Практичні аспекти преміювання працівників місцевих рад
Норми чинного законодавства не завжди чітко визначають порядок та умови здійснення деяких виплат працівникам. Особливо це стосується умов преміювання працівників органів місцевого самоврядування, а саме сільських, селищних, міських рад. Ця консультація, побудована у формі відповідей на окремі запитання із практики, дозволить запобігти різному тлумаченню норм щодо оплати праці таких працівників, а отже, і прийняттю неправильних рішень.
Запитання – відповіді
Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування органів місцевого самоврядування?
Законодавчих підстав, які регулюють питання функціонування органів місцевого самоврядування, у тому числі їх повноваження щодо преміювання посадових та інших осіб органів місцевого самоврядування, достатньо.
Місцеве самоврядування здійснюється, зокрема, через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», далі – Закон № 280). У свою чергу, за нормами ст. 2 Бюджетного кодексу (далі – БК) органи місцевого самоврядування, а також створені ними організації, що повністю утримуються за рахунок місцевого бюджету, є бюджетними установами.
Керівники бюджетних установ мають здійснювати фактичні видатки на заробітну плату, у тому числі на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (далі – ФЗП), затвердженого в кошторисах (ст. 51 БК). Це повною мірою стосується й органів місцевого самоврядування, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Також вони застосовують у роботі Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджені постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228.
Згідно зі ст. 13 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) оплата праці працівників організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, здійснюється на підставі актів Кабміну в межах бюджетних призначень. Обсяги витрат на оплату праці таких працівників затверджуються одночасно з бюджетом.
Зазначимо також, що структура виконавчих органів ради, загальна чисельність апарату ради та її виконавчих органів, витрати на їх утримання затверджуються за пропозицією сільського, селищного, міського голови. Здійснюється це виключно на пленарних засіданнях цих рад (ст. 26 Закону № 280).
Щоправда, у Законі № 280 дотепер діє норма стосовно затвердження чисельності працівників цих органів відповідно до типових штатів, ухвалених Кабміном. Але ж ми знаємо, що Типові штати, затверджені постановою КМУ від 03.12.97 р. № 1349, утратили чинність з 01.01.15 р. (див. постанову КМУ від 26.11.14 р. № 664). Тому, керуючись ст. 51 БК, голови рад мають самостійно визначити структуру та чисельність працівників відповідної ради виходячи з реальних фінансових можливостей їх утримання, ухваливши таке рішення на пленарному засіданні відповідної ради.
Що стосується оплати праці в органах місцевого самоврядування, у тому числі стимулювання працівників, то це здійснюється відповідно до постанови КМУ від 09.03.06 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Постанова № 268).
Так, згідно з пп. 2 п. 2 Постанови № 268 керівникам цих органів надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання органу місцевого самоврядування залежно від наявних коштів на ці цілі.
Положення розробляється цими органами самостійно, із дотриманням норм Закону від 07.06.01 р. № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493), Постанови № 268. У положенні визначається коло працівників, на яких поширюється чинність преміальної системи, показники та умови преміювання щодо кожної категорії працівників, які передбачають не лише право на одержання премії, а й її розмір.
Тобто в положенні про преміювання працівників місцевих рад, виконавчих комітетів рад, включаючи їх керівників, їх заступників, а також посадових осіб, службовців та робітників, слід, зокрема, передбачити:
- показники преміювання (наприклад, стан виконання заходів щодо поповнення коштів місцевого бюджету; результати виконання цільових програм економічного розвитку; відсутність заборгованості із соціальних виплат працівникам, які мешкають на території відповідної ради, тощо);
- періодичність преміювання (місячна, квартальна або залежно від фінансових можливостей) та строки виплати премії;
- порядок нарахування премії кожній категорії працюючих (керівникам, посадовим особам місцевого самоврядування, службовцям, робітникам);
- порядок та підстави для збільшення (чи зменшення) розміру премії окремим працівникам або позбавлення її повністю;
- порядок документального оформлення виплати премії із зазначенням посадових осіб, на яких покладається здійснення розрахунків, підготовка проекту наказу, погодження з радою преміювання голови ради.
Оскільки обсяг видатків на оплату праці працівників визначається щороку рішенням ради, то й розміри преміювання працівників (у т. ч. керівних) доцільно також затверджувати щороку.
Прийнято рішення про преміювання голови селищної ради в розмірі 50 % його посадового окладу, секретаря – 70 %, інших працівників – також у різних розмірах. Чи правильно це?
Як зазначено вище, в органі місцевого самоврядування (у т. ч. у селищній раді) має бути розроблено положення про преміювання, у якому конкретизуються умови та розміри преміювання працівників. Отже, до початку бюджетного періоду (як відомо, він починається 1 січня відповідного року і закінчується 31 грудня цього ж року) розробляється положення про преміювання виходячи з обсягу ресурсів бюджету, які будуть використовуватись саме на цю мету.
