Про встановлення перерв жінці для годування грудних дітей

Відповідно до статті 5 Конвенції (МОП) міжнародної організації праці про охорону материнства (переглянута в 1952 році) якщо жінка  годує  свою  дитину  груддю,  вона  має  право припиняти  роботу  на  одну або кілька перерв на день,  тривалість яких встановлюється законодавством країни. Перерви  в роботі для годування дитини вважаються робочими годинами і оплачуються як такі в тих випадках, коли це регулюється законодавством  або  відповідає  йому;  у  тих  випадках,  коли це питання    регулюється    колективними    договорами,    положення визначається відповідним договором.

Згідно Рекомендацій Міжнародної організації праці від 26.08.1952 р. № 95 перерви в роботі для годування немовлят повинні, за можливості, становити загалом не менше ніж півтори години протягом робочого дня, причому у разі пред’явлення лікарняної довідки частота і тривалість перерви для годування немовлят мають належним чином змінюватись.

Статтею 183 Кодексу Законів про працю України встановлено, що жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини.
Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна.

При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години.

Строки і порядок надання перерв установлюються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації і з врахуванням бажання матері.

Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Конституції України рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Частиною 2 статті 51 Конституції України передбачено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

https://t.me/smudsp