Акценти статті:
Збір є платою за провадження діяльності із забезпечення паркування ТЗ на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Майданчики для платного паркування – це площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, і на цій площі відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування ТЗ.
Спеціально відведені автостоянки – це площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі та визначається органами місцевого самоврядування як автостоянка з установленням правил щодо відповідальності за збереження ТЗ.
До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування ТЗ.
Відповідно до пп. 2681.2.1 Податкового кодексу (далі – ПК) об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням місцевої ради або ради об’єднаних територіальних громад (далі –
ОТГ)спеціально відведена для забезпечення паркування ТЗ на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету (пп. 2681.2.2 ПК).
Не підлягає обкладенню Збором площа земельної ділянки, відведена для безоплатного паркування ТЗ, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
Згідно зі ст. 30 Закону від 21.03.91 р. № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» кількість місць для безоплатного паркування ТЗ, якими керують водії з інвалідністю або водії, що перевозять осіб з інвалідністю, не може бути менше 10 % загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менш як для одного ТЗ, з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для паркування ТЗ, у якому зазначається їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування, затверджується рішенням місцевої ради або ради ОТГ про встановлення Збору (пп. 2681.1.2 ПК).
Таке рішення разом із переліком осіб, уповноважених організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування ТЗ, надається виконавчим органом відповідної ради контролюючому органу в порядку, установленому ПК.
Платниками Збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізособи-підприємці, які згідно з рішенням місцевої ради або ради ОТГ організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування ТЗ на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (пп. 2681.1.1 ПК).
Платник Збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування ТЗ на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника Збору в контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки
(пп. 2681.5.2 ПК).
Як уже зазначалося, платники Збору вповноважуються у визначеному порядку на провадження діяльності із забезпечення паркування ТЗ на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Ставка Збору встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування ТЗ у гривнях за 1 м2 площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності (за винятком площі земельної ділянки, призначеної для безоплатного паркування ТЗ), у розмірі до 0,075 % мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), установленої законом на
1 січня звітного податкового року (пп. 2681.3.1 ПК). Тобто у 2018 році максимальний розмір ставки Збору дорівнює 2,79 грн. (3 723 грн. х 0,075 %).
Ставка Збору – 0,075 % МЗП є його максимальним розміром, а місцеві ради або ради ОТГ самостійно ухвалюють рішення щодо розміру Збору на керованій ними території.
Визначаючи ставку Збору, ради місцевої громади повинні враховувати місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування, їх площу, кількість місць, спосіб поставлення ТЗ, режим роботи та заповнюваність такої стоянки (пп. 2681.3.2 ПК).
Під час установлення Збору в рішенні місцевої влади можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ПК).
Наприклад, у рішенні може бути зазначено, що до спеціально відведених автостоянок не належать гаражі та автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій. Отже, такі власники та користувачі звільняються від сплати Збору.
Водночас зверніть увагу, що органам місцевої влади не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юросіб та фізосіб-підприємців і фізосіб або звільняти їх від сплати таких податків і зборів (пп. 12.3.7 ПК).
Збір обчислюється шляхом множення площі земельної ділянки, яка є базою оподаткування (за винятком площі земельної ділянки, відведеної для безоплатного паркування ТЗ), на ставку збору за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування ТЗ та на кількість днів провадження цієї діяльності за базовий податковий (звітний) період.
Тут слід звернути увагу на таке:
якщо в рішенні відповідної місцевої ради не встановлено кількості місць для паркування із зазначенням розміру одного такого місця,
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (пп. 2681.5.3 ПК).
Сума Збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (пп. 2681.5.1 ПК).
Податкові декларації подаються за квартальний звітний (податковий) період протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (пп. 49.18.2 ПК).
Сума Збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації.
Форму Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів затверджено наказом Мінфіну від 09.07.15 р. № 636 (далі – Декларація). Порядок її заповнення розглянемо на умовному прикладі.
Приклад
На земельній ділянці комунальної власності облаштовано платний майданчик для паркування ТЗ. Кількість місць для паркування – 124, площа одного місця – 13 м2. Кількість місць для осіб з інвалідністю – 12. Ставка Збору відповідно до рішення міської ради дорівнює 0,03 % МЗП за 1 м2 незалежно від режиму роботи паркувального майданчика. Пільгових умов не передбачено. Сума Збору за І квартал 2018 року становить 50 552,32 грн., кількість календарних днів роботи майданчика для паркування – 31.
Розраховуємо суму Збору за півріччя 2018 року. Кількість календарних днів роботи у ІІ кварталі дорівнює 91.
Площа паркувального майданчика, яка в наведеному прикладі є базою оподаткування, становить:
(124 – 12) х 13 м2 = 1 456 м2.
Сума Збору за півріччя дорівнюватиме:
1 456 м2 х (3 723 грн. х 0,03 %) х
х (91 к. д. + 31 к. д.) = 198 947,84 грн.
Спочатку зазначаємо всі необхідні дані в розд. І «Загальні відомості»:
Далі наводяться дані згідно з реєстраційними документами (номер факсу та ел. адреса надаються за бажанням платника), а також найменування контролюючого органу, до якого подається декларація, і код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням об’єкта(ів) оподаткування.
Заповнюємо розд. ІІ «Розрахунок податкових зобов’язань зі збору за місця для паркування транспортних засобів».
У рядку 1 «Нарахована сума збору з початку року, усього (р. 1.1 + р.1.2 + р. 1.3), у тому числі в розрізі об’єктів оподаткування» відображаємо загальну суму обчисленого Збору у гривнях із копійками (з округленням до двох десяткових знаків) наростаючим підсумком із початку звітного (податкового) року.
У рядках 1.1, 1.2 та 1.3 у розрізі об’єктів оподаткування заповнюємо колонки 2, 3, 4, 5, 6 і 7, де зазначаємо такі дані:
Дані прикладу відображаємо так:
Отже, заповнена за даними нашого прикладу Декларація матиме такий вигляд: