Направлення працівника на базову військову службу або загальновійськову підготовку: дії роботодавця

Поняття «базова загальновійськова підготовка» (далі – загальновійськова підготовка) та «базова військова служба» видаються подібними, але з практичного та юридичного погляду вони різні. У чому відмінності між ними, хто повинен їх проходити та що треба знати роботодавцю в разі, якщо працівник буде направлений на базову військову службу чи загальновійськову підготовку, розглянемо у статті.

Відмінності між поняттями «базова загальновійськова підготовка» та «базова військова служба»

Загальновійськова підготовка стосується лише чоловіків-студентів (жінок – за бажанням) і здійснюється під час освітнього процесу в закладах вищої освіти. Для цього запроваджено окрему дисципліну з 1 вересня 2025 року, і саме з цієї дати запроваджується загальновійськова підготовка.

До практичних занять допускатимуть студентів, придатних до військової служби. Для цього вони проходитимуть обов’язковий медогляд.

І хоча нова форма загальновійськової підготовки не суттєво відрізняється від існуючої, але є деякі особливості, які визначено Порядком проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських, затвердженим постановою КМУ від 21.06.2024 № 734 (далі – Порядок № 734, Постанова № 734). Передбачено, що загальновійськова підготовка складатиметься з теоретичної частини ( протягом 2–3-го курсів) та практичної частини (один місяць у літній період).

Базова військова служба стосується громадян України чоловічої статі віком до 25 років, які придатні до служби. Вона з’явилася замість строкової військової служби, і її мають проходити чоловіки, які не є студентами.

Від загальновійськової підготовки та базової військової служби звільняються особи, непридатні за станом здоров’я, а також, ті хто вже проходив військову службу.

Отже, базова військова служба – це заміна строкової військової служби, а загальновійськова служба – альтернатива «військовим кафедрам».

Базова військова служба

У своїй роботі роботодавці частіше стикатимуться із призовом працівників на базову військову службу. Тому далі детально розглянемо цей вид військової служби, який з’явився на заміну строкової військової служби.

Хто повинен проходити базову військову службу?

Згідно зі ст. 15 Закону від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі – Закон № 2232) для проходження базової військової служби направляються придатні за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 25 років. Жінки можуть направлятися лише добровільно.

Наголосимо, що громадяни мають право обрати рік проходження служби до 24-річного віку. Тим, хто обрав рік проходження служби, оформлюють відстрочку.

Згідно зі ст. 2 Закону № 2232 базова військова служба проводиться з метою здобуття військово-облікової спеціальності та необхідних навичок для захисту України. Відповідно, базова військова служба не змінює статусу на військовослужбовця, але після її проходження громадянин отримує військову спеціальність.

Як відбувається процес призову на базову військову службу?

Базова військова підготовка не вважається мобілізацією та призов на неї проводитиметься окремо від мобілізації згідно з Указом Президента.

Процес призову докладно описано у ст. 15 Закону № 2232. Зокрема, ч. 5 цією статті передбачено, що порядок направлення на базову військову службу відбувається згідно з Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою КМУ від 21.03.2002 № 352.

Частиною 3 ст. 15 Закону № 2232 передбачено, що спочатку необхідно пройти медогляд для визначення придатності до проходження служби, а наступним кроком буде психологічна діагностика.

Після засідання медкомісії на основі результатів медичного і психологічного відбору ухвалюється рішення про направлення чи ненаправлення особи на базову військову службу.

Якщо громадянина направляють на базову військову службу, то йому вручають повістку у відповідному ТЦК із зазначенням дати, часу та місця прибуття до визначеного навчального підрозділу або центру підготовки.

Скільки часу триває базова військова підготовка?

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 2232 строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:

• у мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) – до 5 місяців, з яких до 3 місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців – фахова підготовка;
• під час дії воєнного стану – до 3 місяців, з яких не менше 1 місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців – фахова підготовка.

Що потрібно знати та зробити роботодавцю в разі, якщо працівника направлено на базову військову службу?

Явка працівника за повісткою є обов'язкова. Роботодавець повинен сприяти прибуттю громадян до ТЦК або збірних пунктів.

