Відпустка, вихідні та лікарняні вчителя під час воєнного стану в запитаннях-відповідях
Улітку для педагогічних працівників мають розпочатися відпустки. Однак воєнний стан змінив ці звичні умови так само, як вплинув на вихідні дні та дні тимчасової непрацездатності. Що саме змінилося для освітян, розглянемо у форматі відповідей на запитання.
Запитання – відповіді
Який документ регулює права та обов’язки педагогічних працівників під час війни?
З набранням чинності Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) змінилися деякі умови трудових відносин між роботодавцями та працівниками. На разі цей Закон поширюється на всі категорії працівників, у тому числі й на освітян.
Чи будуть додаткові вихідні на Трійцю?
Нагадаємо, що до війни планувалося, що 2 травня школи не працюватимуть, оскільки це неробочий день. Адже якщо свято припадає на суботу чи неділю, вихідний переноситься на найближчий робочий день. А 9 травня мали традиційно відпочивати. Проте відповідно до Закону № 2136 тимчасово призупинено дію ст. 73 КЗпП. Тому в періодвоєнного стану офіційних святкових та неробочих днів немає. Також не скорочується робочий день напередодні свят. .
Наприклад, 13 червня мав би бути неробочим днем, бо це найближчий день до Трійці, яка припадає на неділю. Але якщо війна ще триватиме, у цей день також працюватимемо.
Чи може бути оголошена шестиденка у школах?
Якщо є така потреба, шестиденний робочий тиждень установлюється роботодавцем за рішенням військового командування. Тривалість щотижневого відпочинку можуть скоротити до одного дня. Таке зазвичай стається, якщо діяльність стосується саме відвернення або ліквідації наслідків бойових дій.
Однак під час війни за ст. 3 Закону № 2136 будь-яких працівників можуть перевести на таку роботу, не обумовлену трудовим договором, навіть без їхньої згоди.
Проте є два винятки:
- якщо стан здоров’я не дозволяє працювати на такій роботі;
- не може йтися про переведення туди, де тривають активні бойові дії.
Тобто йдеться про виняткові ситуації, а не про запровадження шестиденки для того, скажімо, щоб надолужити навчальний процес.
Скільки робочих годин слід табелювати?
Для вчителів законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу відповідно до ст. 51 КЗпП. Під час воєнного стану вона може збільшуватися, але не більш як до 50 годин на тиждень.
Якщо у вчителя є малі діти, чи можуть залучити його працювати понаднормово?
На надурочні роботи, роботи у вихідні дні можуть запросити і педагогічних працівників, які мають дітей. Але лише за їхньою згодою та якщо дозволяє стан здоров’я. А ось вагітним і матерям, які мають дітей віком до року це заборонено в будь-якому разі. Про це йдеться у ст. 9 Закону № 2136.
Якими будуть відпустки вчителів в умовах воєнного стану?
До 19. 07. 2022 р тривалість відпустки була обмежена у 24 к. д. ст. 12 Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Це створило великі проблеми з відпустками освітян, повна тривалість яких становить 42 та 56 к.д. Адже більшість освітян використали 24 к.д. відпустки у перший місяць літа, а частина використала її ще раніше, коли евакуювалися або не мали змоги працювати через воєнні дії.
У травні освітній омбудсмен звернувся до ВР з проханням внести зміни до ст. 12 Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” й дозволити надавати щорічну відпустку повної тривалості. Крім того, були подані інші пропозиції до законопроєктів.
Верховна рада України внесла зміни до вищезазначеного Закону, Президент підписав їх, а 19.07.2022 року вони набрали чинності.
Тепер у п. 1 ст. 12 Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” визначено:
- У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 к. д. за поточний робочий рік.
- Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 к. д, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
- У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст. 24 Закону України “Про відпустки”.
Таким чином, тривалість відпусток педагогічних працівників наразі складає 42 або 56 к. д. І такі відпустки мають надаватися автоматично, з відповідними перерахунками їх тривалості у разі потреби. Роботодавець (керівник закладу освіти) має право обмежити працівнику тривалість відпустки у поточному році, але він зобов’язаний:
– видати відповідний наказ;
– обгрунтувати обмеження відпустки у поточному році;
– ознайомити з наказом працівника.
