Складаємо фінансову звітність за 2023 рік: основні кроки, правила та нормативно-правові акти для розпорядників коштів місцевих бюджетів

Складання річної фінансової звітності є особливо відповідальним процесом для розпорядників бюджетних коштів. Адже для досягнення головної мети формування фінансової звітності – надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і результати діяльності бюджетних установ, необхідно в повній мірі забезпечити як підготовчі заходи, так і безпосередньо процес обрахунку необхідних показників та формування самої звітності.

У роз’ясненні, підготовленому експертами Програми USAID DOBRE узагальнено основні процеси, що супроводжують складання річної фінансової звітності та зібрано основні нормативно-правові акти, які їх регламентують.   

Завершується 2023 бюджетний рік. Тож розпорядникам коштів місцевих бюджетів слід ретельно підготуватися до складання річної фінансової звітності, що, по суті, є завершальним етапом ведення бухгалтерського обліку за відповідний період. Особливо відповідальним є процес складання річної фінансової звітності, метою якої є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і результати діяльності бюджетних установ.

У зв’язку з цим нагадаємо про обов’язкові заходи, які необхідно здійснити перед складанням річної фінансової звітності, а також склад річної фінансової звітності бюджетних установ, що суттєво відрізняється від складу проміжної фінансової звітності та правила за якими необхідно її складати.

Крім цього, необхідно розставити акценти розкриття у фінансовій звітності інформації за окремими операціями, які притаманні у період дії воєнного стану та набули системного характеру, що потребує додаткових роз’яснень щодо застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – НП(С)БОДС). Більш детально про це далі.

 Заходи, що передують складанню річної фінансової звітності
 
1. Інвентаризація активів і зобов’язань. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності бюджетні установи відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон № 996) зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань.

Проведення інвентаризації перед складанням річної фінансової звітності є обов'язковим (пункт 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (далі - Порядок № 419).

Під час інвентаризації перевіряються і документально підтверджуються наявність, стан і оцінка активів і зобов’язань за правилами, встановленими наказом Міністерства фінансів України від 02 09 2014 №879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань» (далі – Положення № 879).

Слід зазначити, що у період дії воєнного стану існують обмеження щодо можливості проведення інвентаризації. Зокрема, бюджетні установи, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або установи, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на таких територіях, проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал установ (пункт 8 розділу 1 Положення №879).

2. Перевірка повного висвітлення інформації. Оскільки фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі, то необхідно перевірити повноту включення до регістрів бухгалтерського обліку документів, які були оброблені у звітному періоді. За наявності не включених документів - слід відобразити всі дані таких документів у бухгалтерському обліку бюджетної установи.

Документом, який містить відомості про господарську операцію, є первинний документ.

Вимоги до складання первинних документів та регістрів бухгалтерському обліку наведено у статті 9 Закону № 996. Порядок створення, прийняття й відображення в бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в установах регламентовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

3. Нарахування амортизації. За рішенням керівника бюджетної установи у розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу.

Відповідно до пункту 3 розділу IV НП(С)БОДС 121 «Основні засоби» нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Перелік об’єктів основних засобів, які не амортизуються визначений у пункті 2 розділу IV НП(С)БОДС 121 «Основні засоби».

Важливо! Амортизація не нараховується на об'єкти основних засобів, доступ до яких обмежений у зв’язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції та/або в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану.

Нагадаємо, що наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2022 № 312, який набрав чинності з 01 січня 2023 року, внесені зміни до НП(С)БОДС 121 «Основні засоби». Відповідно до пункту 5 розділу IV НП(С)БОДС 121 «Основні засоби» строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів переглядаються на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Аналогічні зміни внесені наказом Мінфіну від 09.06.2023 р. № 310 і до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 15.01.2015 № 11 (пункт 4 розділу V).

Тож на кінець 2023 року бюджетні установи мають проаналізувати стан використання об’єктів основних засобів та при настанні відповідних змін переглянути строк експлуатації та ліквідаційну вартість об’єктів основних засобів.

Відповідно амортизація такого об’єкта основних засобів нараховується, з урахуванням нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.

При цьому зміна строку корисного використання та зміна ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів відображаються як зміни облікових оцінок відповідно до НП(С)БОДС 125 "Зміни облікових оцінок та виправлення помилок", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2010 року № 1629.

4. Узагальнення даних бухгалтерського обліку. Для узагальнення операцій, відображених у бухгалтерському обліку протягом звітного періоду, а також для перевірки повноти та правильності облікових записів підбиваються підсумки за субрахунками. З цією метою складаються оборотні відомості.

5. Виправлення виявлених помилок. Виправлення суттєвих помилок здійснюється відповідно до вимог НП(С)БОДС 125. При цьому складається бухгалтерська довідка, типова форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2017 №755 (далі – Наказ № 755). У довідці наводяться причина помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку.

