Попередня оплата: приклади бухгалтерських проведень

29.03.2018 6661 0 2

Із цієї статті ви дізнаєтеся: чим керуватися при здійсненні передоплати за товари, роботи, послуги та якими бухгалтерськими записами відобразити ці операції в обліку.

Бюджетні установи при виконанні покладених на них обов’язків, зокрема фінансуванні видатків на їх здійснення, насамперед керуються нормами Бюджетного кодексу (далі – БК), який є головним документом для бюджетної сфери.

Згідно зі ст. 49 БК розпорядник бюджетних коштів (далі – розпорядник) після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов узятого бюджетного зобов’язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами Кабміну, прийнятими на підставі та на виконання БК, та іншими законами України, визначеними п. 3 та 4 ч. 1 ст. 4 БК. Із цієї норми випливає, що оплата отриманих товарів, робіт та послуг проводиться після фактичного їх отримання. Але іноді в договорах на постачання (виконання) товарів, робіт чи послуг передбачається попередня оплата.

Питання передоплати урегульовано постановою КМУ від 23.04.14 р. № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі – Постанова № 117). Саме її нормами установлено, хто саме, з якою метою, в якому розмірі та на який строк може передбачати передоплату в договорі про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника.

Згідно з п. 1 Постанови № 117 усі розпорядники та одержувачі бюджетних коштів мають право установлювати в договорах передоплату, але лише за погодженням зверху.

На який строк та в яких випадках передбачена попередня оплата?