Підвищення посадових окладів освітянам

Приклади розрахунку заробітної плати педпрацівникам

Чинними на сьогодні нормативно-правовими актами передбачено підвищення посадових окладів працівників установ та закладів освіти. Оскільки на практиці застосування документів викликає чимало запитань, пропонуємо розібратись із порядком здійснення цих виплат.

Підстави для встановлення посадових окладів

Цьогоріч усім працівникам бюджетної сфери підвищено розміри посадових окладів. Здійснено це завдяки Закону від 06.12.16 р. № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Тобто з 01.01.17 р. після змін цим Законом норм ст. 6 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» та ст. 96 КЗпП мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) мають установлюватись у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб (далі – ПМ) станом на 1 січня календарного року.

Оскільки згідно із ст. 7 Закону від 07.12.17 р. № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон № 2246) ПМ становить 1 762 грн., тому в поточному році таким є й найнижчий посадовий оклад працівника будь-якої установи чи закладу, простіше кажучи – таким є розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду.

Базовим документом, за яким визначаються умови оплати праці бюджетників, є постанова КМУ від 30.08.02 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова № 1298).

Знаємо, що посадові оклади за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1-го тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт (див. примітки до додатка 1 до Постанови № 1298).

Тож починаючи з 01.01.18 р. кожному працівникові, оплата праці якого здійснюється відповідно до Постанови № 1298, у зв’язку із підвищенням порівняно із минулим роком величини ПМ, розрахунок заробітку має бути здійснено виходячи з тарифу 1-го розряду в розмірі 1 762 грн.

Щодо освітян, то конкретизація визначення умов їх оплати міститься:

• в наказі МОН від 26.09.05 р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»;
• Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженій наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102.

Визначення розмірів окладів у 2018 році

Деяким категоріям працівників галузі освіти згідно із постановою КМУ від 11.01.18 р. № 22 (далі – Постанова № 22) підвищено на 10 % посадові оклади (ставки зарплати)).

Таке підвищення стосується педпрацівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з держбюджету місцевим бюджетам, і фактично зробити новий розрахунок заробітку кожному освітянину, якого стосуються таке підвищення, необхідно було з 01.01.18 р.

Нагадаємо: Постанова № 22 передбачає підвищення посадових окладів (ставок зарплати), визначених у додатку 2 до Постанови № 1298. Тобто будь-яких новацій у правилах розрахунку посадових окладів не запроваджено.

Звернемо увагу, що таке підвищення застосовується виключно до працівників, що оплачуються за рахунок субвенції. Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджено постановою КМУ від 14.01.15 р. № 6 (далі – Порядок № 6).

Коли йдеться про оплату праці з нарахуваннями вчителів, викладачів, інших педпрацівників, то згідно із п. 3 Порядку № 6 передбачено спрямовувати кошти освітньої субвенції стосовно працівників зокрема, таких типів навчальних закладів:

• заклади загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) усіх ступенів;
• шкільні відділення навчально-виховних комплексів;
• спеціалізовані школи (школи-інтернати), ліцеї (ліцеї-інтернати); гімназії (гімназії-інтернати); колегіуми (колегіуми-інтернати);
• вечірні (змінні) школи;
• ЗЗСО для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації;
• ЗЗСО для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку;
• навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри.

Також субвенція спрямовується:

• закладам професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти, а саме на оплату праці з нарахуваннями викладачів, які викладають предмети згідно із Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою КМУ від 23.11.11 р. № 1392 (далі – Держстандарт № 1392);
• державним закладам вищої освіти, перелік яких визначено додатком 10 до Закону № 2246 (фінансове забезпечення яких з 01.01.18 р. здійснюється з місцевих бюджетів), та комунальним закладам вищої освіти в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти, а саме на оплату праці з нарахуваннями викладачів, які викладають предмети згідно з Держстандартом № 1392.

Іншим категоріям педагогічних та науково-педагогічних працівників підвищення оплати праці з 01.09.18 р. здійснюватиметься за підсумками виконання держбюджету за перше півріччя поточного року (п. 2 Постанови № 22).

Простіше кажучи, підвищення заробітку працівникам закладів, фінансування яких здійснюється за рахунок держбюджету та місцевих бюджетів, а не за рахунок освітньої субвенції, можна очікувати не раніше ніж з 01.09.18 р. за умови реального фінансового забезпечення видатків на таку підвищену оплату праці.

Звернемо увагу економічних служб навчальних закладів та органів управління освітою на деякі особливості щодо здійснення видатків на оплату праці, передбачених Порядком № 6.

Тож у п. 3 Порядку № 6 встановлено, що в адміністративно-територіальних одиницях (районі, місті обласного значення), у закладах освіти яких допущена заборгованість із зарплати, строк виплати якої минув, субвенція має спрямовуватись в першу чергу на обов’язкові виплати із заробітної плати працівників. Щодо видатків на стимулювання, преміювання, то в такому разі їх необхідно здійснювати виключно після ліквідації згаданої заборгованості. Не можна брати бюджетні зобов’язання розпорядникам бюджетних коштів, а також здійснювати такі незахищені видатки, як стимулювання та преміювання працівників.