Представник управління інспекційної діяльності детально розповів про запобігання настанню аварій та нещасних випадків

На виконання Національного плану спільних заходів щодо зниження рівня незадекларованої праці, попередження виробничого травматизму та сприянню відновлення економіки на 2024 рік головним державним інспектором відділу нагляду з питань безпеки праці східного регіону управління інспекційної діяльності Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Сергієм Гошком за допомогою сучасних засобів зв’язку було проведено превентивний захід з питань охорони праці для працівників КП “Добро” Добропільської міської ради.

Присутні отримали інформацію доповідачів щодо запобігання настанню аварій, нещасних випадків на роботі та безпеки під час аварійного відключення електроенергії.

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці інформує: сьогодні на значній території Донецької та Луганської областей тривають бойові дії. Проте навіть в таких умовах країна залишається правовою державою, де законодавством не допускається послаблень чи порушень конституційних норм і прав людини на безпечні і здорові умови праці. Приховуючи настання нещасного випадку, не проводячи розслідування нещасного випадку, створюється загроза повторення нещасного випадку. Таким чином роботодавець наражає своїх працівників на небезпеку на робочому місті, чим порушує їх конституційне право на належні, безпечні і здорові умови праці, а також законного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Акцентована увага на необхідності проведення навчання, інструктажів з питань охорони праці для працівників підприємства, їх забезпеченні засобами індивідуального захисту. Наголошено на обов’язковому інформуванні щодо дій працівників у разі створення небезпек та загроз для їх  життя і здоров’я тощо.

Якщо склалась ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку, слід негайно припинити роботу, та повідомити роботодавця.

Виконання робіт під час воєнних (бойових) дій можуть бути прирівняні до робіт в аварійних ситуаціях, виконання яких в таких умовах не потребує застосування організаційних заходів. Це можна віднести до прийнятного ризику, так як вони виконуються за розробленими планами ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС). Такі роботи дозволяється виконувати лише за умови обов’язкового вжиття необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого впливу шкідливих і небезпечних факторів. Ці заходи – це комплекс рішень, спрямованих на забезпечення захисту працівників від небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання в особливий період Також на кожному підприємстві повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі – ПЛАС). Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їх наслідків.

Перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об’єктів, для яких розробляється ПЛАС, визначається і затверджується власником (керівником) підприємства. ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек. Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є: збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею; поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами; координація дій персоналу підприємства і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії. Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації та ліквідації аварій (далі – ВК). У ПЛАС повинно бути визначене місце розташування штабу, в т.ч. резервне. У ПЛАС повинні бути визначені посадові особи, які виконують функції ВК.

На підприємстві повинен бути розроблений порядок на планові або позапланові відключення засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації, відмова яких може призвести до зупинення виробничого процесу з важкими економічними наслідками, блокування випуску продукції, шкідливого впливу на 3 навколишнє середовище, а також до порушення вимог чинних нормативно-правових актів. Це стосується як мирного часу так і воєнного стану. Аналіз небезпеки підприємства (об’єкта) проводиться на основі докладного розгляду його стану згідно з вимогами нормативної документації, рекомендацій довідкової і науково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на ньому та аналогічних підприємствах (об’єктах). Під час аналізу небезпеки підприємства (об’єкта) потрібно визначити всі можливі аварійні ситуації і аварії, в тому числі й малоймовірні, з катастрофічними наслідками, які можуть виникати на підприємстві, розглянути сценарії їхнього розвитку і оцінити наслідки.

Виявлення можливостей і умов виникнення аварій має виконуватись на основі аналізу особливостей роботи як окремого обладнання (апаратів, машин тощо), так і їх групи (технологічних блоків), а також з урахуванням небезпечних властивостей речовин і матеріалів, що використовуються у виробництві. Для виявлених потенційно небезпечних об’єктів потрібно прогнозувати сценарії виникнення і розвитку можливих аварій, що призводять до реалізації потенційних небезпек. Сценарій має починатися з події (стадії), що утворює безпосередню загрозу виходу технологічного процесу з-під контролю й виникнення аварії. При цьому слід враховувати параметри стану речовин (температура, тиск, агрегатний стан тощо) і стан обладнання, які відповідають як нормальному технологічному режиму, так і режимам, які можливі при настанні й розвитку аварії.

Автономні електростанції необхідно експлуатувати відповідно до настанови з експлуатації підприємства-виробника. Вони мають бути оснащені контрольно-вимірювальними приладами, пристроями захисту та автоматики. Схеми їх підключення до електромережі споживачів мають унеможливлювати подачу напруги від автономної електростанції до електромережі 0,22—0,38 кВ електропередавальної організації.

Автономну електростанцію підключають до електромережі споживача за допомогою автоматичного вмикання резервного живлення (далі — АВР) або вручну. Умова — наявність блокувань між комутаційними апаратами, що унеможливлюють одночасну подачу напруги в мережу споживача й у мережу електропередавальної організації.

Перш ніж увести в експлуатацію автономну електростанцію, споживач повинен розробити та погодити з електропередавальною організацією:

• інструкцію про порядок включення її в роботу;
• положення про взаємовідносини з електропередавальною організацією, що міститиме розділ «Оперативне керування».

На кожну автономну електростанцію встановлюється регламент технічного обслуговування її обладнання, технологію і періодичність регламентних робіт.

Порядок пуску в роботу електроустановок та електротехнологічного обладнання після відновлення електропостачання визначає виробнича інструкція, яка розробляється на підставі нормативно-правових актів із охорони праці. Ураховуються також вимоги безпеки заводів-виготовлювачів обладнання та конкретні умови експлуатації.

Після повідомлення про припинення електропостачання та в разі аварійного відключення електроенергії споживач зобов’язаний вжити заходів, щоб запобігти травматизму та аварійним ситуаціям.

Якщо в споживача встановлене АВР, після відновлення електропостачання напруга на електрообладнання постачається автоматично. Це вимагає додаткових заходів безпеки, щоб запобігти випадковому ураженню електричним струмом працівників та включенню в роботу машин, механізмів тощо.

Для того щоб уникнути перевантаження після відновлення електропостачання, не включається одночасно в роботу все енергоємне обладнання. Спочатку найменш енергоємне обладнання, передусім — прилади й пристрої захисту, автоматичні захисні системи тощо.

Споживачі, які використовують електродвигуни та насосні станції, після відновлення електропостачання повинні повторно умикати їх, поступово збільшуючи навантаження. Для цього найбільш ефективно застосовувати частотні перетворювачі.

Зауважте, під час включення в роботу електродвигунів, зокрема великої потужності, виникають значні «пускові струми», які збільшують навантаження на електромережі, що може спричинити аварію. Як наслідок — споживачі повторно залишаються без електропостачання, але вже не через стабілізаційне відключення, а внаслідок аварії.

https://smu.dsp.gov.ua