Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Запроваджено новий алгоритм атестації медпрацівників

08.05.2019 38299 12 2


Навіть найпростіші некваліфіковані роботи можна якісно виконати, якщо працівник володіє певними навичками. Що вже казати про спеціалістів, вимоги до яких ґрунтуються на їхніх повноваженнях та відповідальності за результати своєї праці. Розглянемо, як мають підтвердити свої знання та рівень кваліфікації працівники, на яких покладається відповідальність за наше здоров’я – медики та фармацевти.


Як визначається коло осіб, які надають медичні та фармацевтичні послуги?

Згідно із ч. 1 ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров‘я, уведених у дію Законом від 19.11.92 р. № 2801-ХІІ, медичною та фармацевтичною діяльністю можуть займатись особи, які мають відповідну спеціальну освіту та відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

Ці вимоги визначено такими документами:

  • Переліком вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка й отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю, затвердженим наказом МОЗ від 25.12.92 р. № 195 (далі – Перелік № 195);
  • Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров‘я (Випуск 78 «Охорона здоров‘я»), затвердженим наказом МОЗ від 29.03.02 р. № 117 (далі – Довідник № 117).

Важливо, що відповідальність за дотримання кваліфікаційних вимог несуть керівники закладів охорони здоров‘я (далі – ЗОЗ) та органи, яким надано право видавати ліцензію на провадження господарської діяльності у сфері охорони здоров‘я.

Отже, якщо стисло, то до згаданих вище категорій осіб належать допущені до медичної та фармацевтичної діяльності професіонали та фахівці, а також середній молодший персонал.

А для того щоб завжди, як то кажуть, бути у формі, тобто бути обізнаними, кваліфікованими, надійними працівниками, слід розвиватися. Так, зокрема, й передбачає Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров‘я, затверджене постановою КМУ від 28.03.18 р. № 302 (далі – Положення № 302). Цим документом, зокрема, установлено право фахівців на такий розвиток після здобуття ними вищої освіти та отримання кваліфікації після закінчення інтернатури для подальшої атестації (її передбачено здійснювати кожні 5 років).

Що таке професійний розвиток?

Згідно з п. 4 Положення № 302 безперервний професійний розвиток (далі – БПР) включає участь у процесі формальної, неформальної та інформальної освіти.

Отже, навчання на циклах спеціалізації, тематичного удосконалення, курсах інформації та стажування передбачено здійснювати на базі ЗВО, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних установ, ЗОЗ.

Щодо лікарської резидентури, то вона проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, ЗОЗ, визнаних МОЗ як бази лікарської резидентури.

До обов‘язкових складових БПР належить інформальна освіта, тобто постійне підвищення профкомпетентності та безперервне вдосконалення знань та вмінь. Формами цієї освіти є наради, семінари, науково-практичні конференції, симпозіуми, з‘їзди, виставки, симуляційні тренінги, майстер-класи, курси, стажування, дистанційне навчання.

Звернімо увагу, що згідно з Положенням № 302 працівникові мають нараховуватися бали БПР за проходження такого розвитку. Їх обліковує сам працівник, створюючи особисте освітнє портфоліо, а також облік балів веде роботодавець.

Нагадаємо, що підвищення кваліфікації має здійснюватись коштом бюджету, фізичних та/або юросіб, інших не заборонених законодавством джерел.

Що таке особисте освітнє портфоліо?

Особисте освітнє портфоліо – новація, запроваджена Положенням № 302. Тобто це є сукупність задокументованих відомостей щодо персональних досягнень, проходження періодів підвищення кваліфікації, неформальної та інформальної освіти фахівців у сфері охорони здоров‘я у процесі БПР.

Виходить, що Комісією нараховуються бали за проходження БПР на основі даних цього портфоліо, що, звісно, підтверджується оригіналами відповідних документів.

У якому саме освітньому заході (стажування, науково-практична конференція, дистанційне навчання тощо) братиме участь лікар, визначає організатор цього заходу.

Додамо: усі лікарі без винятку відтепер мають щороку подавати на перевірку своє освітнє портфоліо та підтверджувати щонайменше 50 балів. Якщо виявляться факти недостовірної інформації, лікареві відмовляється в атестації.