Тобто рішення про надання чи ненадання невикористаної частини відпустки приймає керівник закладу освіти. Після набуття чинності змін до законодавства частина керівників одразу надала відпустки педпрацівникам. А частина відмовилася надати їх. При чому керівники закладів та органів управління освітою не видають накази та розпорядження про відмову, а а вівдмовляють в усній формі.
Відповідно до ст. 80 КЗоТу та ст. 11 Закону України “Про відпустки” , власник або уповноважений ним орган може перенести щорічну відпустку тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відобразитись на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 к. д. буде використана в поточному робочому році.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період.
А поділити щорічну відпустку на частини можна лише тоді, коли є особисте бажання працівника про поділ на частини будь-якої тривалості, але основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів – стаття 12 Закону України “Про відпустки”, ст. 79 КЗоТ.
У ст. 12 Закону № 2136 зазначено, що на період воєнного стану тривалість відпустки не перевищує 24 к. д. Решта 32 к. д. (в мирний час у вчителів щорічна відпустка триває 56 к. д.) будуть надані після припинення дії воєнного стану. Це можуть бути дні відпочинку (але за заздалегідь створеним графіком, який задовольняє як працівника, так і директора школи) або ж грошова компенсація за невикористану відпустку.
Чи можна буде після війни взяти відпустку під час навчального року?
Це питання вирішуватиме школа. Відповідне роз’яснення надало Мінекономіки в коментарі до Закону № 2136.
Так, щорічна основна відпустка (або її частина) надається педагогічним працівникам у період літніх канікул. Це передбачено ч. 14 ст. 10 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504). Винятки стосуються необхідності пройти санітарно-курортне лікування (п. 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постаново КМУ від 14.04.1997 № 346), а також в інших окремих випадках, передбачених колективною угодою (п. 4 цього Порядку).
Якщо терміново треба більшу відпустку, чи можна взяти відпустку без збереження зарплати?
Так, і без обмеження. Згідно зі ст. 26 Закону № 504 відпустки без збереження зарплати зазвичай надаються тривалістю не більш як 15 к. д. на рік. Але цей пункт скасовано на час війни відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2136. Отже, тривалість відпустки без збереження зарплати не обмежена.
Чи можуть змусити вчителів написати заяви на відпустки без збереження зарплати на літні канікули?
Ні, вчителі мають працювати та отримувати зарплату. Писати заяву на відпустку без збереження зарплати вчителю не потрібно, якщо в нього немає такої потреби. Адже потім неможливо буде довести, чи був примус. На жаль, скарги на такі непоодинокі випадки надходять до МОН. Міністерству довелося навіть розіслати листа від 28.02.2022 № 1/3292-22 про заборону керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти примушувати педпрацівників писати такі заяви.
А якщо працювати неможливо?
Якщо через бойові дії школа не може працювати, директору доведеться оголосити простій. Якщо ж не може працювати конкретний освітянин, то, або оголошують індивідуальний простій, або призупиняють дію трудового договору.
Що таке простій?
Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Про це йдеться в ч. 1 ст. 34 КЗпП. Школи мають налагодити дистанційне навчання, і лише якщо з об’єктивних причин це неможливо, томожна говорити про простій школи.
Зверніть увагу! Учителям під час простою ходити на роботу не треба.
А що таке призупинення трудового договору?
Призупинення трудового договору – це нове поняття, запроваджене ч. 1 ст. 13 Закону № 2136. Воно означає тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою та тимчасове припинення працівником виконання роботи. Оголосити його можна лише в період дій воєнного стану. Ідеться, звісно, не про звільнення. Трудові відносини поновлюються, як тільки це стане можливим, робоче місце зберігається за працівником.
Чим відрізняється призупинення трудового договору від простою?
Простій має бути оформлено за всіма правилами, наказом, під підпис працівника. Призупинення за виняткових обставин можна оголосити через електронну пошту або месенджер, а паперові варіанти (або електронні з електронним підписом) – оформити пізніше, за першої можливості.
Також під час простою працівникам виплачують не менш як дві третини ставки. А в разі призупинення, як і в разі відпустки без збереження зарплати, вчитель нічого не отримує.
