Відповідальність декларантів в умовах боротьби з корупцією: що змінилося

Нерідко особи, на яких покладено досить широкі повноваження щодо ухвалення державних рішень, спокушаються на вчинення дій, що кваліфікуються як корупційні. Розглянемо, яку відповідальність установлено за такі дії посадовців та які санкції до них будуть застосовуватись із набуттям чинності з 01.01.17 р. Закону від 06.12.16 р. № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук­раїни» (далі – Закон № 1774).

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 45 Закону від 14.10.14 р. № 1700-VІІ «Про запобігання корупції», далі – Закон № 1700), зобов’язані щорічно до
1 квітня заповнити та подати в електронному вигляді до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) декларацію стосовно майна або іншого об‘єкта декларування, що має вартість, за минулий рік. Така вимога стосується осіб, пойменованих у ст. 3 Закону № 1700, серед яких, зокрема, такі суб‘єкти декларування: президент, голова Верховної Ради, прем‘єр-міністр, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, голова СБУ, генпрокурор, голова Нацбанку, народні депутати, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, держслужбовці, посадові особи місцевого самоврядування, військові посадові особи, судді, прокурори, дипломати, митники, поліцейські, посадові та службові особи інших державних органів тощо.

До таких суб‘єктів декларування належать також особи, які для цілей Закону № 1700 прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема, це інші посадові особи юридичних осіб публічного права, до яких, наприклад, належать керівники бюджетних установ, закладів, головні бухгалтери. Детально про декларування статків уповноваженими державою особами – у нашому огляді рішень НАЗК (див. «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», 2016, № 33, с. 5).