Наприклад, кошторис поточного року передбачає можливість преміювати всіх штатних працівників у розмірі 50 % їх посадового окладу. Якщо з‘явиться економія ФЗП, то вона повністю (або частково, і тоді треба зазначити, яка саме частина економії) спрямовується на преміювання штатних працівників селищної ради. Наголошуємо: про можливість здійснення преміювання за рахунок економії коштів має бути зазначено в положенні про преміювання.
Економія ФЗП дозволяє преміювати штатних працівників у межах фонду оплати праці, що становить 40 % розмірів їх посадових окладів за місяць. Тому вирішено: голові ради премію виплатити в розмірі 50 %; секретареві – 70 %, головному бухгалтеру – 50 %; керівникам структурних підрозділів – 35 %; спеціалістам – 25 %; прибиральниці – 50 % посадового окладу.
Умовою такого розподілу розмірів премії стало те, що локальне положення про преміювання працівників селищної ради містить норму такого змісту: «Здійснювати преміювання працівників (у т. ч. голови ради, секретаря ради) виходячи з результатів їх роботи за місяць з урахуванням обсягу фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі ради на цю мету, та економії цього фонду». Крім того, положення конкретизувало, за виконання яких саме показників можуть преміюватись працівники різних категорій – від керівника до робітника.
Звісно ж, розмір премії голови селищної ради має бути погоджений сесією ради (про порядок такого погодження поговоримо нижче).
Положенням про преміювання працівників міської ради не визначено джерел виплати премії. Чи правомірними є дії секретаря міської ради, який тимчасово виконує обов‘язки голови цієї ради (колишній голова ради звільнився), щодо видання наказу про виплату собі та іншим працівникам ради премії за рахунок економії ФЗП?
Якщо, наприклад, міський голова звільняється з посади у зв‘язку з достроковим припиненням його повноважень, то повноваження міського голови виконує секретар цієї ради (ч. 2 ст. 42 Закону № 280). Таке тимчасове виконання згаданих повноважень здійснюється, поки на позачергових виборах не оберуть міського голову, або до дня відкриття першої сесії міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.
Тож виходить, що протягом тимчасового виконання обов‘язків голови секретар ради повинен суворо дотримуватись наданих йому законодавством повноважень на посаді голови ради.
Згідно з п. 13 ч. 4 ст. 42 Закону № 280 міського голову визначено розпорядником бюджетних коштів, і він має використовувати їх лише за призначенням, визначеним радою. Тобто в нашій ситуації секретар ради при виконанні ним повноважень голови, виходячи з норм п. 2 Постанови № 268, має право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання.
При преміюванні секретаря, який тимчасово виконує обов‘язки голови ради, застосовуються такі самі норми, як і щодо міських голів: рішення про ці виплати приймається відповідною радою, преміювання здійснюється в межах затверджених видатків на оплату праці (п. 6 Постанови № 268).
Отже, у наведеній ситуації секретар міської ради вправі видати розпорядчий документ про здійснення преміювання працівників ради лише виходячи з умов та розмірів преміювання, що містяться в положенні про преміювання працівників ради. Щоб одержати премію самому, обов‘язково слід одержати ще й рішення міської ради, у якому зазначається: місяць, за результатами роботи в якому провадиться преміювання, розмір премії та джерело її виплати.
Щоб діяти в межах законодавства та одержати премію виключно за рахунок економії ФЗП, слід в установленому порядку внести зміни до положення про преміювання, і лише після цього можна звернутись за погодженням такого преміювання секретаря ради. Бажано додати розрахунок, з якого буде видно обсяг економії ФЗП, що спрямовується на преміювання.
Оскільки ні голови рад, ні секретарі рад під час виконання ними функцій голів відповідних рад не мають права одноосібно ухвалювати рішення про будь-яке стимулювання виключно за рахунок економії ФЗП (включаючи преміювання себе та працівників ради), прийняття подібного рішення є безпідставним. За відсутності рішення ради преміювання голови ради (у наведеній ситуації – секретаря ради, який тимчасово виконує обов‘язки голови ради), не здійснюється.
Чи можна позбавити премії працівників чи зменшити її розмір залежно від фінансових результатів роботи органу місцевого самоврядування?
Положення про преміювання є складовою частиною діючої системи оплати праці органу місцевого самоврядування і, як правило, затверджується як додаток до колективного договору. При цьому, як і колективний договір, воно погоджується із профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Згідно з нормами Постанови № 268 премія працівникам виплачується в межах ФЗП, затвердженого в кошторисі, а в положенні про преміювання може бути сформульовано право працівників на отримання премії залежно від фінансових можливостей цього органу.
У загальних нормах ст. 1 і 2 Закону № 108 зазначено, що розмір зарплати за роботу на підставі трудового договору залежить від професійно-ділових якостей працівника, складності та умов виконуваної ним роботи, її результатів, а також від результатів діяльності установи.
Оскільки премії не належать до складових основної зарплати, а є додатковою виплатою, виплата їх не є обов‘язковою.
