Передача основного засобу в лізинг: правила розрахунку та обліку лізингового платежу

Придбання основних засобів через механізм фінансового лізингу – звична практика для підприємств. За умовами укладеного договору лізингодавець зобов’язується на строк та за певну плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування об’єкт фінансового лізингу. Про правила визначення цієї суми – далі.

Розрахунок лізингового платежу

Під лізинговими платежами розуміють кінцеву суму, яку за надані послуги лізингу виплачує лізингодавцю лізингоодержувач.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону про фінлізинг лізинговий платіж може містити:

1. суму, що відшкодовує частину вартості об’єкта фінансового лізингу;
2. винагороду лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об’єкт фінансового лізингу;
3. інші складники, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Зазвичай лізинговий платіж складається лише з двох із вищевказаних частин: відшкодування вартості майна і суми винагороди (відсотків) за надане у фінансовий лізинг майно. Кожна з частин лізингового платежу відображається в обліку окремо.

Перша частина лізингового платежу, тобто платіж у рахунок оплати вартості об’єкта фінансового лізингу за 12 місяців до дати її сплати переводиться з довгострокової до короткострокової заборгованості (Дт 377 – Кт 181), а потім її погашають під час отримання платежу від лізингоодержувача (Дт 311 – Кт 377).

Друга частина лізингового платежу (винагорода лізингодавцю) визначається як різниця між сумою мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта й теперішньою вартістю вказаної суми, що визначена за орендною ставкою відсотка (п. 11 НП(С)БО 14). Розрахувати другу частину лізингового платежу лізингодавцю допоможе Додаток 2 «Приклад визначення орендарем суми фінансового доходу та її розподілу між відповідними звітними періодами» до НП(С)БО 14. Така сума є фінансовим доходом лізингодавця і в обліку відображається кореспонденцією Дт 377 – Кт 732 «Відсотки одержані».

Розрахований вказаним способом дохід визнають фінансовим доходом не відразу під час передачі у фінансовий лізинг майна, а поступово. Його розподіляють між звітними періодами протягом строку перебування об’єкта у фінансовому лізингу. Такий розподіл відбувається через застосування орендної ставки відсотка до залишку дебіторської заборгованості орендаря на початок звітного періоду. Фінансовий дохід, розподілений між звітними періодами протягом строку фінансової оренди, може бути переглянутий, якщо негарантована ліквідаційна вартість зменшувалася.

Що стосується витрат лізингодавця, які він несе під час укладення договору фінансового лізингу (нотаріальні дії, комісійні платежі тощо), то він має визнавати їх витратами періоду, у якому вони понесені, і відносити до складу інших витрат періоду (п. 15 НП(С)БО 14) на Дт субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності».

devisu.ua