Національні заклади: функціонування та умови оплати праці

Порядок укладення та зміст колдоговору

Індексація зарплати: відповідальність за допущені порушення

Згідно із законодавством деяким закладам надається статус національних. Розглянемо, як саме здобувається такий статус, які преференції надаються закладам та їх працівникам, а також особливості оплати праці працівників деяких категорій.

Надання закладу статусу національного

На сьогодні базовим документом, що слугує підґрунтям для надання закладу гуманітарної сфери статусу національного, є Положення про національний заклад (установу) України, затверджене Указом Президента від 16.06.95 р. № 451/95 (далі – Указ № 451).

Нагадаємо, що набути статусу національного заклад чи установа (далі – заклад) може за умови досягнення найвищих показників діяльності щодо використання інтелектуального потенціалу нації, реалізації ідеї національного відродження та розвитку країни, запровадження державної мови. Слід також бути провідним серед галузевої групи закладів (установ) гуманітарної сфери.

Указ № 451 передбачає й підстави, за яких набувається такий статус. Стосовно галузі культури (тобто такі, в яких діють театральні, музичні, хореографічні творчі колективи) установлено ще одну підставу: такий колектив попередньо має набути статусу академічного.

Зазначимо, Указ № 451 передбачає можливість установлювати в межах фонду зарплати таких закладів підвищені посадові оклади, стипендії, інші заохочувальні виплати. Джерелом для цього слугують держбюджетні та власні кошті.

За всіх умов лише Указ Президента надає закладу статус національного.

Особливості функціонування нацзакладів культури

Отже, закладу культури надано статус національного. Наприклад, Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка та Національна філармонія набули цього статусу за Указом Президента від 11.10.94 р. № 587/94 (далі – Указ № 587). До речі, цим документом підтверджено також діяльність закладів культури, яким раніше надано статус національних, зокрема: Національний заповідник «Хортиця», Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка.

Указ № 587 передбачає, що функції управління майном нацзакладів культури здійснює Мінкультури (у т. ч. затверджує Положення про національні заклади культури), а фінансуються ці заклади з держбюджету. Згідно із цим Указом контролювати рівень культурної діяльності закладів, використання ними бюджетних коштів мають утворені при Мінкультури наглядові ради.

Преференції з оплати праці

На практиці не всі вищезгадані положення Указів виконуються. Так, за постановою КМУ від 03.04.06 р. № 413 «Деякі питання оплати праці працівників національних закладів культури» (далі – Постанова № 413) окремим категоріям працівників нацзакладів культури для визначення граничних розмірів посадових окладів передбачено застосування додаткових коефіцієнтів підвищення посадових окладів. Звісно, це має здійснюватися в межах фонду оплати праці, затвердженого кошторисом для відповідного закладу.

Звертаємо увагу: у додатку до Постанови № 413 наведено Перелік національних закладів культури, для працівників яких при визначенні посадових окладів застосовується додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів (далі – Перелік № 413).

Із цього випливає, що додаткові коефіцієнти можуть бути встановлені лише для закладів, включених до Переліку № 413. А набуття закладом статусу національного ще не означає, що його працівники матимуть якісь переваги, зокрема, в частині визначення розміру їхнього заробітку.

Застосування додаткових коефіцієнтів

Отже, на працівників нацзакладів, включених до Переліку № 413, поширюються норми наказу Мінкультури від 05.06.06 р. № 385 «Про умови оплати праці працівників національних закладів культури» (далі – Наказ № 385). У ньому, зокрема, зазначено:

• установлюючи посадові оклади працівникам, керівники заклади мають зберегти міжпосадові (міжкваліфікаційні) співвідношення в оплаті праці (тобто відмовитися від «зрівнялівки» в оплаті праці);
• додаткові коефіцієнти підвищення застосовуються до посадових окладів, визначених згідно з наказом Мінкультури від 18.10.05 р. № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» (далі – Наказ № 745).

Для керівників закладів, їх заступників, артистичного персоналу коефіцієнти не змінилися, тобто залишилися в межах 2,2–4.

