Як діяти роботодавцю, якщо працівник не бажає йти у відпустку за затвердженим графіком?

Це питання розглядалося в ході інформаційно-роз’яснювальної роботи в одному з закладів, куди посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області завітали за зверненням працівника. Інспектор праці нагадала, що черговість надання щорічних відпусток визначається графіком, який є обов’язковим для дотримання як роботодавцем, так і працівником. Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки», конкретний період відпустки узгоджується сторонами в межах затвердженого графіка, а роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату її початку не пізніше, ніж за два тижні.

Якщо працівник заявляє, що не бажає йти у відпустку, роботодавцю варто отримати від нього письмову заяву з зазначенням причин. Сам факт небажання працівника не є автоматичною підставою для скасування відпустки. У разі наявності законних підстав для перенесення (тимчасова непрацездатність працівника, виконання державних чи громадських обов’язків, відпустка в зв’язку з вагітністю та пологами, інші випадки, передбачені законодавством) необхідно оформити перенесення відпустки на інший період, відповідно до статті 80 Кодексу законів про працю України та статті 11 Закону України «Про відпустки». Новий строк визначається за згодою працівника й роботодавця. Якщо ж законних підстав для перенесення немає, роботодавець має право без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки, оскільки щорічна відпустка – це не лише право працівника, а й обов’язок роботодавця забезпечити її надання.

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці