Реформа в публічних закупівлях лікарських засобів та медвиробів

Нещодавно з метою забезпечення економії бюджетних коштів та посилення підзвітності й відповідальності замовників і постачальників, а також інтеграції функції закупівель у цілісну систему управління держфінансами розпорядженням КМУ від 23.08.17 р. № 582-р схвалено Концепцію реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів (далі – Концепція). На що саме направлена Концепція та що передбачено в рамках її реалізації, розглянемо в цій публікації.

Як зазначено в самій Концепції, публічні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів в Україні здійснюються через централізовану та децентралізовану системи. Децентралізована система надає можливість ураховувати потреби територіальних громад кінцевих користувачів товарів та послуг, що закуповуються.

Проте ця система не дуже ефективна, оскільки обмежує можливості для отримання таких переваг, як економія за рахунок поєднання обсягів закупівель, водночас у закупівлях спостерігаються чималі часові витрати. Крім того, децентралізована система неефективна з огляду на те, що залучається значна кількість низькооплачуваних працівників, для яких проведення процедур закупівель – це додаткове навантаження та не є їх основним професійним обов’язком. Така ситуація призводить до виникнення ризиків створення підґрунтя для корупції.

Крім того, бачимо численні рішення Антимонопольного комітету щодо розгляду скарг на процедури публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів у сфері охорони здоров’я. У цих рішеннях констатується наявність дискримінаційних умов у тендерних документаціях замовників, що свідчить про потенційну заангажованість замовників через низьку мотивацію та/або недостатній рівень кваліфікації спеціалістів, які формують технічні завдання та проводять процедури закупівель.

Варто зазначити, що загалом проблема системи публічних закупівель у сфері охорони здоров’я багатогранна. Зокрема, проблеми публічних закупівель виникають на таких етапах:

• формування переліку лікарських засобів та медичних виробів, що підлягають закупівлі;
• формування інформації про предмет закупівлі та тендерної документації, яка може містити дискримінаційні умови, а це фактично може свідчити про те, що таку документацію замовник готує під конкретного «свого» учасника.