Однак стосовно інших працівників норма стала принципово іншою. Якщо раніше додаткові коефіцієнти в межах 2–3,7 можна було застосовувати лише до окладів керівників структурних підрозділів, професіоналів, фахівців, висококваліфікованих робітників, які забезпечують та безпосередньо виконують творчі, музейні, науково-дослідні, науково-освітні функції, а також функції з охорони культурної спадщини, то тепер вони мають застосовуватися і для інших працівників закладів культури.

Фактично це означає, що всі працівники нацзакладів культури, включаючи професіоналів фінансових, кадрових, юридичних, бухгалтерських служб закладів (конструктор, інженер, економіст, юрисконсульт, бухгалтер, перекладач тощо), а також технічних працівників (лаборант, завідувач господарства, касир), робітників (гардеробник, опалювач, сторож, двірник, перукар, слюсар, столяр), водіїв, можуть претендувати на встановлення їм посадових окладів із застосуванням додаткових коефіцієнтів у межах 2–3,7.

Тобто посадові оклади інших працівників, тарифні розряди за посадами яких визначаються згідно з Наказом № 745, підвищуватимуться на додаткові коефіцієнти.

Наприклад, за посадою кастелянки (2-й тарифний розряд згідно з додатком 5 до Наказу № 745) розмір посадового окладу із застосуванням коефіцієнта 2 згідно з оновленою Постановою № 413 з 01.01.19 р. розраховується так:

1 921 грн. х 1,09 = 2 093,89 грн. ≈ 2 094 грн.,

де 1 921 грн. – тариф працівника 1-го розряду на сьогодні;

1,09 – тарифний коефіцієнт.

Із застосуванням додаткового коефіцієнта посадовий оклад кастелянки становить 4 188 грн. (2 094 грн. х 2).

Звісно, оновлені норми Постанови № 413 мають бути відображені в колдоговорі закладу (або в положенні про оплату праці працівників) і застосовуватимуться виходячи з реальних фінансових можливостей кожного закладу. Не зайвим буде конкретизувати в такому локальному документі, які саме додаткові коефіцієнти застосовуються до кожної посади працівників, що перебувають у штаті закладу, наприклад окремим переліком посад установити конкретні розміри додаткових коефіцієнтів підвищення посадових окладів.

Принагідно нагадаємо, що працівникам нацзакладів, як і всім працівникам бюджетної сфери, можуть установлюватися доплати, надбавки, а також виплачуватися матеріальна допомога та премія, як це передбачено Постановою № 1298 та Наказом № 745. Не забуваймо, що згідно з п. 3 Постанови № 1298 обмеження щодо граничного розміру надбавок (тобто не більше 50 % посадового окладу) не поширюється на працівників нацзакладів.

Це означає, що з підстав, визначених локальним документом закладу, одному працівникові можуть бути встановлені водночас надбавки трьох видів, а саме:

• за високі досягнення у праці;
• за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
• за складність, напруженість у роботі.

Їх розмір загалом може становити 150 % посадового окладу працівника.

Звертаємо на це увагу ще й тому, що ті заклади, які застосовуватимуть оновлені норми Постанови № 413, мають провадити видатки на оплату праці лише в межах обсягів на оплату праці, ухвалених кошторисом цього закладу. Може статися, що в закладі доведеться скасовувати раніше встановлені розміри згаданих надбавок працівникам та водночас розраховувати посадові оклади із застосуванням додаткових коефіцієнтів. Тому для коректного застосування нормативно-правових актів бухгалтерським і кадровим службам треба буде працювати в тандемі.

Крім того, зазначимо, що для бухгалтерської служби нацзакладу підставою для розрахунку заробітку працівникам за новими правилами має бути наказ керівника закладу (чи його засновника), у якому конкретизуються норми з оплати праці стосовно кожного працівника.

Потреби в попередженні заздалегідь працівників про зміни в оплаті праці немає, адже фактично (сподіваємось) у працівників обсяг заробітку збільшиться, хоча його структура за його окремими складовими може суттєво змінитися (зокрема, зменшиться розмір премії).