Як саме атестуватимуться лікарі?

Згідно з новим документом (який базується на Положенні № 302), а саме наказом МОЗ від 22.02.19 р. № 446 (далі – Наказ № 446), у поточному році лише рекомендується здійснювати облік балів за проходження БПР. А починаючи з 01.01.20 р. ця процедура стає обов‘язковою. З 2021 року розпочнеться щорічна перевірка особистого освітнього портфоліо з балами БПР.

Нижче наведемо строки атестації лікарів та кількість балів БПР, що необхідно подати цим особам для атестації:

Таблиця 1

Строк чергової атестації, рік

Мінімальна кількість
балів

Коли мають бути
отримані бали

1

2

3

2019

50

2018 або 2019 року

2020

50

2019 або 2020 року

2021

50

2020 року

2022

100

2020 та 2021 роками

2023

150

2020, 2021
та 2022 роками

Якщо йдеться про лікарів, строк чергової атестації яких настає 2019 року та які навчалися на перед-атестаційному циклі 2018 або 2019 року, їм нараховуватиметься 50 балів БПР. Цикли стосуються лікарів, що атестуватимуться у поточному році.

На кого покладається здійснення атестації лікарів?

Порядок проведення атестації лікарів, затверджений Наказом № 446 (далі – Порядок № 446), передбачає такі види атестації:

  • визначення знань і практичних навичок із присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст»;
  • присвоєння кваліфікаційної категорії;
  • підтвердження кваліфікаційної категорії.

Здійснення атестації покладається на атестаційні комісії (далі – Комісія), і повноваження яких залежать від виду атестації, зокрема:

Таблиця 2

Вид атестації

Повноваження Комісії

Визначення знань та практичних навичок із присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст»

Комісії, створені при ЗВО, що здійснюють підготовку фахівців у галузі знань 22 «Охорона здоров‘я», та закладах післядипломної освіти

Присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії

Комісії, створені при МОЗ (Центральна атестаційна комісія), МОЗ АР Крим, структурних підрозділах із питань охорони здоров‘я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністраціях

Знаємо, що в нашій країні функціонують медзаклади, які належать до відання різних міністерств та відомств (тобто не до відання МОЗ). Тож лікарям таких закладів необхідно проходити атестацію у відомчих атестаційних комісіях, створених при відповідних держорганах. Якщо такі комісії не створено, атестація лікарів проводитиметься Комісіями МОЗ виходячи з вимог Порядку № 446.

Чи ініціюється кадровими структурами закладів атестація стосовно конкретного лікаря?

Ініціатива надходить від самого лікаря, оскільки законодавство передбачає провадити цю процедуру на добровільних засадах. Тобто вона здійснюється не примусово, а за бажанням самого працівника. Може статися, що зі спливом 5 років із попередньої атестації лікар не виявить бажання черговий раз атестуватися (не подає для цього необхідних документів).

У такому разі, за умови що протягом одного року після закінчення цієї п‘ятирічки ініціатива від лікаря не надійшла, він має проходити стажування. Інакше продовжувати свою лікарську діяльність зі званням «лікар-спеціаліст» йому буде проблематично. Звісно, після стажування слід підтвердити таке звання під час атестації.

Є ще така особливість: лікареві не забороняється проходити атестацію частіше ніж кожні 5 років, наприклад через рік після попередньої чи пізніше. Таким чином є можливість присвоєння наступної кваліфікаційної категорії, однак за таких умов:

  • наявність у лікаря стажу роботи за спеціальністю;
  • виконання вимог до БПР.

Як досягти звання «лікар-спеціаліст»?

Починається все з інтернатури. Щоб набути звання з конкретної лікарської спеціальності (наприклад, за спеціальністю «ревматологія» або ж «пульмонологія», чи «терапія», «рентгенологія») атестуватися мають особи, які закінчують навчання в інтернатурі. Для підтвердження звання «лікар-спеціаліст» атестацію проходитимуть також ті особи, які допущені до лікарської діяльності згідно з Переліком № 195 та пройшли курси спеціалізації або стажування.

У розд. ІІ Порядку № 446 чітко зазначено, що атестація з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст» певної лікарської спеціальності має передувати зайняттю особою лікарської посади в ЗОЗ, що відповідає певній спеціальності, або здійсненню медпрактики за певною спеціальністю. Простіше кажучи, лікувати лікар не може до того часу, поки офіційно не підтвердить свою кваліфікацію та не оформить це документально.

Звертаємо увагу: лікареві, який понад три роки не працював (наприклад, перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи з інших причин), не можна займатися лікарською діяльністю без попереднього стажування.

Нагадаємо: стажування провадиться відповідно до Положення про порядок направлення на стажування лікарів, які не працювали за спеціальністю більше трьох років, і про порядок їх наступного допуску до лікарської діяльності, затвердженого наказом МОЗ від 17.03.93 № 48.

Згадане стосується й осіб, які своєчасно не пройшли атестацію на кваліфікаційну категорію чи яким відмовлено в атестації чи присвоєнні (підтвердженні) цієї категорії. Водночас щойно лікарі відновлять свою медпрактику за певною спеціальністю, їм слід буде розвиватись у своїй професії, причому безперервно.

Єдиний виняток щодо тимчасового БПР передбачено для лікарів, які перебувають у «дитячих» відпустках (тобто до досягнення дитиною трирічного або до шестирічного віку) – у цей період БПР не є обов‘язковим.

Як бачимо, лише якщо лікар безперервно розвиває свої професійні навички, продовжує діяти його сертифікат лікаря-спеціаліста.

Що є результатом атестації?

Відповідною Комісією можуть ухвалюватися такі рішення щодо звання «лікар-спеціаліст» із конкретної лікарської спеціальності:

  • присвоїти або відмовити у присвоєнні звання;
  • підтвердити або відмовити у підтвердженні звання.

Не треба й казати, що подібні відмови мають бути обґрунтованими. Так, комісія не вбачатиме підстав для присвоєння звання, якщо у лікаря:

  • низький рівень необхідної за програмою теоретичної та практичної підготовки;
  • низький рівень володіння сучасними методами профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих, що може призвести до погіршення стану пацієнта або його смерті.

Відмовлять у підтвердженні звання за таких підстав:

  • недостатня кількість балів БПР;
  • низький рівень необхідної теоретичної та практичної підготовки за своєю спеціальністю, виявлений під час проходження стажування.

Особі, якій винесено рішення про подібні відмови, видається витяг із протоколу засідання Комісії протягом трьох днів із дати його затвердження.

Що є позитивом після атестації?

Звісно ж, це одержання сертифіката лікаря-спеціаліста. Його форму наведено в додатку 3 до Порядку № 446. У цьому документі, зокрема, зазначається назва спеціальності згідно з Номенклатурою лікарських спеціальностей (її також затверджено Наказом № 446) за відповідними розділами. Наприклад, «Внутрішні хвороби» (гематологія, ендокринологія, кардіологія тощо) або ж «Хірургія» (акушерство і гінекологія, офтальмологія тощо). Присвоєння (підтвердження) звання оформлюється наказом відповідного закладу медичної освіти.

Чи є принципова відмінність між атестаціями з присвоєння кваліфікаційної категорії та з присвоєнням лікарю звання?

Основна відмінність полягає в тому, що йдеться про працюючого за сертифікатом лікаря-спеціаліста або посвідченням про кваліфікаційну категорію, який має необхідну кількість балів БПР. Обов‘язковою умовою допуску до такої атестації є й те, що спеціальність має бути передбачена Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров‘я, затвердженим наказом МОЗ від 28.10.02 р. № 385. Наприклад, за посадою такого спеціаліста, як лікар-алерголог, має бути спеціальність алергологія; лікар-хірург проктолог – проктологія тощо.

Важливим є те, що на засідання Комісії лікареві слід особисто пред‘явити оригінали документів, що підтверджують обліковані бали БПР.

Визначення кваліфікації здійснюється за трьома кваліфікаційними категоріями:

  • друга;
  • перша;
  • вища.