6. Закриття меморіальних ордерів за останній місяць звітного періоду. Закриваються меморіальні ордери та регістри аналітичного обліку за грудень 2023 року. Дані з меморіальних ордерів переносяться до регістрів аналітичного обліку в розрізі кодів програмної класифікації і фондів бюджету (загального та спеціального) та до книги «Журнал-Головна».

Нагадаємо, облік у книзі «Журнал-головна» ведеться за субрахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (далі – План рахунків). Правила ведення книги «Журнал-головна» визначено Наказом № 755.

7. Визначення фінансового результату звітного періоду. Для цього субрахунки доходів (7011, 7111, 7112, 7211, 7311, 7411, 7511) і витрат (8011, 8111, 8012, 8112, 8013, 8113, 8014, 8114, 8115, 8211, 8212, 8311, 8411, 8511) закриваються на фінансовий результат звітного періоду (субрахунок 5511). Закриття рахунків доходів і витрат здійснюється шляхом складання відповідних бухгалтерських проведень за рахунками 7 і 8 класів у кореспонденції з субрахунком 5511 та узагальнюються у меморіальному ордері № 17.

Сальдо за субрахунком 5511 наводиться у рядку 2390 форми № 2-дс «Звіт про фінансовий результат». В кінці року сальдо субрахунку 5511 списується на накопичені фінансові результати виконання кошторису (субрахунок 5512).

Сальдо за субрахунком 5511 наводиться у рядку 1420 форми № 1-дс «Баланс».

За результатами проведених операцій закривається книга «Журнал-Головна» 2023 звітного року.

8. Формування річної звітності. Відповідно до частини 1 статті 58 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) звітність про виконання кошторисів бюджетних установ включає бюджетну звітність та фінансову звітність.

Склад, форми та правила складання річної бюджетної звітності встановлені Порядком складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 №44.

Склад, форми та правила складання річної фінансової звітності встановлені НП(С)БОДС та іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України, про які більш детально далі.

Склад та правила складання річної фінансової звітності

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють питання складання і подання розпорядниками коштів місцевих бюджетів фінансової звітності, є наступні:

• БКУ;
• Закон № 996;
• Порядок № 419;
• НП(С)БОДС 101 "Подання фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 N 1541 (далі - НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності»);
• Порядок заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 307 (далі - Порядок № 307);
• Методичні рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності суб'єктів державного сектору, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2017 № 1170 (далі - Методичні рекомендації № 1170).

Склад річної фінансової звітності, визначений у пункті 1 розділу ІV НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності», а саме:

• Баланс (форма № 1-дс);
• Звіт про фінансовий результат (форма № 2-дс);
• Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс);
• Звіт про власний капітал (форма № 4-дс);
• Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс);
• Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" (форма № 6-дс).

Звітним періодом для складання річної фінансової звітності за 2023 рік є бюджетний період, що становить календарний рік, який почався 1 січня і закінчиться 31 грудня 2023 року.

Баланс (форма № 1-дс) – містить інформацію про фінансовий стан бюджетної установи та відображає на певну дату активи, зобов’язання і власний капітал.

Важливо! Власний капітал - різниця між активами і зобов'язаннями суб'єкта державного сектору.

Баланс складається з трьох розділів активу (Розділ І «Нефінансові активи», Розділ ІІ «Фінансові активи» та Розділ ІІІ «Витрати майбутніх періодів») та чотирьох розділів пасиву (Розділ І «Власний капітал та фінансовий результат», Розділ ІІ «Зобов’язання», Розділ ІІІ «Забезпечення» та Розділ ІV «Доходи майбутніх періодів»). Розділ ІІІ «Забезпечення» бюджетними установами не заповнюється.

Інформація за статтями активу і пасиву балансу відображається на підставі даних відповідних субрахунків бухгалтерського обліку, узагальнених розпорядниками бюджетних коштів протягом звітного періоду у книзі «Журнал-головна».

Дані статей форми № 1-дс на початок звітного періоду мають бути тотожними даним відповідних статей цієї форми на кінець попереднього звітного періоду.

Важливо! Інформація про активи, які на дату складання річної фінансової звітності фактично перебувають на окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, до яких неможливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ, відображається в фінансовій звітності за даними бухобліку.

Вимоги щодо розкриття розпорядниками бюджетних коштів інформації за статтями балансу визначені у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 307.

Показники балансу необхідно звіряти за Методичними рекомендаціями № 1170.

Звіт про фінансовий результат (форма № 2-дс) – містить інформацію про доходи, витрати і фінансові результати діяльності бюджетної установи. Відповідно до НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс) має чотири розділи, в яких відображається інформація про доходи, витрати результат діяльності розпорядника коштів місцевого бюджету, а саме:

Розділ І. Фінансовий результат діяльності;
Розділ ІІ. Видатки бюджету (кошторису) за функціональною класифікацією видатків та кредитування бюджету;
Розділ ІІІ. Виконання бюджету (кошторису);
Розділ IV. Елементи витрат за обмінними операціями.

