Працівниця два роки не працювала (перебувала за кордоном), чи має вона право за цей період отримати соціальну додаткову відпустку на дітей?

З початком повномасштабних бойових дій Ольга була вимушена виїхати за кордон зі своїми двома неповнолітніми синами. У квітні 2024 року вона повернулася до Онуфріївського району, де проживає та стала до роботи у фермерському господарстві.

У вересні цього року, Ольга звернулася до голови господарства з проханням надати їй соціальну додаткову відпустку на дітей. Керівник їй відмовив в наданні додаткової відпустки аргументуючи, в Ольги  за два роки не має жодного робочого дня.

Посадовець відгукнулася на прохання про допомогу. Інспектор провела інформаційно -роз`яснювальну роботу у фермерському господарстві в ході якої пояснила голові господарства та пані Ользі, що відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про відпустки" (далі — Закон N 504) одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Вказана відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу.

Чинним законодавством не заборонено надання соціальної відпустки тому з батьків дітей, хто претендує на отримання цієї відпустки у відповідному робочому році, якщо він на момент подання заяви про її надання з якихось причин не відпрацював жодного календарного дня у цьому році.

Отже, якщо працівник на момент подання заяви на соціальну відпустку за робочий рік не відпрацював жодного календарного дня у робочому році, бо перебував у простої, щорічних оплачуваних та/або не оплачуваних відпустках, після використання цих відпусток може скористатися своїм правом на зазначену соціальну відпустку за відповідний робочий рік Ураховуючи викладене, при звільненні працівнику мають виплатити грошову компенсацію за всі не використані дні додаткової соціальної відпустки, передбаченої статтею 19 Закону № 504.

Фахівець також зазначила, що стаття 19 Закону № 504 не містить норм, що забороняють надання додаткової оплачуваної відпустки одному з батьків дітей, інший з яких знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Це стосується також і права на виплату компенсації за всі не використані дні такої відпустки у разі звільнення.

Відповідно до статті 28 Закону № 504 особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством. Чинним законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей. Право на цю відпустку не втрачається в році досягнення дитиною граничного віку для її надання.

Також працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні таких відпусток (стаття 24 Закону № 504).

Після проведених превентивних заходів, панні Ольга зателефонувала інспектору та подякувала у вирішенні її питання, вона отримала за два роки соціальну додаткову відпустку на дітей.

https://kr.dsp.gov.ua