Водночас згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13 при вирішенні спорів, зокрема, про премії, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розміри цих виплат. Працівники, на яких поширюються згадані акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні зазначених виплат може бути відмовлено в разі, якщо умовою таких виплат в зазначених актах передбачено наявність певних коштів чи фінансування.
Умови та розміри преміювання працівників органів місцевого самоврядування визначено Постановою № 268, однак нею не передбачено, у яких випадках відбувається зменшення виплати премії або ж повне її позбавлення. Згідно з цією Постановою премія працівникам виплачується в межах ФЗП, затвердженого в кошторисі. Право працівників на отримання премії залежно від фінансових можливостей цього органу може бути сформульоване в положенні про преміювання працівників відповідного органу місцевого самоврядування. За відсутності в положенні цієї обумовленої норми підстав для позбавлення чи зменшення розміру премії працівників немає.
Відтак керівникові установи (тобто голові відповідної ради) слід ураховувати норми Постанови № 268 та положення про преміювання, затвердженого відповідною радою, тобто бути обізнаним у нормах трудового законодавства, щоб не порушувати права працівників стосовно забезпечення їм передбачених при укладанні з ними трудового договору обсягів виплачуваної зарплати.
У якому розмірі виплачується премія працівникові органу місцевого самоврядування, який працює на 0,5 ставки?
Як відомо, така складова зарплати, як премія, належить до додаткових складових заробітку і за своєю сутністю є стимулюючою виплатою. А що саме буде стимулюватись – тобто які бажано мати результати роботи працівникові органу місцевого самоврядування, щоб бути гідним претендентом на одержання премії, має передбачати затверджене у відповідному органі положення про преміювання. У цьому положенні також визначається, за яких умов та в якому розмірі може виплачуватись премія працівникові, оформленому не на повну ставку, а на 0,5 ставки передбаченої в штаті посади.
Може статися так, що за підсумками роботи, наприклад, за травень поточного року працівник, що працює на 0,5 ставки на посаді головного спеціаліста районної в місті ради, виконав обсяг робіт як за повною ставкою. І якщо, наприклад, працівники цієї ради будуть преміюватись у розмірі 40 % їх посадового окладу, нашому «неповному» посадовцю може бути виплачено премію в розмірі 70 % його посадового окладу. При цьому правило нарахування премії пропорційно до обсягу відпрацьованого часу залишається незмінним. Тому цих 70 % премії йому належить розраховувати від 0,5 розміру посадового окладу, установленого за його посадою штатним розписом. Граничними розмірами премія конкретному працівникові не обмежується.
Працівникові селищної ради оголошено догану. Чи позбавляти його щомісячної премії та яким розпорядчим документом це оформлювати?
Насамперед звернемось до законодавства. За ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише один із таких заходів дисциплінарного стягнення: догана або звільнення.
У ст. 151 КЗпП установлено: протягом строку дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення.
У свою чергу, як має бути дотримана трудова дисципліна та які випадки визнаються такими, що є порушенням цієї дисципліни, які заходи заохочення встановлюються до працівників, фіксується у правилах внутрішнього трудового розпорядку селищної ради або в затвердженому сесією цієї ради регламенті.
Одночасно із застосуванням дисциплінарного стягнення до працівників можна застосувати й заходи впливу, що не належать до згаданих стягнень, наприклад позбавити працівника премії, передбаченої системою оплати праці. Однак застерігаємо: позбавлення передбачених системою оплати праці, що діє в органі місцевого самоврядування, премій можливе виключно за умови, що відповідна норма про таке позбавлення міститься в положенні про преміювання працівників селищної ради.
Положення про преміювання працівників селищної ради, серед інших норм, має містити також порядок та умови, за яких можливе часткове або повне позбавлення премії за допущені працівником упущення та порушення, зокрема за порушення трудової дисципліни.
У наведеній ситуації працівникові, якому оголошено догану, щомісячні премії за результати роботи не нараховуються лише тоді, якщо положенням про преміювання працівників селищної ради передбачено позбавлення такої премії за наявності зазначеного виду дисциплінарного стягнення. Якщо положення не передбачає таких норм, та виходячи з того, що передбачені системою оплати праці премії не належать до заходів заохочення, працівник із доганою повною мірою отримує щомісячні премії виходячи з результатів своєї праці.
Також у положенні має бути зафіксовано, що позбавлятись премії працівник буде протягом дії стягнення. За збігом такого періоду премії виплачуються відповідно до умов та показників, що містяться в положенні.
Якщо, скажімо, таку норму передбачено положенням, то позбавляти премії можна лише за той розрахунковий період, у якому було допущено порушення трудової дисципліни. Позбавлення премії оформлюється наказом голови селищної ради з обов‘язковим зазначенням у ньому конкретних обставин, що слугували причиною невиплати премії.
Додамо, що до заходів заохочення можна віднести, наприклад, премію до пам‘ятної дати працівника чи установи. Позбавляти цієї виплати працівника протягом дії догани норми законодавства дозволяють.
Коментарі до матеріалу
Відсортовано: по часу за популярністю
Всього коментарів 2