Загальною вимогою до присвоєння цих категорій є необхідна кількість балів БПР, а стаж роботи має становити відповідно: понад 5 років; понад 7 років; понад 10 років. Для деяких посад лікарів, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях, дільничних лікарнях тощо, вимоги до стажу більш лояльні.

У Порядку № 446 конкретизовано, які саме періоди роботи лікарів зараховуються до стажу роботи для проходження атестації, зокрема:

Таблиця 3

Спеціальність лікаря

Періоди роботи на посадах

Медицина невідкладних станів

Лікаря з медицини невідкладних станів системи екстреної меддопомоги, лікаря-терапевта, лікаря-педіатра, лікаря-хірурга, лікаря-аку­шера-гінеколога, лікаря-кардіолога, лікаря-невропатолога, лікаря-анестезіолога з урахуванням наявної кваліфікаційної категорії з цих спеціальностей

Психіатрія, наркологія, психотерапія, судово-медична експертиза

Лікаря-психіатра, лікаря-нарколога, лікаря-психотерапевта, лікаря судово-психіатричного експерта за умови відпрацювання за спеціальністю, з якої лікар атестується, не менше 3 років

Загальна практика – сімейна медицина

Лікаря-педіатра, лікаря-терапевта, лікаря-терапевта підліткового, лікаря-терапевта дільничного, лікаря-педіатра дільничного, лікаря-терапевта цехової лікарської дільниці, лікаря із суднової медицини невідкладних станів за умови відпрацювання за спеціальністю, з якої лікар атестується, не менше 3 років

Увага! Атестація лікарів проводиться за спеціальностями як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Як оформлюється присвоєння (зміна) кваліфікаційної категорії?

Лікареві в такому разі видається посвідчення (його форму наведено в додатку 4 до Порядку № 446) протягом місяця із дня атестації. Особі, якій відмовлено у присвоєнні категорії, у двотижневий строк видається витяг із протоколу, засвідчений органом охорони здоров‘я.

Як бути з атестацією лікарів у закладах, де здійснюється реформування?

Таку особливість враховано. Тобто строк атестації лікарів на присвоєння кваліфікаційної категорії може бути перенесено наказом керівника органу, при якому створено Комісію, де має атестуватися лікар, на строк не більше одного року. Для цього оформлюється подання керівника підприємства, установи, організації, фізособи-підприємця, зареєстрованої в установленому законом порядку та з ліцензією на провадження господарської діяльності з медпрактики. Це може бути й особисте звернення лікаря, що є фізособою-підприємцем.

Як фіксується підтвердження кваліфікаційної категорії?

Таким підтвердженням є відмітка в посвідченні лікаря про наявність у нього відповідної категорії, а якщо в ньому не залишилося місця для відміток – видається нове. Процедура здійснюється впродовж місяця з дня атестації.

За якими правилами нараховуватимуться бали?

Для цього слід користуватися, зокрема, додатком 5 до Порядку № 446, у якому й установлено критерії нарахування балів БПР.

Звернімо увагу лише на деякі нюанси. Згаданий додаток передбачає, що бали визначаються окремо в Україні та окремо – в інших країнах. Так, у разі здобуття освітньо-наукового та наукового рівнів вищої освіти галузі знань «Охорона здоров‘я» (доктор філософії, доктор наук) кількість балів у нашій країні становить 50, в інших – 100; за умови навчання або медичного стажування в ЗВО/закладі охорони здоров‘я за межами закладу, де працює фахівець, – в Україні – 3 бали за день, в інших країнах – 5 балів. Є відмінність й у визначенні кількості балів у разі навчання під час конференцій, симпозіумів, конгресів або ж публікації статей у профільних журналах.

Висновки

Кожен лікар крім періодичного підтвердження легітимності свого сертифіката лікаря-спеціаліста має постійно підвищувати свій професійний рівень. Дані щодо БПР фіксуються в його особистому освітньому портфоліо. До речі, щоб упевнитися в результативності лікування у визначеного вами лікаря, не вважайте зайвим просити в нього показати вам відповідні документи, що підтверджують доцільність отримання медичних послуг саме в нього.

Коментарі до матеріалу

Відсортовано: по часу за популярністю

Всього коментарів 12

Оформити передплату на розділ «Баланс-Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

4500 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали