Вибуття зруйнованої будівлі

У «Списання основних засобів у бюджетній установі» ми розглянули порядок списання об’єкта основного засобу (далі – ОЗ). У цій консультації зупинимося докладніше на спорудах, що підлягають демонтажу.

Ситуація: бюджетна установа оформила всі необхідні документи на списання будівлі колишнього кінотеатру, яка протягом тривалого часу не використовувалася. Будівля не має жодних комунікацій і додаткового обладнання, частково вже зруйнована та відновленню не підлягає. Хто та яким чином має право демонтувати цю будівлю? Чи потрібні окремі дозволи на проведення таких робіт і що робити з будівельним сміттям та запасами, які будуть отримані від розбирання?

Загальні положення

Передусім зауважимо, що знесення і демонтаж будівель та споруд без подальшого будівництва, які не є підготовчими роботами, та без порушення експлуатаційної придатності інших будівель і споруд не потребують дозвільних документів на виконання цього виду робіт (п. 8 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.17 р. № 406).

Тобто розбирати будівлю можна або власними силами, або із залученням будівельних компаній. Проте слід пам’ятати про техніку безпеки, тому що демонтаж споруди хоч і не є будівництвом нової споруди, але може загрожувати життю і безпеці працівників, які виконують це завдання.

Чим керуватися під час проведення демонтажу будівлі?

Звернемося до Роз’яснень від Мінрегіону щодо визначення вартості демонтажу (розбирання, знесення) наявних будівель і споруд (з ними можна ознайомитися за посиланням). Під час формування договірної ціни на будівництво об’єкта та проведення взаєморозрахунків за виконані будівельні роботи слід ураховувати, що демонтаж здійснюється згідно з проектом організації будівництва, в якому містяться необхідні проектні рішення щодо проведення робіт із розбирання будівель і споруд, у тому числі схеми розбирання окремих будівель і технологічна послідовність демонтажу окремих конструктивних елементів будівель тощо. Обсяги цих робіт мають визначатися на підставі проектних рішень.

Підрядник визначає договірну ціну на будівництво об’єкта, вартість демонтажу (розбирання, знесення) існуючих будівель і споруд залежно від прийнятих у проекті способів виконання цих робіт на підставі ресурсних елементних кошторисних норм (далі – РЕКН) розділу «Розбирання житлових і громадських будівель» Збірника 46 «Роботи при реконструкції будівель і споруд» (ДБН Д.2.2-46-99). РЕКН передбачають розбирання наземної частини будівель зі збереженням придатних матеріалів, отриманих від розбирання (для будівель із достатньою придатністю елементів конструкцій) та без збереження матеріалів (для будівель, що прийшли в непридатний стан).

На нашу думку, установа має проаналізувати ситуацію загалом і прийняти рішення виходячи зі своїх можливостей.

Що робити з отриманими матеріалами та вторинною сировиною?

Демонтовані конструкції та матеріали, отримані від розбирання наявних будівель і споруд, що перебувають на території будівництва, є власністю замовника. Аби з’ясувати, чи можна їх повторно використати, замовник створює комісію із залученням фахівців спеціалізованих організацій, які можуть обстежити ці матеріальні ресурси та зробити експертну оцінку їх технічних та якісних характеристик.

Якщо матеріали, вироби та конструкції, отримані від розбирання, не будуть використовуватися власником будівлі, їх номенклатура, кількість і ринкова вартість визначаються методом експертної оцінки комісією в складі спеціалістів замовника з подальшою реалізацією матеріальних цінностей у встановленому порядку.

Такий порядок обліку отриманих від розбирання ОЗ, матеріальних цінностей передбачено в п. 5 розд. 6 НП(С)БОДС 121 та п. 9 розд. 8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Наказ № 11).

Отже, усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи подальшого використання, а також матеріали, отримані внаслідок списання ОЗ, оприбутковуються з відображенням на рахунках обліку запасів. ОЗ, отримані після списання, оприбутковуються з відображенням на рахунках обліку ОЗ.

Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (брухт тощо).

Не забуваймо: сума оприбуткованих активів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнається доходом спецфонду суб’єкта держсектору.

Чи подавати довідку про надходження в натуральній формі?

Відповідно до п. 12.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.12 р. № 938, з метою недопущення розбіжностей між даними бухобліку установи та органів Казначейства про виконання бюджетів у разі оприбуткування будматеріалів, що будуть використані на потреби установи, слід не пізніше останнього робочого дня місяця скласти та подати до органів Казначейства Довідку про надходження в натуральній формі (додаток 27 до цього Порядку).

А розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, які обслуговуються згідно з Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.12 р. № 1407, на виконання п. 11.17 цього Порядку складають Довідку про надходження в натуральній формі (додаток 38 до цього Порядку).

Облік операцій із демонтажу

У бухобліку господарські операції відображаються залежно від того, яке буде прийнято рішення про демонтаж будівлі (самостійно чи із залученням сторонньої організації).

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.13 р. № 1203, та Порядком його застосування, затвердженим наказом Мінфіну від 29.12.15 р. № 1219 (далі – Наказ № 1219, Порядок № 1219), для відображення операції з оприбуткування матеріалів, які будуть реалізовані, слід застосувати субрахунок 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу». На цьому субрахунку ведеться облік активів, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються з метою подальшого розподілу, передачі, продажу тощо.

Реалізація отриманих будматеріалів або вторсировини фізичним чи юридичним особам відображається на субрахунку 7211 «Дохід від реалізації активів», де ведеться облік доходів від реалізації в установленому порядку майна (крім доходів від продажу майна, які вважаються доходами відповідного бюджету).

Якщо прийнято рішення залишити отримані від розбирання будівлі матеріали у себе на балансі для подальшого використання, застосовуються такі субрахунки залежно від мети їх використання:

• 1513 «Будівельні матеріали», на якому ведеться облік будматеріалів, що використовуються у процесі будівельних та монтажних робіт. Зокрема, до будматеріалів належать лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо);
• 1517 «Сировина і матеріали», де обліковуються сировина, основні та допоміжні матеріали, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами для її виготовлення;
• 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі», на якому ведеться облік доходів від оприбуткування ОЗ, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі – МШП) та інших нефінансових активів, які виявлено під час інвентаризації, отримано після демонтажу, списання майна тощо та буде використано для потреб установи.

Операції з переміщення, видачі й вибуття запасів (вторсировини), у тому числі МШП, оформляються типовими формами, затвердженими наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130.

Користуючись Типовою кореспонденцією суб­рахунків бухгалтерського обліку для відобра­­ження операцій з активами, капіталом та зобо­в’я­заннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженою Наказом № 1219 (далі – Типова кореспонденція), наведемо в таблиці блоки бухгалтерських проведень для відображення як реалізації активів і здавання вторсировини, так і оприбуткування їх з метою використання на власні потреби установи.

Також можливо, що ви не знайдете покупця для реалізації вторсировини (будівельного сміття), тому доведеться звертатися до організації, яка займається її вивезенням та переробкою, й окремо оплачувати такі послуги. У бухобліку така операція відображається так само, як і в розділі 4 таблиці.

Висновки

Для відображення в бухобліку операцій із демонтажу будівлі спочатку слід вирішити, як він буде проводитися та що робити з отриманими матеріалами та вторинною сировиною. Тож спочатку плануємо, потім – виконуємо. У разі дотримання цього правила у вас завжди все буде гаразд, а редакція «Uteka» вам у цьому допоможе.