Розділ ІІІ звіту розпорядниками бюджетних коштів не заповнюється.

Звіт складається на основі даних, які містяться у книзі «Журнал-Головна» та відповідних картках аналітичного обліку доходів, відкритих асигнувань і фактичних видатків.

Важливо нагадати, що у рядку 2010 не відображається інформація за цільовим фінансуванням, що обліковується на субрахунку 5411.

Вимоги щодо розкриття розпорядниками бюджетних коштів інформації за статтями форми № 2-дс визначені у пункті 2 розділу ІІ Порядку № 307.

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс) – представляє інформацію про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності розпорядника бюджетних коштів за надходженнями і витратами. Звіт містить три розділи:

Розділ І. Рух коштів в результаті операційної діяльності;
Розділ ІІ. Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності;
Розділ ІІІ. Рух коштів в результаті фінансової діяльності.

Інформаційним джерелом складання звіту є дані книги «Журнал-Головна», карток аналітичного обліку доходів, відкритих асигнувань і касових видатків та відомостей аналітичного обліку за рахунками з обліку грошових коштів.

Вимоги щодо розкриття розпорядниками бюджетних коштів інформації за статтями форми № 3-дс визначені у пункті 3 розділу ІІ Порядку № 307.

З огляду на те, що у період дії воєнного стану операцій у натуральній формі (благодійна, гуманітарна допомога) набули системного характеру, слід наголосити на правилах розкриття такої інформації у формі № 3-дс. Проведені у натуральній формі доходи і витрати відображатимуться у:

• рядку 3045 - кошти розпорядників бюджетних коштів від безоплатно отриманих активів, робіт (послуг), в тому числі надходження в натуральній формі;
• рядку 3100 - використання коштів на виконання суб’єктом державного сектору своїх повноважень, зокрема матеріальні витрати на придбання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю (крім капітальних витрат), медикаментів та перев’язувальних матеріалів, продуктів харчування тощо;
• рядку 3250 - використання коштів на придбання (створення) основних засобів.

Крім того, після форми Звіту про рух грошових коштів довідково наводиться інформація про операції в натуральній формі:

• у рядку «*Надходження в натуральній формі» відображається безкоштовне отримання активів, послуг (робіт) у грошовому виразі;
• у рядку «*Витрати в натуральній формі» відображається витрачання активів, послуг (робіт) у натуральній формі в грошовому виразі.

До відома: суб’єкти державного сектору - розпорядники бюджетних коштів, Державна казначейська служба України та фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (пункт 4 розділу I НП(С)БОДС 121 «Основні засоби»)

Звіт про власний капітал (форма № 4-дс) – відображає зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду. Джерелом заповнення звіту є залишки за рахунками 51, 52, 53, 54 та 55 з книги «Журнал-Головна» та інформація регістрів аналітичного обліку.

Звіт складається у формі шахової таблиці в розрізі статей, які включаються до складу першого розділу пасиву балансу та причин їх зміни. Шаховий принцип побудови звіту передбачає розміщення по горизонталі елементів (статей) власного капіталу, а по вертикалі — основних операцій, які можуть призвести до зміни окремих статей і власного капіталу в цілому.

Вимоги щодо розкриття розпорядниками бюджетних коштів інформації за статтями форми № 4-дс визначені у пункті 4 розділу ІІ Порядку № 307.

Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс) – містить сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними НП(С)БОДС. Джерелом слугують дані про залишки та обороти за відповідними субрахунками, призначеними для обліку об’єктів обліку, та регістрів аналітичного обліку.

У додаткових рядках розділів форми № 5-дс наводиться інформація про майно, до якого обмежено доступ.

Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" (форма № 6-дс) складається відповідно до НП(С)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 р. № 1629 (далі - НП(С)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами»). Вимоги НП(С)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами» застосовуються суб'єктами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі - суб'єкти державного сектору), які складають консолідовану фінансову звітність та/або мають територіально відокремлені підрозділи. Відповідно до пункту 13 розділу ІІ НП(С)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами» види сегментів та їх пріоритетність визначаються обліковою політикою головного розпорядника бюджетних коштів або розпорядника коштів нижчого рівня, які мають мережу підвідомчих установ.

Тож інформацію про звітні сегменти складає розпорядник бюджетних коштів, який подає консолідовану фінансову звітність та/або має територіально відокремлені підрозділи.

Важливо! Суб’єкт державного сектору відповідає за достовірність даних, наведених у фінансовій звітності (п. 14 Порядку № 307).

