Як має діяти роботодавець, якщо на підприємстві є потерпілі через обстріл?

Практична ситуація

Що має зробити роботодавець, якщо на підприємстві внаслідок «прильоту» постраждали працівники?

Згідно зі ст. 30 Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві розслідується в порядку, установленому Кабміном.

На виконання цієї норми постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (далі – Порядок № 337).

Нещасні випадки, що сталися із працівниками підприємств унаслідок обстрілу, підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я). Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання (п. 141¹⁵ Порядку № 337).

У разі настання нещасного випадку заклад охорони здоров’я, до якого потрапив потерпілий, протягом однієї доби подає Екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 337:

• до органу Держпраці;
• до органу ПФУ за місцем настання нещасного випадку;
• підприємству, працівником якого є потерпілий (п. 141¹⁸ Порядку № 337).

Після цього роботодавець протягом однієї доби повинен подати письмово або електронною поштою Повідомлення про нещасний випадок до:

• органу Держпраці;
• органу ПФУ за місцем настання нещасного випадку;
• військової адміністрації (або військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи ОМС);
• первинної профспілки, а за її відсутності – уповноваженій особі з охорони праці;
• галузевої профспілці вищого рівня, а якщо її немає – до територіального профоб’єднання за місцем настання випадку.

Форму такого повідомлення встановлено в додатку 2 до Порядку № 337.

Отже, суб’єкт господарювання, на підприємстві якого стався нещасний випадок із працівником, має подати повідомлення за адресами з довгого, наведеного вище переліку, протягом однієї доби (зверніть увагу, не робочого дня) після отримання Екстреного повідомлення від медзакладу.

Тобто законодавець зобов’язує роботодавців діяти оперативно, але водночас виконати безліч завдань у разі нещасного випадку на підприємстві із працівником унаслідок «прильоту».

Але чи врахував законодавець, що в цій ситуації, та ще й у такий короткий строк усі ці дії зробити складно? Адже важливіше передусім надати допомогу людям, врятувати майно, яке ще можна врятувати, а не займатися папірцями…