Мінекономіки:Право на додаткову оплачувану соціальну відпустку

В листі Мінекономіки від 12.07.2023 р. № 4706-05/34647-09 "Щодо деяких питань законодавства про працю".

Відповідно до статті 1821 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та статті 19 Закону України “Про відпустки” право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів на рік без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП) має один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинока мати, батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи один із прийомних батьків.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Статтею 1861 КЗпП визначено, що гарантії, встановлені, зокрема, статтею 1821 КЗпП, поширюються, серед іншого, також на опікунів (піклувальників).

Згідно з пунктом 2 статті 243 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюються органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (пункт 3 статті 243 Кодексу).

Слід зазначити, що право на цю відпустку не втрачається в році досягнення дитиною граничного віку для її надання.