Платники ПДВ у запитаннях та відповідях

ПДВ у держсекторі

Багато хто з бюджетних установ державного сектора не є платниками ПДВ, але вони мають постійно аналізувати отримані надходження, аби не пропустити момент перетворення на платника ПДВ. У цій статті ми надамо відповіді на 10 запитань, з яких ви дізнаєтеся про алгоритм дій у разі набуття статусу платника ПДВ.

Хто є платником ПДВ?

Відповідно до п. 180.1 Податкового кодексу (далі – ПК) платником ПДВ є:

• будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і добровільно реєструється як платник податку в порядку, визначеному ст. 183 ПК;
• будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
• будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України згідно з Митним кодексом (далі – МК);
• особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юрособи;
• особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном;
• особа, що здійснює операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у т. ч. майна, визначеного ст. 243 МК), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, установленої п. 181.1 ПК, та який режим оподаткування застосовує;
• особа, яка уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому КМУ;
• особа-інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету в разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п. 180.2 ПК).

Отже, платником ПДВ є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність. Але існують вартісні вимоги щодо ПДВ-реєстрації.

У якому випадку особа підлягає обов’яз­ковій ПДВ-реєстрації?

Якщо загальна сума від оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, нарахована (сплачена) особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися платником податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПК (п. 181.1 ПК).

У який строк слід зареєструватися платником ПДВ?

Особа, яка підлягає обов’язковій ПДВ-реєстрації, не пізніше 10-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, установленого ст. 181 ПК, подає до органу ДФС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (додаток 1 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130).

Заява подається особисто фізособою або безпосередньо керівником або представником юрособи– платника з документальним підтвердженням особи та повноважень.

Платники податку, які уклали з відповідним органом ДФС договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 183.7 ПК).

Зверніть увагу: якщо останній день подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за таким днем робочий день (п. 183.6 ПК).

Чи має право особа добровільно зареєструватися платником ПДВ?

Так, має. Згідно з п. 183.3 ПК в разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам пп. 6 п. 180.1 ПК, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів (далі – к. д.) до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (далі – ПН).

Такі «добровільці» мають право навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого вони вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання ПН.

Важливо: реєстраційна заява про добровільну ПДВ-реєстрацію може бути подана держреєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію юрособи або фізособи-підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається держреєстратором до органів ДФС одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про реєстрацію юрособи або фізособи-підприємця згідно із Законом від 15.05.03 р. № 755-IV (далі – Закон № 755).

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

У який строк проводиться ПДВ-реєстрація та починаючи з якого дня особа провадить свою діяльність як платник ПДВ?

Орган ДФС зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи платником податку (п. 183.9 ПК):

• з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного в заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання ПН, – у разі добровільної реєстрації;
• із 1-го числа місяця, що настає за днем спливу 20 к. д. після подання заяви, – у разі добровільної реєстрації, якщо бажаний (запланований) день реєстрації в заяві не зазначено;
• з бажаного (запланованого) дня, що відповідає 1-му числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, – у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
• із 1-го числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, – у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ПК, що відповідають вимогам п. 181.1 ПК, якщо 1-ше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання заяви не настало;
• з дня внесення запису до реєстру платників податку – у разі обов’язкової ПДВ-реєстрації або реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4, що відповідають вимогам п. 181.1 ПК, якщо 1-ше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання заяви настало.

Зверніть увагу: особі, яка реєструється платником податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку (п. 183.18 ПК).

За запитом платника податку орган ДФС надає безплатно протягом двох робочих днів після дня отримання такого запиту витяг з реєстру платників податку, який діє до внесення змін до реєстру. Форми запиту та витягу затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 183.11 ПК).

Чи може ДФС відмовити в реєстрації платником ПДВ?

Так, може, якщо (п. 183.8 ПК):

• за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів установлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним п. 181.1, 182.1 та 183.7 ПК;
• існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст. 184 ПК;
• при поданні заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки, встановлені п. 183.1, 183.3–183.7 ПК.

Якими є підстави для анулювання ПДВ-реєстрації?

Реєстрація діє до дати її анулювання, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, якщо (п. 184.1 ПК):

• будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПК, за умови сплати податкових зобов’язань у випадках, установлених розд. V ПК (пп. «а»);
• будь-яка особа, зареєстрована платником податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати податкових зобов’язань у випадках, передбачених розд. V ПК (пп. «б»);
• будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється платником єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ (пп. «в»);
• особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу ДФС декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту (пп. «г»);
• установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої платником податку, визнані рішенням суду недійсними (пп. «ґ»);
• господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юрособи-банкрута (пп. «д»);
• платник податку ліквідується за рішенням суду (фізособа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її ПДВ-реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду (пп. «е»);
• фізособа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність (пп. «є»);
• припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у пп. 4, 5 і 8 п. 180.1 ПК) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку (пп. «з»).

Майте на увазі: згідно з п. 184.2 ПК анулювання реєстрації на підставі, визначеній у пп. «а» п. 184.1 ПК, здійснюється лише за заявою платника податку, а на підставах, визначених у пп. «б»–«з» п. 184.1 ПК, може здійснюватися за заявою платника або за самостійним рішенням відповідного органу ДФС.

Реєстрація анулюється на дату:

• подання заяви платником податку або прийняття рішення органом ДФС про анулювання реєстрації;
• зазначену в судовому рішенні;
• припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
• що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.

