Облік інвестиційної нерухомості

01.03.2018 910 0 1

На сьогодні НП(С)БОДС класифікують оренду нерухомості залежно від економічного змісту угоди, а не від форми укладеного контракту. Наприклад, у разі операційної оренди здійснюється передача прав користування активом від однієї юридичної установи до іншої за винагороду.

Принципова відмінність операційної оренди від інших видів полягає в розподілі ризиків та вигід. Незважаючи на те що НП(С)БОДС не містять чіткого визначення «сутності» переходу ризиків та вигід до орендаря, норми цих стандартів наводять ряд ситуацій, які дозволяють класифікувати оренду як операційну, так і фінансову.

Оскільки різноманітність класифікацій орендних операцій залежить від різноманітності основних ознак (критеріїв) поділу, то й різні види орендних операцій відображаються в бухобліку по-різному, і до того ж, впливають на порядок їх оподаткування.

Нагадаємо, що НП(С)БОДС 129 «Інвестиційна нерухомість» застосовується для оцінки нерухомості (землі та/або будівель), яка утримується з метою отримання орендної плати або для збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей. Інвестиційна нерухомість (далі – ІН) оцінюється за первісною вартістю, і лише отримана безоплатно або за умовною вартістю ІН зараховується на баланс суб’єкта держсектора за її справедливою вартістю на дату отримання.

Так, ІН, придбана або створена, зараховується на баланс суб’єкта держсектора за первісною вартістю (п. 2 розд. ІІ НП(С)БОДС 129). Одиницею обліку ІН є земельна ділянка, будівля (частина будівлі) або їх поєднання, а також активи, які утворюють з ІН цілісний комплекс і в сукупності генерують грошові потоки.