витрат

Кожна установа, здійснюючи господарські операції в іноземній валюті, має бути готова належним чином відобразити в бухгалтерському обліку курсові різниці, які є «вічним» супутником цих операцій. Щоб визначитися, який субрахунок бухгалтерського обліку використати для таких операцій, потрібно проаналізувати положення НП(С)БОДС 130, Типової кореспонденції, Порядку застосування Плану рахунків, а також застосувати власне бухгалтерське судження. Для успішного вирішення зазначеного питання стане у пригоді ця публікація.

Загальні засади

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах визначає НП(С)БОДС 130 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 11.08.11 р. № 1022.

Відповідно до цього НП(С)БОДС 130 операція в іноземній валюті – це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

НП(С)БОДС 130 регламентує порядок оцінки монетарних та немонетарних статей балансу на дату первісного визнання господарської операції в іноземній валюті, обчислення в подальшому їх балансової вартості та курсових різниць, які при цьому утворюються.

Визначення ж терміна «курсова різниця» містить НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.10 р. № 1629. Отже, курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Тобто курсові різниці утворюються в разі зміни курсу валюти.