При цьому датою анулювання ПДВ-реєстрації визнається дата, що настала раніше.

Згідно з п. 184.3 ПК орган ДФС анулює ПДВ-реєстрацію особи, яка подала заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що вона відповідає вимогам п. 184.1 ПК.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації орган ДФС протягом 10 к. д. після надходження заяви про анулювання реєстрації подає такому платнику обґрунтовану письмову відмову в анулюванні з необхідними поясненнями (п. 184.4 ПК).

Орган ДФС зобов’язаний письмово повідомити особу про анулювання ПДВ-реєстрації протягом трьох робочих днів після дня такого анулювання (п. 184.10 ПК).

Чи анулюється ПДВ-реєстрація в разі реорганізації шляхом приєднання, злиття, перетворення та поділу?

Порядок анулювання реєстрації платників ПДВ визначено ст. 184 ПК та регламентовано розд. V Положення № 1130.

Як передбачено п. 5.2 Положення № 1130, анулювання реєстрації згідно з пп. «б» п. 184.1 ПК може бути ініційоване платником ПДВ – юрособою після складання комісією з припинення (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу в разі реорганізації платника шляхом приєднання, злиття, поділу та перетворення (якщо датою держреєстрації юрособи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення).

Цей порядок анулювання ПДВ-реєстрації застосовується з дотриманням вимог ст. 104 Цивільного кодексу (далі – ЦК), де визначено, що юрособа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації. У разі реорганізації юросіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Порядок припинення юрособи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення установлено ст. 107 ЦК.

Згідно з п. 107.2 ЦК після закінчення строку пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юрособи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юрособи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Як передбачено ч. 3–7 ст. 4 Закону № 755, у разі:

• виділу юросіб здійснюється держреєстрація юросіб, утворених у результаті виділу, та змін до відомостей, що містяться в ЄДР, про юрособу, з якої здійснено виділ, щодо юрособи-правонаступника;
• злиття юросіб здійснюється держреєстрація новоутвореної юрособи та припинення юросіб, що припиняються у результаті злиття;
• перетворення юросіб здійснюється держреєстрація припинення юрособи, що припиняється у результаті перетворення, та новоутвореної юрособи;
• поділу юросіб здійснюється держреєстрація новоутворених юросіб та держреєстрація припинення юрособи, що припиняється у результаті поділу;
• приєднання юросіб здійснюється держреєстрація припинення юросіб, що припиняються у результаті приєднання, та змін до відомостей, що містяться в ЄДР, щодо правонаступництва юрособи, до якої приєднуються.

Чи звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання товарів (робіт, послуг) неприбутковими організаціями?

Ні, і ось чому. ПДВ належить до загальнодержавних податків і зборів та є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розд. V ПК (ст. 9, пп. 14.1.178 ПК).

Отже, з норм ПК випливає, що ПДВ – це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів/послуг на митній території України, а платником ПДВ є суб’єкт (юридична чи фізична особа), який споживає ці товари/послуги. Тобто оподаткуванню підлягають операції з поставки товарів/послуг незалежно від того, хто їх споживає – неприбуткова установа чи прибуткова організація.

ПК установлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від обкладення ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому й оподатковуються такі операції залежно від наявності чи відсутності встановленої ПК пільги з оподаткування постачання тих чи інших товарів/послуг.

Які операції звільнені від оподаткування?

Вичерпний перелік операцій, що звільняються від оподаткування, наведено в п. 197.1 ПК. Найпоширенішими з таких операцій, що здійснюються суб’єктами держсектора, є:

• постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках;
• постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню (незалежно від способу доставки) на всіх етапах доставки до кінцевого споживача;
• постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, за винятком послуг, наведених у пп. 197.1.5 ПК;
• постачання реабілітаційних послуг особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, осіб та дітей з інвалідністю;
• постачання послуг з утримання та харчування дітей та осіб у закладах соціальної сфери;
• постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом;
• постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами (відповідно до переліку із пп. 197.1.10 ПК);
• безоплатна передача в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого, якщо такі операції проводяться за рішенням КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень;
• безплатне постачання товарів/послуг власного виробництва підсобними господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів, територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів реінтеграції бездомних осіб, центрів соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, спеціалізованих лікарень, лікувально-профілактичних закладів особливого типу та диспансерів за умови, що така передача здійснюється для задоволення власних потреб цих закладів;
• постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та місцевого самоврядування (плата за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо);
• надання послуг з реєстрації актів цивільного стану держорганами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;
• постачання бібліотеками, які перебувають у державній або комунальній власності або у власності всеукраїнських громадських організацій інвалідів, платних послуг з комплектування реєстраційно-облікових документів (квитків, формулярів), користування рідкісними, цінними довідниками, книгами (у тому числі нічним абонементом), тематичного добору літератури за запитом споживача та надання тематичних, адресно-бібліографічних та фактографічних довідок;
• постачання (продаж, передача) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень пп. 197.1.13 ПК);
• сплата за орендну земельних ділянок, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів;
• оплата вартості фундаментальних дослід­жень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тощо.

Зверніть увагу: ст. 195 ПК містить перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а ст. 196 ПК – операції, що не є об’єктом оподаткування. І хоча до цих переліків можуть вноситися зміни відповідно до законодавства, при провадженні діяльності слід ретельно дотримуватися норм чинного законодавства на актуальну дату й слідкувати за змінами.