Щоб правильно скласти і подати фінансову звітність розпорядникам коштів місцевих бюджетів слід врахувати такі основні вимоги, визначені законодавством:

• форми заповнюються за всіма передбаченими показниками граф і рядків, а в рядках, де показники не зазначаються, проставляється прочерк (п. 6 розд. І Порядку № 307);
• нові рядки у формах звітності, крім приміток до річної фінансової звітності, не додаються (п. 6 розд. І Порядку № 307);
• фінансова звітність складається у гривнях без копійок (п. 3 розд. І НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності»);
• від’ємні показники статей у звітах наводяться у дужках або зі знаком «мінус» (Порядок № 307).

Річна консолідована фінансова звітність

Відповідно до вимог НП(С)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 №1629 (далі - НП(С)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність») консолідовану фінансову звітність складають і подають головні розпорядники бюджетних коштів та розпорядники коштів нижчого рівня, які мають підвідомчих розпорядників коштів.

Склад і форми фінансової звітності визначені НП(С)БОДС 101 "Подання фінансової звітності". Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності контрольованих суб'єктів державного сектору до аналогічних показників фінансової звітності контролюючого суб'єкта державного сектору, а також взаємовиключення окремих показників, що не підлягають консолідації (пункт 3 розділу II НП(С)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність»).

До відома: контролюючий суб'єкт державного сектору - головний розпорядник бюджетних коштів та розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, до сфери управління яких належать розпорядники бюджетних коштів, державні цільові фонди, Державне казначейство України.

Контрольований суб'єкт державного сектору - розпорядник бюджетних коштів, органи державних цільових фондів, територіальні органи Державного казначейства України.

У разі неможливості подання звітності розпорядником бюджетних коштів, що розташований на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій, розпорядник вищого рівня включає до консолідованої фінансової звітності показники фінансової звітності таких розпорядників бюджетних коштів, яка була подана ними за попередній звітний період (пункт 24, Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590).

Відповідно до пункту 3 розділу I НП(С)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність» у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності контролюючого суб'єкта державного сектору внески до статутного капіталу підприємств комунального секторів економіки відображаються як фінансові інвестиції.

Для обліку та узагальнення інформації про внески до статутних капіталів комунальних підприємств, що належать до сфери управління суб’єкта державного сектору, Планом рахунків передбачено субрахунок 2513 «Довгострокові фінансові інвестиції у капітал підприємств» та рахунок 52 “Капітал у підприємствах”.

У Балансі інформація про внески до статутних капіталів відображаються в статтях “Довгострокові фінансові інвестиції” розділу II Активу та “Капітал у підприємства” розділу I Пасиву.

Подання фінансової звітності
 
Порядок та строки подання фінансової звітності визначаються відповідно до Порядку № 419. Згідно з пунктом 6 Порядку № 419 фінансова звітність подається розпорядниками коштів місцевих бюджетів органам Казначейства за місцем обслуговування за встановленими останніми графіками.

Акцентуємо увагу на основних вимогах щодо подання фінансової звітності:

1) фінансова звітність в електронному вигляді складається та подається органам Казначейства через АС «Є-Звітність». Казначейство забезпечує розміщення на офіційному веб сайті Казначейства інформації щодо порядку роботи в АС «Є-Звітність» (п. 13 розд. І Порядку № 307);

2) фінансові звітність у паперовому вигляді супроводжується листом, в якому наводиться перелік поданих форм та кількість аркушів за кожною формою. При подання фінансової звітності в електронному вигляді через АС «Є-Звітність», кількість аркушів за кожною формою не зазначається (п. 12 розд. І Порядку № 307);

3) фінансова звітність до головних розпорядників бюджетних коштів подається розпорядниками коштів нижчого рівня з відміткою органу Казначейства щодо відповідності аналогічним даним у бухгалтерському обліку з виконання бюджету, який ведуть органи Казначейства (п. 9 розд. I Порядку № 307).

Важливо! Відповідно до пункту 50 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, після складання та подання річної звітності про виконання кошторисів за попередній бюджетний період уточнюються показники перехідних контингентів станом на 1 січня поточного року виходячи з фактичного виконання плану таких контингентів за цей період. То ж розпорядники коштів місцевих бюджетів мають забезпечити виконання цих вимог.

Оприлюднення фінансової звітності

Головні розпорядники бюджетних коштів оприлюднюють річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, шляхом розміщення на своєму веб-сайті. Вказана вимога частини 4 статті 14 Закону № 996 є обов’язковою до виконання головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів.

Тож головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у термін до 30 квітня 2024 року мають оприлюднити на своїх веб-сайтах річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2023 рік.

При цьому, оприлюднена річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність (у повному обсязі) повинні зберігатися на веб-сайтах головних розпорядників коштів місцевих бюджетів не менше шести років, якщо більший строк не встановлено законом (частина 7 статті 14 Закону № 996).

https://decentralization.ua