Незважаючи на те, що служба в такому разі може тривати до трьох місяців (під час воєнного стану) або п’яти місяців (у мирний час), за працівником слід зберігати місце роботи й посаду. Про це прямо зазначається в ч. 3 ст. 119 КЗпП: за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, зберігається місце роботи та посада. Збереження середнього заробітку в такому разі не передбачене.

Проте зверніть увагу, що середній заробіток має зберігатися за той час, поки працівник проходить медкомісію та інші дії, пов’язані з викликом до ТЦК. Такі дії підпадають під норми ч. 1 ст. 119 КЗпП, якою передбачено збереження не тільки місця роботи та посади, але й середнього заробітку. Див. зразок наказу.

Отже, якщо працівник приніс повістку про призов його на базову військову службу, роботодавець має оформити наказ (див. зразок 1) про увільнення від роботи такого працівника зі збереженням місця роботи та посади.

У табелі обліку робочого часу період проходження базової військової служби позначається як «ІН» – інші причини, передбачені законодавством.

Зверніть увагу, що звільнення працівників, направлених на базову військову службу, за п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП не допускається.

Зразок 1. Наказ про збереження місця роботи та посади за працівником, який направляється на проходження базової військової служби

Хто має право отримати відстрочку від базової військової служби?

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону №2232 на відстрочку від проходження базової служби мають право особи:

• не придатні до служби;
• які навчаються в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі або докторантурі (до досягнення особою 24-річного віку);
• які обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову службу;
• які мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелічених у ч. 12 ст. 26 Закону № 2232.

Наголосимо: щоб скористатися відстрочкою від направлення на базову військову службу у зв’язку з навчанням у закладах освіти або через сімейні обставини, слід щороку до 1 жовтня подавати до ТЦК відповідні документи. Робити це потрібно до досягнення 24 років.

Базова загальновійськова підготовка

Порядок проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських затверджено Постановою № 734.

І хоча проходження такої підготовки стосується закладів вищої освіти, на підприємстві також може працювати студент. Тому далі розглянемо лише те, що потрібно знати роботодавцю в разі, якщо працівник-студент буде проходити загальновійськову підготовку

Що треба знати роботодавцю, якщо його працівник-студент проходить загальновійськову підготовку?

Згідно з п. 2 Порядку № 734 загальновійськову підготовку проходять громадяни України, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття вищої освіти. Тобто якщо працівник навчається в закладі вищої освіти заочно чи дистанційно або не в закладі вищої освіти, то він не може проходити загальновійськову підготовку.

Відповідно, якщо працівник є студентом очної або дуальної форми навчання закладу вищої освіти і проходить практичну частину базової загальновійськової підготовки, за ним потрібно зберігати не лише місце роботи, а й середній заробіток. Таку вимогу містить ч. 6 ст. 10¹ Закону № 2232. У ній зазначено, що під час практичних занять, передбачених навчальними планами загальновійськової підготовки, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов’язки, встановлені законами для військовозобов’язаних, призваних на навчальні (перевірочні) збори. Направлення здобувачів вищої освіти до навчальних військових частин для проходження практичної базової підготовки здійснюється ТЦК за списками, наданими керівниками закладів вищої освіти (п. 18 Постанови № 734).

Отже, у разі проходження працівником-студентом практичної частини загальновійськової підготовки його роботодавець повинен:

• видати наказ про увільнення від роботи зі збереженням місця роботи й посади та середнього заробітку (див. зразок 2);
• у табелі обліку робочого часу період проходження загальновійськової підготовки позначаємо як «ІН».

Зразок 2. Наказ про увільнення від роботи працівника, який проходить базову загальновійськову підготовку

Висновки

1. Базову військову службу проходять особи віком від 18 до 25 років, які не є студентами закладів вищої освіти або які навчаються за заочною формою. У разі направлення громадян на таку службу за ними зберігається лише місце роботи та посада. Звільнення працівників, які проходять базову військову службу, за п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП не допускається.
2. Базову загальновійськову підготовку проходять студенти закладів вищої освіти. Якщо працівник, який навчається за денною або дуальною формою здобуття вищої освіти, проходитиме практичну частину загальновійськової підготовки, то на цей період за ним зберігатиметься місце роботи та середній заробіток.