Чи можна компенсувати витрати на відрядження лише на підставі електронного квитка?
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є спеціальний Закон від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Установлення вимог до проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу, заборонено.
Розрахунковий документ – це документ установленої форми та змісту (касовий або товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу інвалюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну (ст. 2 Закону № 265, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 9 Закону № 265).
Важливо: оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу, а також вантажів авіаційним, автомобільним, морським і річковим транспортом законодавчо не встановлені, вони не можуть вважатися розрахунковими документами у розумінні Закону № 265.
Тому для підтвердження витрат на придбання електронного квитка необхідно подати такі документи:
- оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий або касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунка, квитанція до прибуткового касового ордера);
- роздруковану на папері частину електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція);
- оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира;
- посадковий або перевізний документ, роздрукований на паперовому носії (транспортні квитки).
Індивідуальна податкова консультація ДФС від 29.03.18 р. № 1275/ІПК/28-10-01-03-11.
Коментарі до матеріалу