Зарахування часу перебування в полоні до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

До фахівця Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області звернувся Володимир (ім’я змінене) з Херсонщини з проханням роз’яснити, чи зараховується час до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, коли він був позбавлений особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, тобто перебував у полоні.

Чоловік розповів, що через активні бойові дії був змушений переїхати та працевлаштуватися в одному з населених міст Світловодської громади на Кіровоградщині. Наприкінці 2023 року взяв щорічну основну відпустку на 14 календарних днів і поїхав у місто, де раніше проживав на Херсонщині, щоб спробувати перевезти стареньку матір. Це місто знаходиться на тимчасово окупованій території України. Там  чоловік потрапив у полоні і був позбавлений особистої свободи  на 13 місяців. Після визволення з полону Володимир пройшов медичну та реабілітаційну допомогу, повернувся на Кіровоградщину, де працював.

Під час спілкування з Володимиром інспектор з’ясувала, що він був позбавлений особистої свободи на 5 день перебування у щорічній відпустці. Роботодавець відмовляє йому в продовженні відпустки після надання документів виданих чоловіку, які підтверджують факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Також, Володимиру було відмовлено в зарахуванні часу до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, коли він був позбавлений особистої свободи.

Фахівець Управління пояснила керівнику підприємства та Володимиру, що гарантії соціального і правового захисту осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», пункт 6-1 статті 9 та пункт 5 статті 11 Закону України «Про відпустки» та стаття  119-1 Кодексу законів про працю України.

Так, статтею 11 Закону №2010-IX та статтею 119-1 КЗпП передбачено, що за особою, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення особистої свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення, у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (пост ізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6-1 статті 9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом №2010-IX встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата.

Пунктом 5 статті 11 Закону України «Про відпустки» передбачено, що щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі встановлення згідно із Законом № 2010-IX факту позбавлення працівника особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Отже, щорічна відпустка Володимиру повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі встановлення згідно із Законом № 2010-IX факту позбавлення працівника особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. А весь період позбавлення особистої свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення, у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Після проведених превентивних заходів, Володимир повідомив інспектора, що написав заяву на продовження щорічної основної відпустки та йому зараховували час до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, коли він був позбавлений особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Додатково: Дія статті 11 Закону №2010-IX не поширюється на осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців.

https://dp.dsp.gov.ua