Відображаємо в бухобліку відшкодування збитків винуватцем ДТП

Бухоблік

Водій бюджетної установи потрапив у ДТП. За результатами розслідування його було визнано винною стороною. Під час розслідування цієї пригоди працівник звільнився за власним бажанням. Проте, коли в судовому порядку водія було визнано винною стороною, яка спричинила бюджетній установі за експертним висновком збитки на 16 000 грн, водій добровільно зголосився відшкодувати їх суму. Як діяти установі, що понесла збитки, та як відобразити в обліку відшкодування заподіяної шкоди вже колишнім працівником?

Насамперед слід офіційно оформити добровільну згоду колишнього працівника. Для цього між бюджетною установою та винуватцем ДТП укладається угода (договір) про добровільне відшкодування шкоди (далі – угода).

Зазвичай такі угоди розробляються та затверджуються органами місцевого самоврядування (далі – ОМС), тож зразок угоди можна запросити в ОМС або розробити її та затвердити власним наказом.

У разі підписання сторонами угоди згода про відшкодування засвідчується офіційним документом (його бажано оформити нотаріально), в якому можна передбачити зручний для обох сторін порядок відшкодування збитків. Наприклад, у нас сума відшкодування становить 16 000 грн, договір підписано і затверджено конкретні дати внесення платежу (05.07.21 р., 09.08.21 р. і т. д.) із відшкодуванням збитків рівними частинами в сумі 3 200 грн.

Отже, протягом п’яти місяців у точно визначені угодою дати винуватець ДТП (колишній працівник установи) вносить на реєстраційний рахунок бюджетної установи певні суми, відшкодовуючи завдані колишньому роботодавцю збитки.

Звісно, добровільне відшкодування заподіяної шкоди – це найкращий варіант розв’язання цієї проблеми.

Якщо до матеріальної відповідальності притягнуто вашого працівника, він може компенсувати завдані збитки добровільно шляхом:

• відрахувань із зарплати (на підставі заяви працівника);
• унесення всієї суми до каси або на реєстраційний рахунок установи;
• покриття заподіяної шкоди рівноцінним майном або виправленням пошкодженого – з дозволу роботодавця (ч. 5 ст. 130 КЗпП).

Але в нашому випадку є лише один варіант отримання відшкодування, який і прописується в угоді.

Отже, угоду підписано, кошти відповідно до затвердженого графіка надходять на рахунок. Що далі?

А далі керівник установи має визначити, спираючись на висновок експерта, який оглядав пошкоджений у ДТП автомобіль, чи підлягає він ремонту або треба розпочати процедуру списання.

Якщо автомобіль підлягає відновленню і це є доцільним, кошти, шо відшкодовуються винуватцем ДТП, установа спрямовує на ремонт автотранспортного засобу.

У разі прийняття рішення про списання автомобіля треба керуватися п. 4 Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11.07 р. № 1314. Згідно із цією нормою списанню підлягає, зокрема, майно, непридатне для подальшого використання суб’єктом господарювання у зв’язку з пошкодженням унаслідок аварії.

Отже, бюджетна установа має щонайменше три варіанти спрямування коштів, отриманих як відшкодування завданих збитків:

• відремонтувати авто, що потрапило у ДТП;
• придбати новий автотранспортний засіб. Зрозуміло, що 16 000 грн замало для купівлі автомобіля, тому слід урахувати можливості кошторису та головного розпорядника коштів. Тобто в разі додаткового виділення асигнувань (кошторис на 2021 рік вже затверджено, а придбання автомобіля – це капітальні видатки і не всі головні розпорядники зможуть додатково спрямувати на них кошти) установа зможе купити новий автомобіль;
• перерахувати в дохід відповідного бюджету.

В обліку такі господарські операції відображаються так:

(грн)