Виходить, що призупинення трудового договору є рівнозначним відпустці без збереження зарплати?
Ні, не є. Призупинення трудового договору має дві переваги:
- по-перше, після війни працівник може отримати грошову компенсацію (відшкодування зарплати та інших виплат). Щоправда, такі виплати покладаються на державу-агресора, яка розв’язала війну;
- по-друге, якщо вчитель виїхав до іншого регіону країни, він може зареєструватися як внутрішньо переміщена особа (далі – ВПО) та влаштуватися працювати повний робочий день як сумісник.
Чи може вчитель ініціювати простій?
Ні, не може. Оголовити простій може лише директор школи. А ось призупинення може ініціювати і вчитель. Достатньо лише заяви про це.
Якщо вчитель - ВПО не може навчати дистанційно через поганий інтернет-зв’язок тощо, це можуть визнати як простій з його вини?
Ні. Відсутність технічних можливостей проводити дистанційне навчання не можна розглядати як порушення трудової дисципліни. До того ж, зараз не важливо, чому виник простій. За роз’ясненнями Держслужби якості освіти, до війни простій, який виникав з вини працівника, позбавляв його оплати часу простою. Але з 20 березня цього року набув чинності Закон від 15.03.2022 № 2126-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану». Завдяки цьому з’явилася ст. 571 Закону від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту». Відповідно до цієї статті працівникам закладів освіти в умовах воєнного стану, які були вимушені залишити робоче місце, держава гарантує збереження середнього заробітку. Щоправда, через бойові дії та інші обставини під час війни строки виплати можуть порушуватися.
Чи обов’язково проводити дистанційні заняття зі школи?
Ні. Відповідно до ч. 2 ст. 60 КЗпП дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями, у будь-якому місці за вибором працівника. Єдиний виняток – якщо школа не в зоні бойових дій, учитель не виїхав, але не може працювати вдома через те, що не має гаджетів або доступу до Інтернету. Якщо школа не може надати ноутбук, то вчителю доведеться проводити дистанційні заняття через шкільний комп’ютер.
Якщо вчитель виїхав за кордон, то чи має він призупинити трудові відносини, чи може працювати дистанційно?
Робоче місце може бути будь-де, у будь-якій країні, і для цього не встановлені обмеження. Утім, це питання виникає так часто, що МОН декілька разів видавало листи (від 07.03.2022 «Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану» та від 15.03.2022 № 1/3463-22 «Про надання інформації») про те, що вчителям дозволено дистанційно навчати учнів з-за кордону.
Як оформити лікарняний, якщо вчитель виїхав до іншого регіону?
Не обов’язково звертатися до того лікаря, з якими укладено декларацію. Електронний листок непрацездатності за потреби формує той лікар, до якого за новим місцем проживання звернувся хворий. Перевірити інформацію керівник школи зможе будь-коли в Електронному реєстрі листків непрацездатності.
Як отримати лікарняні, якщо школа – на території бойових дій?
Якщо через це роботодавець не може призначити виплати у визначені строки, треба звернутися до найближчого відділення Фонду соцстрахування, надати копію паспорта, номер е-лікарняного та реєстраційний номер картки платника податків. Також можна додати документи про статус ВПО, довідку про розмір заробітної плати.
А якщо в лікаря немає Інтернету?
Тоді він видає на захищеному бланку паперовий листок непрацездатності. Його треба надати роботодавцеві або до відділення Фонду соцстрахування. У виняткових випадках, коли бланків немає і їх неможливо отримати, в умовах війни лікареві дозволяється роздрукувати листок непрацездатності на білому папері та заповнити. У МОЗ визначено, хто саме й коли має таке право, тому хворий подає цю роздруківку так само, як паперовий лікарняний.
А як бути тим вчителям, кого відсторонили через відсутність COVID-сертифіката?
Їх мають офіційно поновити та допустити до роботи. Адже з 1 березня 2022 року дію наказу МОЗ про відсторонення нещеплених працівників (від 04.10.2021 № 2153) призупинено до завершення війни згідно з наказом МОЗ від 25.02.2022 № 380.
Коментарі до матеріалу
Відсортовано: по часу за популярністю
Всього коментарів 3