Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Корупцію в закупівлях можна подолати, якщо кожен буде чесним із самим собою

20.02.2019 993 0 1


Закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти є досить складним і тривалим процесом, який потребує відповідних знань, зокрема норм законодавства. Проте, як і в будь-якому іншому процесі, під час проведення публічних торгів виникають нюанси, які мають бути роз’яснені фахівцями вищого рівня. Оскільки перший випуск «Школи бухгалтера – розпорядника бюджетних коштів» цього року присвячений саме процедурі публічних закупівель, ми запросили до розмови експерта з питань публічних закупівель Ярославу ДУБРОВУ.


– Пані Ярославо, що це за професія – фахівець із публічних закупівель? Якою має бути його компетентність?

– Нині закупівлі здійснюють або тендерні комітети (далі – ТК), або уповноважена особа (особи) (далі – УО). При цьому як члени ТК, так і УО можуть суміщати роботу за основною посадою та участь у закупівельному процесі. Водночас замовник може мати відділ закупівель або фахівця з публічних закупівель. Тобто підготовка та проведення закупівель – це вже прямі обов’язки цих працівників.

І хоча зараз вимог до «закупівельного» досвіду членів ТК немає, а є лише щодо УО (не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель, та й то – це рекомендації), переконана, що, принаймні, такі особи перед проведенням закупівель повинні пройти навчання. Адже законодавством передбачено чималі штрафи за порушення у сфері закупівель, найменший із яких – 11 900 грн.

Слід звернути увагу, що на сьогодні Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі – МЕРТУ) розроблено проект закону, який передбачає заміну ТК на УО. Таким чином планується гармонізувати наше закупівельне законодавство до європейського. До УО пропонується установити відповідні кваліфікаційні вимоги, які залежатимуть від функцій фахівця на різних етапах закупівлі (фінансового планування, підготовки специфікацій, маркетингу, організації закупівлі, правового забезпечення та управління контрактами). Наразі на сайті МЕРТУ розміщено для обговорення проект Професійного стандарту «Фахівець із публічних закупівель».

– Редакція журналу «БАЛАНС-БЮДЖЕТ» слідкує за Вашими постами на ФБ та семінарами, які вирізняють аналіз судової практики та конкретні поради з питань уникнення порушень під час проведення публічних закупівель. Скажіть, будь-ласка, з яких саме питань найчастіше звертаються до суду учасники торгів? І хто частіше звертається – замовники чи постачальники?

– Частіше до суду звертаються учасники, які не згодні з відхиленням їхньої пропозиції, з обранням переможця тощо. Також багато судових справ відкривається за позовами прокуратури. Правоохоронці також звертають увагу на неправомірний вибір замовником переможця. Є низка судових справ, відкритих за позовами НАБУ в межах розслідуваної кримінальної справи, зокрема щодо незаконного підвищення ціни на товар.

Як ви вважаєте, яке місце посідає в нашій країні питання викриття та запобігання корупції під час проведення публічних закупівель?

– На жаль, дійсно, корупційні ризики існують у сфері публічних закупівель. Без сумніву, здійснення закупівель через ProZorro збільшило відкритість у цій сфері, конкуренцію. Проте варто розуміти, що недобросовісні замовники й учасники можуть зговоритись і за межами цієї системи, як до самої процедури закупівлі, так і після укладення договору. Правоохоронці реагують на ці факти, порушуючи кримінальні справи. Ось декілька прикладів.

Комерційний директор ТОВ та голова ТК Департаменту охорони здоров’я домовилися між собою, що під час закупівлі рентгенапарату учасник знайде собі «пару», щоб торги відбулися, при цьому завищить вартість апарату порівняно із середньоринковою, а маржу вони поділять між собою. І от в листопаді минулого року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя виніс обвинувальний вирок у цій справі № 335/12606/18.

Особу визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 3641 Кримінального кодексу (далі – КК).

Санкція цієї статті встановлює покарання у вигляді штрафу в розмірі від 150 до 400 НМДГ або арешт на строк до 3 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до 2 років. Водночас з огляду на те що особа уклала з прокурором угоду про визнання винуватості, яку затвердив суд, обвинуваченому було призначено штраф у розмірі 400 НМДГ (6 800 грн.), без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

В іншій справі керівник служби закупівель і начальник відділу матеріально-технічного забезпечення домовлялися з контрагентами за закупівельними договорами, що зможуть пролобіювати перед директором замовника якнайшвидшу оплату за договорами, якщо контрагент надасть їм 10–15 % від суми фактичної проплати. Правоохоронці встановили, що ці особи таким чином зібрали чверть мільйона гривень. Як наслідок, у кримінальному провадженні Бориспільський міськрайонний суд Київської області виніс обвинувальний вирок (справа № 359/8823/18).

Осіб визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК. Такий злочин карається штрафом у розмірі від 750 до 1 500 НМДГ або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років. Ці особи теж уклали з прокурором угоди про визнання винуватості, які затвердив суд. Як наслідок кожному з обвинувачених призначено штраф у розмірі 1 500 НМДГ (25 500 грн.).

Тож переконана, що корупцію в закупівлях можна побороти, лише коли кожен, хто займається закупівлями, буде чесним насамперед із самим собою.

А щодо уникнення порушень порада одна, але універсальна – не порушувати закон! А для цього закупівельникам варто досконало знати не тільки законодавство, а й практику оскарження в АМК, практику Держаудитслужби і, звичайно, судову практику, адже суд ставить останню крапку в тій чи іншій справі.

– Що робити та кому повідомляти, якщо виявлено порушення процедури закупівлі вже після її завершення? А головне – як виправити?

– У такому разі можна звернутися до Держаудитслужби, яка на сьогодні має найбільший спектр повноважень держфінконтролю закупівель. Аудитори можуть перевірити таку закупівлю або шляхом призначення перевірки, або, якщо замовника включено до плану контрольно-ревізійної роботи, під час планової ревізії.Якщо ж порушення виявив сам замовник, то він може скасувати закупівлю у зв’язку з неможливістю усунення порушень. Така підстава передбачена Законом від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі».

– Які нерозв‘язані питання, на Ваш погляд, існують зараз в організації та здійсненні публічних закупівель?

– Питання, які чітко не врегульовані законодавством, завжди породжують різне трактування контролюючими, судовими органами.

Багато важливих питань буде розв’язано прийняттям змін щодо гармонізації з європейським законодавством, які нині підготувало МЕРТУ. Це й можливість учасників виправити протягом 24 годин несуттєві помилки в пропозиції, і право замовників закуповувати за каталогами; застосовувати такий правовий інститут, як сукупна вартість володіння (Total Cost of Ownership), коли можна визначити предмет закупівлі з урахуванням супутніх послуг із його експлуатації на кілька років.

Водночас актуальними є регламентація визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, застосування нецінових критеріїв у закупівлі.

– І насамкінець Ваші поради закупівельникам. Що та як вони повинні робити, аби забезпечити безперебійну роботу установи?

– До закупівлі варто підходити як до процесу, який має бути, передусім, правильно спланований та організований. І, без сумніву, одним із важливих питань у цій сфері є професіоналізм тих, хто проводить закупівлі.

Хочу побажати всім вдалих та законних закупівель!

Коментарі до матеріалу