Умови оплати праці в держорганах: що нового

З початку поточного року відбулися суттєві зміни в законодавстві щодо оплати праці. Зокрема, з 1 січня оплата праці працівників державних органів здійснюється згідно з постановою КМУ від 18.01.17 р. № 15 (далі – Постанова № 15). У свою чергу, деякі норми цієї постанови упорядковано постановою КМУ від 08.02.17 р. № 71 (далі – Постанова № 71). Новації, запроваджені зазначеними нормативно-правовими актами, розглянемо в цій консультації.

Нормативно-правові акти щодо оплати праці в державних органах

Законодавчі підстави для встановлення умов оплати праці осіб, з якими в державних органах усіх рівнів укладено трудові договори, визначено Законом від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889).

Водночас згідно з нормами загального трудового законодавства, а саме Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, здійснюється державне регулювання оплати праці. Тобто умови розміру оплати праці таких працівників (у т. ч. тих, хто працює в держорганах) визначаються Кабміном.

Тож виходячи з норм ст. 8 Закону № 108 КМУ визначає схеми посадових окладів на посадах держслужби з урахуванням юрисдикції держорганів, причому згідно з ч. 3 ст. 51 Закону № 889 таке рішення приймається щороку.

Зазначимо, що, на відміну від декількох минулорічних урядових рішень, про які скажемо нижче, Постанова № 15 є уніфікованою. На 2017 рік у ній визначено: умови оплати праці всіх категорій працівників, включаючи держслужбовців, служб патронату, працівників, на яких покладаються функції з обслуговування; умови стимулювання, преміювання працівників. Тобто зараз для всіх цих категорій працівників підґрунтям для визначення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, інших стимулюючих виплат, преміювання слугує Постанова № 15.

Насамперед зауважимо, що з набуттям чинності Постанови № 15 (з 01.01.17 р.) втратили чинність постанови КМУ:

• від 06.04.16 р. № 268 «Про умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України у 2016 році» (далі – Постанова № 268);
• від 06.04.16 р. № 289, якою затверджено Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям» (далі – Положення № 289);
• від 06.04.16 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців» (далі – Постанова № 292);
• від 05.05.16 р. № 323 «Про умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах» (далі – Постанова № 323).

Визначення посадових окладів держслужбовців з 01.01.17 р.

Отже, з 01.01.17 р. у штатному розписі держоргану слід зафіксувати посадові оклади, визначені Постановою № 15 (з урахуванням змін, унесених Постановою № 71, оскільки ці зміни також слід застосовувати починаючи з 01.01.17 р.).

Порівняно з розмірами посадових окладів держслужбовців, визначених на 2016 рік Постановою № 292, посадові оклади в поточному році підвищилися в середньому на 5–15 %.

Під час затвердження розмірів посадових окладів дотримано вимогу ч. 14 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» (далі – розд. ХІ) Закону № 889. Ідеться про встановлення з 01.01.17 р. мінімального посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, у розмірі 1,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (далі – ПМ). Оскільки за ст. 7 Закону від 21.12.16 р. № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» цей ПМ з 01.01.17 р. становить 1 600 грн., то мінімальний посадовий оклад держслужбовця – 2 000 грн. (1 600 грн. х 1,25).

Що стосується мінімального розміру посадового окладу групи 1 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, то він, як відомо, не може перевищувати 7 мінімальних розмірів посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення (ч. 3 ст. 51 Закону № 889). Цього співвідношення і в Постанові № 292, і в Постанові № 15 (з урахуванням змін) дотримано «із запасом».

Якщо показати на цифрах, виходить так: керівникові держоргану групи 1 (наприклад, держсекретареві міністерства) посадовий оклад з 01.01.17 р. установлено в розмірі 13 000 грн., а спеціалістові в органі районного рівня (наприклад, райдержадміністрації – група 9) – у розмірі 2 000 грн. Співвідношення становить 6,5 (13 000 грн. : 2 000 грн.). Якщо б чітко було виконано «букву закону», оклад держсекретаря становив би 14 000 грн. (2 000 грн. х 7).

Крім того, Схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році (далі – Схема-2017) доповнено новими посадами (причому для держорганів усіх рівнів):

• керівник головного управління; керівник апарату місцевої держадміністрації – група 4 з оплати праці;
• заступник керівника головного управління; заступник керівника апарату місцевої держадміністрації – група 5 з оплати праці;
• заступник керівника управління у складі головного управління; керівник відділу у складі головного управління; заступник керівника відділу у складі головного управління; завідувач сектора у складі головного управління – група 6 з оплати праці.

Також для держорганів обласного рівня, м. Києва або м. Севастополя, районів, міст обласного значення визначено розмір посадового окладу за посадою адміністратора (група 7 з оплати праці).

Сподіваємося, приємною буде новина щодо підвищення згідно з Постановою № 71 розмірів посадових окладів за більшістю посад працівників держорганів, юрисдикція яких поширюється на райони, міста обласного значення, наприклад (див. таблицю):

(грн.)

Звертаємо увагу: посадові оклади, установлені у штатному розписі з 01.01.17 р. у передбачених Постановою № 15 розмірах, підлягають перегляду. Тобто потрібно внести зміни до штатного розпису та встановити нові розміри посадових окладів на рівні тих, що затверджені Постановою № 71. У такому разі попереджати працівників про зміни умов їх праці не потрібно.

Особливості встановлення посадових окладів та надбавок за ранги держслужбовцям

Примітки до Схеми-2017 також містять багато новацій. Зокрема, у п. 1 впорядковано питання щодо визначення посадових окладів працівників тих структурних підрозділів, які є юридичними особами і юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя. Тож для держслужбовців таких структур оклади слід визначати за групами 4–9 оплати праці.

Крім того, починаючи з 01.01.17 р. для працівників структурних підрозділів територіальних органів центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) в області, м. Києві або м. Севастополі, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, посадові оклади слід визначати за схемою посадових окладів для держорганів, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення. Проте таке прирівнювання не стосується органів доходів і зборів.

Виходячи з визначених у ст. 17 Закону № 889 повноважень керівника держслужби в держоргані, на нього, зокрема, покладаються функції: із планового заміщення посад держслужби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності; призначення громадян, які пройшли конкурсний відбір, на вакантні посади держслужби категорій «Б» і «В»; присвоєння рангів держслужбовцям.

На практиці це означає, що, наприклад, керівникові райдержадміністрації для забезпечення виконання завдань, покладених на відповідний структурний підрозділ цієї держадміністрації, слід самостійно приймати рішення стосовно визначення структури підрозділів та найменувань посад працівників, які виконуватимуть відповідні завдання. Це може бути департамент, у складі якого є два управління із трьома відділами в кожному управлінні, або ж головне управління, у складі якого функціонуватиме два відділи та два сектори. Також цьому керівникові необхідно визначатись, які саме посади вводити до штату – головних, провідних спеціалістів, спеціалістів, а також як установити їх чисельність.

Так упевнено говоримо про це, оскільки типові штати на сьогодні не застосовуються, а видатки на оплату праці мають відповідати обсягам коштів, запланованих кошторисом саме для оплати праці.

Новацією в оплаті держслужбовців-2017 є підвищення посадових окладів на 20 % тим, хто виконує функції з підготовки проектів нормативно-правових актів, здійснення правової експертизи проектів таких актів, державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших ЦОВВ, а також інших органів. Це стосується керівних працівників структурних підрозділів, головних та провідних спеціалістів Мін’юсту, керівних працівників, державних експертів та головних спеціалістів Апарату Верховної Ради, Адміністрації Президента, Апарату Ради нацбезпеки і оборони, Секретаріату Кабміну, які здійснюють фахову та юридичну експертизу проектів нормативно-правових актів.

Зазначимо також, що оновлені норми примітки до Схеми-2017 передбачають додаткові преференції в частині підвищення посадових окладів працівників деяких структур. Так, у 2017 році зможуть одержувати посадові оклади, підвищені на 10 % порівняно із затвердженими цією Схемою, ще й працівники Рахункової палати (п. 2 примітки).

Якщо говорити про ранги, то згідно зі ст. 52 Закону № 889 розміри надбавок за ранги мають затверджуватись одночасно із затвердженням розмірів посадових окладів держслужбовців. Тому ніщо не може завадити Кабміну переглянути ці розміри, адже посадові оклади з 01.01.17 р. стали вищими, то чому б не підвищити й надбавки за ранги – і це було б логічним. Однак при вирішенні питань оплати праці рідко працюють правила логіки. От і цього разу протягом 2017 року розміри надбавок за ранги залишаються на рівні минулорічних.

Оплата праці служб патронату

Засади, визначені Постановою № 323, у поточному році практично не змінилися, однак деяке впорядкування відбулося.

Отже, ухвалюючи локальний документ держоргану, замість норм Постанови № 323, що втратила чинність, слід застосовувати Умови оплати праці працівників патронатних служб у державних органах, затверджені Постановою № 15 (далі – Умови патронату). Починаючи з 01.01.17 р. згідно з цими Умовами складові заробітку працівників патронатних служб держорганів слід буде погоджувати з посадовою особою, при якій утворено патронатну службу. Раніше така посадова особа відповідно до Постанови № 323 лише подавала пропозиції з цих питань.

