Що робити з коштами, отриманими від постачальника за невиконання умов договору

Ситуація: бюджетна установа отримала від постачальника кошти у вигляді штрафу за невиконання умов договору. Чи відносяться ці кошти до власних надходжень бюджетної установи? Чи може установа користуватися ними? Чи треба їх перераховувати до бюджету?

Відносини між замовником та постачальником (виконавцем) регулюються насамперед нормами чинно-го законодавства, зокрема Цивільним кодексом (далі – ЦК).

Як правило, будь-який господарський договір містить умову про відповідальність сторін, де пропису-ються всі міри відповідальності за невиконання хоча б однієї умови. Ступінь відповідальності залежить від ступеня матеріальних втрат, завданих стороні договору.

Формулювання умов договору щодо відповідальності сторін можуть бути, наприклад, такими:

• у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за договором сторони несуть відпо-відальність, передбачену законами України та цим договором;
• постачальник за несвоєчасне постачання товару сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 % вартості не-своєчасно поставленого товару за кожний день прострочення. За прострочення постачання товару понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 20 % вартості непо-ставленого товару;
• у разі недопостачання товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом або постачання неякісного, недоукомплектованого товару постачальник повинен власним коштом поставити товар, за яким бу-ла нестача, доукомплектувати товар або замінити неякісний товар на товар належної якості в строк, визначений покупцем у порядку, передбаченому чинним законодавством України;
• за порушення умов зобов’язання щодо якості товару з постачальника стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісного товару;
• умови розрахунку за товар за кошти місцевих бюджетів виключають можливість застосування штраф-них санкцій до покупця;
• у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов’язань під час закупівлі товарів за бюджетні ко-шти виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час такого неналежного виконання, від суми договору за кожен день прострочення виконання своїх зо-бов’язань.

Отже, в умовах договору можна із самого початку передбачити розміри штрафних санкцій та пені за їх невиконання. Є ще один варіант – звертатися до суду, який своїм рішенням визначить розмір відшко-дувань, які повинна компенсувати винна сторона, урахувавши вимоги ст. 620–627 ЦК.