Затверджено положення про стимулювання держслужбовців

Допоки Закон від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889), що діє з 01.05.16 р., не набере чинності повною мірою в частині оплати праці держслужбовців, керівник держслужби протягом двох років із дня набуття чинності цього Закону (тобто до 01.05.18 р.) має право застосовувати додаткові стимулюючі виплати. Вони мають провадитись у межах економії фонду оплати праці держоргану. Це передбачено п. 14 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889.

На виконання цих норм постановою КМУ від 06.04.16 р. № 289 затверджено Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям (далі – Положення № 289), що набуває чинності з 01.05.16 р.

Положення № 289 визначає, які саме додаткові стимулюючі виплати має право встановити керівник держслужби, а також критерії, що враховуються при їх встановленні кожному держслужбовцеві.

Отже, однією з таких виплат є надбавка за інтенсивність праці, і вона може бути встановлена за таких умов:

• якість і складність підготовлених документів. Оскільки практично всі держслужбовці згідно з покладеними на них функціями та завданнями фактично або беруть участь у підготовці документів, або самі відповідають за підготовку та супроводження проектів документів (наприклад, проектів посадових інструкцій працівників структурних підрозділів, проектів розпоряджень голови райдержадміністрації), необхідно в кожному держоргані чітко визначитися, про які саме документи йдеться в даному контексті. Також уважається необхідним визначення обсягу конкретного вкладу відповідного держслужбовця в підготовку документа. Тому в розпорядчому документі кожного держоргану стосовно стимулювання працівників (наприклад, положенні про оплату праці), а також у посадових інструкціях кожного держслужбовця слід зафіксувати ці позиції;
• терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів. У такому разі, на нашу думку, уже під час одержання завдання щодо підготовки певного документа держслужбовець має чітко знати кінцевий термін підготовки матеріалів із тим, щоб заздалегідь не лише якісно підготувати документ, а й за необхідності узгодити його з іншими структурними підрозділами держоргану. Може статися так, що до цього кінцевого терміну підготовки документу включено й час узгодження проекту з іншим держорганом. Тож такі фактори також слід передбачати та інформувати про них держслужбовця, який є виконавцем;
• ініціативність у роботі. Видається важливим конкретизація цього постулату. Наприклад, навіть якщо працівникові не вдається на 100 % виконати два попередніх критерія, однак він ініціював проект рішення, запровадження якого має позитивні зміни не лише в діяльності держоргану за його місцем роботи, а й у цілому по країні, така робота варта заохочення.

Іншим видом стимулювання, передбаченим Положенням № 289, є надбавка за виконання особливо важливої роботи. Критерії для її виплати такі:

• виконання завдань і функцій щодо реалізації пріоритетних напрямів державної політики, участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, проведення експертизи таких актів. Зазвичай доручення такого типу виконують працівники досить високої кваліфікації, наприклад, коли вони залучаються до підготовки та опрацювання проектів указів, рішень Кабміну тощо;
• виконання роботи, що вимагає від працівника особливої організаційно-виконавчої компетентності та відповідальності, результатом якої є підвищення ефективності управління.

Положення № 289 передбачає, що при несвоєчасному виконанні завдань, погіршенні якості роботи та порушенні трудової дисципліни вищезгадані надбавки скасовуються або розмір їх зменшується.

Тож радимо заздалегідь кожному держоргану конкретизувати критерії виплати стимулюючих надбавок, які передбачено в Положенні № 289, у локальному розпорядчому документі (наприклад, у положенні про оплату праці та стимулювання держслужбовців). Це упередить керівника держоргану від непорозумінь при визначенні кола працівників, яким ці надбавки встановлюватимуться, та дасть змогу економічним, бухгалтерським та кадровим службам своєчасно підготувати накази керівника стосовно встановлення розміру кожної з цих надбавок.

За постановою КМУ від 09.03.06 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Постанова № 268) надбавка за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи виплачувалась у розмірі до 50 % (в окремо визначених випадках – до 100 %) посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг держслужбовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років. На відміну від Постанови № 268, починаючи з 01.05.16 р. надбавки згідно з Положенням № 289 установлюються лише на одну складову заробітку, а саме у відсотках до посадового окладу держслужбовця.

Додамо: можливість одержувати дві згадані надбавки буде лише до 01.05.18 р.

Як передбачено в п. 14 розд. XI Закону № 889, суттєво змінюватимуться підходи в установленні розмірів посадових окладів держслужбовців. Ідеться про те, що починаючи з 01.01.17 р. мінімальний посадовий оклад спеціаліста держоргану 9-ї групи має становити 1,25 МЗП; з 01.01.18 р. – 1,5 МЗП; з 01.07.18 р. – 1,75 МЗП. Тож сподіваємось, що норми Положення № 289 сприятимуть стимулюванню якісної роботи держслужбовців протягом двох років із дня набуття чинності Закону № 889.

Співавтор
Алла Литвин,
заступник директора
Департаменту заробітної плати та умов праці –
начальник відділу оплати праці в бюджетній сфері
Міністерства соціальної політики України