У п. 4 Умов патронату уточнено, що при визначенні стажу для встановлення надбавки за вислугу років ураховуються періоди роботи, передбачені саме в ч. 2 ст. 46 Закону № 889. Ще з‘явився новий абзац, який передбачає зміну розміру цієї надбавки із дня набуття права на підвищення.

Щодо розмірів посадових окладів працівників служб патронату, то, як видно з додатка 5 до Умов патронату, їх розміри в середньому підвищилися на 6–10 % порівняно із 2016 роком.

Оновлені умови оплати праці «обслуговуючих» працівників

Через те що Постанова № 268 втратила чинність, з 01.01.17 р. діятимуть Умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, управління адміністративними будинками Державного управління справами, управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі – Умови обслуговуючих працівників).

Знову звернемося до розд. XI Закону № 889, де в п. 7 зазначено, що умови оплати праці тих працівників держорганів, їх апаратів, секретаріатів, а також державних підприємств, установ та організацій, які не є посадами держслужби, не можуть передбачати зменшення розміру їх заробітку. До таких «недержслужбовців» належать і працівники, що виконують функції обслуговування.

Знаємо, що до них належать керівники та працівники структурних підрозділів з обслуговування адмінбудівель, обліку документів, архівів, складів, копіювально-розмножувальних бюро тощо. А серед працівників – такі посади: інспектор, статистик, секретар, касир, інспектор, комендант, архіваріус, експедитор, діловод, стенографіст та інші.

Як і протягом минулого року, посадові оклади згаданих працівників визначено залежно від юрисдикції держорганів, а підвищення розмірів окладів становить у середньому 10–20 %. Згідно з Постановою № 15 (з урахуванням змін), зокрема, уведено нові посади «обслуговуючих» працівників, а саме:

• завідувача самостійного сектора;
• інженера, інженера-програміста, інженера-електроніка, інженера інших спеціальностей, консультанта, документознавця, інспектора без категорії;
• чергового оперативного;
• адміністратора.

Крім того, посаду фахівця із зв‘язків з громадськістю та пресою із Схеми посадових окладів, наведеної в додатку до Умов обслуговуючих працівників, вилучено.

Оновлені Умови обслуговуючих працівників не передбачають преміювання в поточному році в раніше визначених межах фонду. Тобто відтепер немає норми щодо преміювання згаданих працівників з використанням 20 % загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці. Зараз згідно з пп. 2 п. 3 зазначених Умов передбачається здійснення преміювання в межах фонду преміювання відповідного держоргану. Час покаже, наскільки це є виправданим та доцільним.

У будь-якому разі керівникові держслужби держоргану слід бути обізнаним щодо розподілу видатків на оплату праці кожної категорії працівників відповідного держоргану – і держслужбовців, і служб патронату, і «обслуговуючих» працівників, і робітників (якщо такі є в штатному розписі). Не зайвими будуть його знання щодо обсягів видатків фонду оплати праці для преміювання, установлення надбавок, доплат, матеріальної допомоги тощо.

Змінилися також розміри матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги під час надання щорічної відпустки. Замість раніше передбаченого Постановою № 268 розміру кожного з видів цієї допомоги – не більше посадового окладу у 2017 році працівники одержать їх у розмірі свого середньомісячного заробітку.

Також унормовано, що рішення стосовно преміювання, установлення надбавок за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи, надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівників управлінь має бути прийняте органом вищого рівня. Раніше для цього мало бути рішення саме керівника органу вищого рівня.

Стимулювання держслужбовців

Насамперед зазначимо, що норми Закону № 889, згідно з якими визначаються умови та розміри оплати праці держслужбовців за всіма складовими їх заробітку (ст. 50–52), не передбачають здійснення цим особам стимулюючих виплат.

Єдине місце, де йдеться про такі виплати, – розд. XI Закону № 889 (останній абзац ч. 14). Знаємо, що керівникові держслужби надано право встановлювати згадані виплати лише протягом двох років із дня набрання чинності цього Закону, тобто до 01.05.18 р.

Минулого року нормативним документом із цього питання було Положення № 289, що втратило чинність із набуттям чинності з 01.01.17 р. Постанови № 15. Нове Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджене Постановою № 15 (далі – Положення № 15), після внесення змін Постановою № 71 майже не змінилось.