Особливості, що стосуються деяких закладів культури

Однак не всі заклади культури, яким в установленому порядку надано статус національних, мають право застосовувати додаткові преференції щодо розмірів посадових окладів. Пояснимо детальніше.

Відповідно до ст. 8 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» умови та розмір оплати праці працівників установ, що фінансуються з бюджету, мають визначатися Кабміном. Тож оскільки ні Постановою № 413, ні іншими урядовими рішеннями деякі нацзаклади культури не включено до переліку закладів, у яких мають застосовуватись додаткові коефіцієнти підвищення посадових окладів, оплата праці їх працівників здійснюється на загальних засадах, установлених, зокрема, для установ та закладів культури. Тобто для визначення розміру заробітку таких працівників застосовуються:

• постанова КМУ від 30.08.02 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова № 1298);
• Наказ № 745).

Наприклад, декільком закладам культури надано статус національних, зокрема:

• Музей мистецтва ім. Богдана та Варвари Ханенків (Указ Президента від 17.01.11 р. № 50/2011);
• Музей українського народного декоративного мистецтва (Указ Президента від 15.02.10 р. № 164/2010);
• Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» (Указ Президента від 11.03.09 р. № 150/2009).

Ці заклади згідно зі своїми статутами діють як комунальні й підпорядковані головному управлінню культури виконкому Київської міськради.

Зауважимо, що організаційно-методичне керівництво щодо Музею мистецтва ім. Богдана та Варвари Ханенків покладено на Мінкультури. До речі, цей музей створено ще за Декретом Ради Народних Комісарів від 23.06.1919 р., і він є скарбницею надбань пам‘яток західноєвропейського мистецтва та мистецтва країн Сходу, провідним науково-дослідним, культурно-освітнім та науково-методичним центром для всіх художніх музеїв художнього профілю. У ньому зберігаються, вивчаються та популяризуються пам‘ятки світового мистецтва.

На жаль, згадані три заклади культури не включено до Переліку № 413, тож його працівники не мають преференцій щодо застосування до їхніх посадових окладів додаткових коефіцієнтів. Тобто розмір їхнього заробітку визначається на загальних засадах (крім переваг щодо граничних розмірів надбавок, передбачених п. 3 Постанови № 1298, якими вони можуть користуватись беззастережно). Тобто на сьогодні преференції встановлено стосовно закладів, підпорядкованих Мінкультури, а комунальні нацзаклади залишились поза увагою.

За рішенням ІV сесії VІІІ скликання Київської міськради від 01.06.17 р. № 427/2649 оформлено Звернення до Кабміну, в якому пропонується внести зміни до Постанови № 413 – доповненням Переліку № 413 вищезгаданими та іншими комунальними закладами культури, що належать до відання цього органу місцевого самоврядування. Таке Звернення не є безпідставним, адже ці заклади популяризують унікальні колекції, готують виставкові проекти високого рівня, а персонал працює із застосуванням інноваційних підходів у роботі з відвідувачами.

Національні освітні заклади

Указом Президента від 29.04.96 р. № 304/96 «Про деякі питання надання вищим навчальним закладам статусу національного» (далі – Указ № 304) визначено, що:

• ВНЗ надається статус національного лише за результатами акредитації;
• національні ВНЗ залишаються в державній власності та підпорядкуванні відповідних центральних органів виконавчої влади (міністерств, відомств, служб тощо).

Цим Указом також затверджено Перелік груп вищих навчальних закладів, яким може надаватися статус національного.

Порядок надання закладам вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу затверджено постановою КМУ від 22.11.17 р. № 912.

Якщо говорити про переваги, які можуть бути надані працівникам національних освітніх закладів, то їх немає. Фактично оплата їхньої праці здійснюється за нормами Постанови № 1298 та наказу МОН від 26.09.05 р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».

Єдиною преференцією може бути підвищений порівняно із працівниками інших освітніх закладів розмір премії, якщо для цього є відповідне фінансове підґрунтя.