Винятком є нова норма, що міститься в п. 7 Положення № 15, на якій зупинимось детальніше.

Тож, як і минулого року, держслужбовцям можуть установлюватись, зокрема, стимулюючі виплати у вигляді надбавок за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи. Положенням № 15 визначено також критерії для їх установлення.

Зауважимо: за загальними нормами трудового законодавства надбавка за виконання особливо важливої роботи має виплачуватись працівникові саме на період виконання цієї особливо важливої роботи. Для цього в положенні про оплату праці відповідної установи слід зазначити, яка саме робота може належати до особливо важливої, на працівників якої кваліфікації така робота покладається, та інші умови встановлення та виплати цієї надбавки. Положення № 15, як і колишнє Положення № 289, подібних упереджень не містить, тож керівник держоргану самостійно визначає доцільність та необхідність установлення цієї стимулюючої виплати.

У п. 7 Положення № 15, що діє з 01.01.17 р., зазначено, що надбавка за виконання особливо важливої роботи також належить держслужбовцям, які забезпечують упровадження пріоритетних реформ держави у відповідних галузях. І в такому разі зазначено, що вона встановлюється на відповідний строк наказом керівника держслужби. Критерії для цієї надбавки Положення № 15 не визначає. Видається не зовсім зрозумілим, про які саме пріоритетні реформи йдеться. Можливо, це виясниться після видання відповідного урядового рішення. Також було б не зайвим зазначити в Положенні № 15, наскільки правомірним є встановлення цієї надбавки працівникам держорганів усіх рівнів, зокрема органів влади міст, районів, а також їхніх структурних підрозділів.

У свою чергу, радимо зазначати в посадовій інструкції працівників, за посадами яких планується встановлення передбаченої п. 7 Положення № 15 надбавки, про покладення на них виконання функцій щодо впровадження пріоритетних реформ з детальною їх конкретизацією. Звісно, з такою оновленою інструкцією держслужбовця слід ознайомити заздалегідь письмово.

Преміювання держслужбовців

Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону № 889 держслужбовці можуть отримувати премії за результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності. Отже, для них передбачено такі види премії:

• за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
• місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску держслужбовця в загальний результат роботи держоргану.

Установлено й межу розміру премії. Загалом розмір місячної (або квартальної) премії держслужбовця протягом року не має перевищувати 30 % фонду його посадового окладу за рік (ч. 3 ст. 50 Закону № 889). Згідно з ч. 6 ст. 52 Закону № 889 фонд преміювання держоргану встановлюється в розмірі 20 % загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці. Ці норми набувають чинності з 01.01.19 р. Тож керівникові держслужби необхідно самостійно визначитись щодо обсягу коштів фонду оплати праці, які будуть спрямовані на виплату премій працівникам очолюваного ним держоргану – причому не лише для держслужбовців, а й для інших працівників – служб патронату, «обслуговуючих» категорій персоналу, робітників.

Детальна конкретизація положень щодо преміювання держслужбовців категорії «А» містилася в Постанові № 292, де було визначено, зокрема: максимальний розмір премії; як визначається цей розмір; яким держорганам надано повноваження щодо її призначення керівникам міністерств, інших ЦОВВ, обласних та районних держадміністрацій.

У поточному році для преміювання цих високопосадовців слід керуватися Порядком преміювання державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», затвердженим Постановою № 15. Єдина відмінність цього Порядку від ухвалених Постановою № 292 правил преміювання згаданих осіб є те, що відтепер у документі не зазначено розмір виплачуваної премії. Усі інші позиції в частині порядку та умов преміювання залишились без змін.

Що стосується держслужбовців категорії «Б» та «В», то для них наказом Мінсоцполітики від 13.06.16 р. № 646 затверджено Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів) (далі – Положення № 646). На підставі цього документа кожний держорган відповідного рівня має затвердити та погодити з первинною профспілкою своє положення про преміювання, визначивши в ньому розміри премій, критерії для їх виплати, а також підстави для збільшення чи зменшення премії (включаючи підстави для повного її позбавлення працівників).

Рішення про втрату чинності Положення № 646 немає. Хоча підстав вважати цей документ таким, застосування якого в поточному році призведе до порушення трудового законодавства, немає, адже в ньому не зазначено про його дію лише протягом певного періоду.

І наостанок додамо, що для оплати праці робітників слід застосовувати наказ Мінпраці від 02.10.96 р. № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів». Цей документ на сьогодні не зазнав змін. Щодо особливостей його застосування у 2017 році див. «Оплата праці працівників органів місцевого самоврядування та робітників у 2017 році».